О.М.Нікіпєлова , с.В. Леонова

Український науково-дослідний інститут

Медичної реабілітації та курортології

Моз України

Мінеральні води україни: питання дослідження та контролю якості

До мінеральних вод належать природні підземні води, які в залежності від загальної мінералізації, наявності специфічних (біологічно активних) компонентів та сполук можуть бути застосовані як столові напої, як лікувальні, або мати подвійне призначення: для питного лікування і як столові напої при непостійному вживанні. Мінеральні води в Україні використовуються переважно у двох галузях народного господарства: санаторно-курортній і в галузі харчової промисловості (фасування мінеральних вод). Вимоги до мінеральних вод, які використовуються у санаторно-курортній практиці, регламентуються ДСТУ 42.10-02-96 "Води мінеральні лікувальні. Технічні умови", а при промисловому розливі — ДСТУ 878-93 "Води мінеральні питні. Технічні умови".

Згідно з Наказом МОЗ України від 02.06.2003 р. № 243 „Про затвердження порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання”, який зареєстровано Міністерством юстиції України 29.08.2003 р. № 752/8073, мінеральні природні води – це природні підземні мінеральні води об’єктів (родовищ), що характеризуються певним та стабільним фізико-хімічним складом, умістом біологічно активних компонентів та сполук відповідно до кондицій, встановлених для кожного об’єкта (родовища), які використовуються без додаткової обробки, що може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості.

Залежно від мінералізації, наявності специфічних біологічно активних компонентів, застосування мінеральні води поділяються на природні столові; лікувально-столові; лікувальні.

До мінеральних природних столових вод відносяться води з мінералізацією менше 1,0 г/дм³ (наприклад: "Моршинська" (Львівська обл.) – сульфатно-гідрокарбонатна різного катіонного складу, мінералізація 0,1 – 0,3 г/дм³; "Черкаська" (Черкаська обл.) – гідрокарбонатна складного катіонного складу, мінералізація 0,5 – 1,0 г/дм³; "Іволжанська" (Сумська обл.) – гідрокарбонатна магнієво-кальцієва, мінералізація 0,2 – 0,9 г/дм³).

Природні мінеральні лікувальні води — це природні підземні мінеральні води об’єктів (родовищ), які мають виражену лікувальну і профілактичну дію на організм людини; характеризуються мінералізацією більше 8,0 г/дм³ або меншою – при вмісті в них біологічно активних компонентів та сполук, не нижче прийнятих бальнеологічних норм відповідно до кондицій, встановлених для кожного об’єкта (родовища), вода якого використовується без додаткової обробки, що може вплинути на хімічний склад та мікробіологічні властивості згідно з медичним (бальнеологічним) висновком. Так, вода класифікується як залізиста, якщо містить не менше 10,0 мг/дм³ заліза (двох і трьохвалентного); як борна, якщо містить не менше 35,0 мг/дм³ бору (в розрахунку на ортоборну кислоту); як бромна, якщо містить не менше 25,0 мг/дм³ брому; як кремнієва, якщо містить не менше 50,0 мг/дм³ кремнію (в розрахунку на метакремнієву кислоту); як йодна, якщо містить не менше 5,0 мг/дм³ йоду; як вода з підвищеним вмістом органічних речовин, якщо їх вміст складає від 5,0 до 30,0 мг/дм³ (в розрахунку на вуглець).

Мінеральні природні лікувальні води використовуються тільки з лікувальною метою, за призначенням лікаря, відповідно до медичних показань.

Мінеральні лікувально-столові води — води з мінералізацією від 1,0 до 8,0 г/дм³ усіх хімічних груп і від 1,0 до 15,0 г/дм³ груп: гідрокарбонатні натрієві, гідрокарбонатно-хлоридні, хлоридно-гідрокарбонатні натрієві чи при меншій мінералізації, які містять біологічно активні компоненти та сполуки у кількості, не нижчій від бальнеологічних норм, прийнятих для мінеральних вод (наприклад: "Куяльник" (Одеська обл.) – хлоридна натрієва, мінералізація 3,0 – 4,0 г/дм³; "Лужанська" (Закарпатська обл.) – гідрокарбонатна натрієва, борна, мінералізація 3,0 – 6,5 г/дм³, вміст ортоборної кислоти – менше 140 мг/дм³).

Мінеральні природні лікувально-столові води застосовуються як лікувальні за призначенням лікаря і як столові напої – при непостійному вживанні.

Український НДІ медичної реабілітації та курортології – один з найстаріших НДІ України, заснований у 1928 році, є головною науково-дослідною установою з медичних проблем реабілітації та курортології, бальнеологічної оцінки, стандартизації та сертифікації природних лікувальних ресурсів, преформованих засобів, питних і штучно-мінералізованих вод.

Згідно з Законом України "Про курорти" (ст.16) та Наказом МОЗ України від 02.06.2003 р. № 243 „Про затвердження Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання” Інститут здійснює медико-біологічну оцінку якості та цінності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, які використовуються у санаторно-курортній мережі або позакурортно, у т.ч. для промислового використання. Комплексні дослідження та випробування здійснюються на підставі методик, затверджених головним державним санітарним лікарем України.

Медико-біологічна оцінка якості та цінності природних лікувальних ресурсів – це науково-експериментальне обґрунтування ефективності та безпечності природних лікувальних ресурсів, у тому числі преформованих засобів, можливості їх використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань. Дослідження природних лікувальних ресурсів, преформованих засобів мають два етапи: доклінічні дослідження; клінічні випробування. Доклінічні дослідження – це комплекс гідрогеологічних, фізико-хімічних, мікробіологічних, санітарно-епідеміологічних, фізіологічних та інших досліджень, у процесі яких обґрунтовуються їх ефективність та безпечність. Для об'єктів з лікувальними властивостями за результатами доклінічних досліджень розробляються рекомендації для проведення клінічних випробувань. Клінічні випробування – вивчення на людині їх ефективності та безпечності з метою виявлення або підтвердження бальнеологічних та інших властивостей, можливих побічних реакцій при застосуванні. За результатами клінічних випробувань розробляється інструкція щодо використання природних лікувальних ресурсів, преформованих засобів, у тому числі мінеральних вод, у лікувальній практиці, яка затверджується вченою радою Інституту, де визначаються медичні показання та основні протипоказання. На підставі проведених комплексних досліджень видається медичний (бальнеологічний) висновок.

Результати науково-дослідних робіт використовуються органами виконавчої влади при розробці генеральних планів розвитку областей, міст, при визначенні статусу курортів державного та місцевого значення, при плануванні розвитку санаторно-курортної мережі, при організації промислового розливу мінеральних вод тощо.

Роботи з підготовки медичного (бальнеологічного) висновку виконуються на прохання конкретних юридичних або фізичних осіб (санаторії, установи, підприємства тощо). Нині Інститут проводить також роботи з поновлення бальнеологічних висновків для санаторно-курортних установ з метою їх участі в тендерах Фонду соціального страхування з тимчасової непрацездатності.

Інститут здійснює моніторинг якості мінеральних фасованих вод України, обов'язковим елементом якого є контролювання продукції, що випускається, і дослідження води безпосередньо з джерела, а також мінеральних вод, які використовуються у закладах санаторно-курортної мережі з лікувальною метою.

Контроль здійснюється за такими показниками, як:

- органолептичні;

- макрокомпонентний склад води;

- вміст біологічно активних компонентів і сполук (залізо, йод, бром, кремній, бор, органічні речовини);

- контроль вмісту нормованих компонентів (нітрати, нітрити, миш'як, свинець, цинк, селен, уран, кадмій, мідь, ртуть, стронцій, радій, фтор, феноли);

- мікробіологічні.

У межах України знаходяться мінеральні води найрізноманітніших типів: вуглекислі, сульфідні, радонові, залізисті, миш'яковисті, йодні, бромні, йодо-бромні, борні, кремнієві, води з підвищеним вмістом органічних речовин, а також води без специфічних компонентів та властивостей.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2000 р. № 456 "Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод" до родовищ унікальних мінеральних підземних вод відносяться такі: Голубинське (Лужанське) (Закарпатська обл.), Зайчиківське (Хмельницька обл.), Збручанське (Хмельницька обл.), Келечинське (Закарпатська обл.), Моршинське (Львівська обл.), Новозбручанське (Тернопільська обл.), Новополянське (Закарпатська обл.), Полянське (Закарпатська обл.), Слов'яногірське (Донецька обл), Східницьке (Львівська обл.), Трускавецьке (Нафтуся) (Львівська обл.), Шаянське (Закарпатська обл.). Наявність таких унікальних гідромінеральних ресурсів створює сприятливі можливості для розвитку курортів у державі, а також будівництва нових заводів промислового розливу мінеральних вод.

Під вивченістю мінеральних вод розуміють дослідження їхніх фізичних і санітарно-біологічних властивостей, хімічного, мікробіологічного, газового та ізотопного складу, а також геологічних та гідрогеологічних умов, в яких ці води формуються. Крім того, це поняття включає опрацювання ефективних методів пошуку, розвідки та раціональної експлуатації родовищ мінеральних вод.

Згідно з "Інструкцією із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр та родовищ мінеральних підземних вод" Державної комісії України з запасів корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України (ДКЗ) родовище мінеральних вод – це водний об'єкт у надрах з підрахованими експлуатаційними запасами і просторово визначеними межами, в якому утворилися сприятливі умови для видобування й подальшого цільового використання мінеральних вод.

За станом вивченості ресурси мінеральних вод поділяються на експлуатаційні запаси, затверджені ДКЗ; розвідані запаси, що були розглянуті і прийняті організаціями, що проводили пошуково-розвідувальні роботи (науково-технічні ради територіальних геологічних організацій); прогнозні запаси за результатами регіональних оцінок за загальними геолого-гідрогеологічними критеріями.

На території України постійно проводяться пошуково-розвідувальні роботи. Після проведення розвідувальних робіт рівень вивченості ресурсів підвищується, і вони переводяться в запаси при здійсненні відповідної експертизи, як правило, Державною комісією з запасів корисних копалин України.

Згідно з "Інструкцією про зміст, оформлення та порядок подання до ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ мінеральних підземних вод" державна експертиза й оцінка запасів мінеральних підземних вод проводяться ДКЗ на підставі матеріалів, які містять дані геологічного вивчення родовищ мінеральних вод з підрахунком експлуатаційних запасів та техніко-економічним обґрунтуванням їх промислового значення.

Дослідження з моніторингу фізико-хімічного та мікробіологічного складу мінеральних вод є необхідним елементом контролювання їхньої якості відповідно до встановлених нормативів. Вживання фасованих мінеральних вод, які мають добрі органолептичні, фізико-хімічні, санітарно-мікробіологічні показники якості, безперечно, сприятиме зниженню рівня захворюваності населення країни, що викликаної споживанням неякісної питної води, а це одна з найважливіших та найактуальніших проблем сьогодення.

Результати досліджень з моніторингу якості природних ресурсів України, зокрема мінеральних вод, використовуватимуться при веденні Державних кадастрів природних лікувальних ресурсів та природних територій курортів.

В.Б. Осипов

Одесская областная организация

Партии зеленых Украины