3. Основні риси сучасного міжнародного права
Оскільки МП має велику історію свого виникнення та розвитку, сьогодні дискусійним є вирішення питання про те, коли ж виникло сучасне МП. Радянська школа МП вела відлік від моменту Великої Жовтневої соціалістичної революції. Представники зарубіжної школи МП відносять момент виникнення сучасного МП до часів завершення Першої світової війни та підписання Версальських договорів у 1919 році.
Утім, не зважаючи на дискусійність цього питання, переважна більшість учених-міжнародників погоджується з тим, що основними рисами сучасного МП є такі:
1) визнання значних політичних змін останніх років у світі, зокрема зникнення глобального протистояння двох соціально-політичних систем (соціалістичної та капіталістичної); зникнення зверхдержав та виникнення лише однієї зверхдержави − США, та модифікація міжнародно-правового регулювання з реалій, що склалися;
2) сприяння забезпеченню безпеки у світі, взаємовигідному співробітництву держав, вирішенню глобальних проблем виживання людської цивілізації;
3) збільшення інтеграції між народами та державами в усіх регіонах світу, створення загальних ринків та митних просторів (наприклад, Європейський союз);
4) усвідомлення державами та об’єднання їх зусиль з вирішення таких глобальних проблем сучасності, як загроза термоядерної катастрофи, загальної екологічної кризи, економічних проблем у країнах, що розвиваються;
5) подолання класового підходу у МП;
6) подолання конфронтації, зміна політики щодо третіх країн − усі держави оцінюються як рівноправні суверенні об’єкти міжнародної політики;
7) перехід від невизначеності у МП до визначеності міжнародно-правових норм − відносини між державами закріплюються у міжнародних договорах, положення яких містять чітко визначені взаємні обов’язки сторін;
8) взаємність та контрзаходи. Перше полягає у взаємному та суворому дотриманні норм МП, друге − у створенні ефективного механізму відповідальності для держав-порушниць міжнародного права.
Галузі та інститути міжнародного права
Оскільки, як зазначає М. Баймуратов, галузі міжнародного права утворюють у різних сполуках елементи його системи, спочатку визначимо, що ж є системою МП.
Система МП − це така, що об’єктивно існує, цілісність внутрішньо взаємопов’язаних елементів:
− загальновизнаних принципів;
− норм МП (договірних та звичаєво-правових);
− рішень та рекомендованих резолюцій міжнародних організацій;
− рішень міжнародних судових органів;
− а також інститутів МП (на кшталт: інститут міжнародного визнання, інститут міжнародної відповідальності тощо).
МП складається з галузей. Галузь права − це сукупність відокремлених правових норм та правових інститутів, якими регламентується певна сфера суспільних відносин, що володіють якісною своєрідністю. Д.І. Фельдман зазначає, що галуззю міжнародного права можна вважати сукупність узгоджених юридичних норм, які регулюють більш чи менш автономно міжнародні відносини певного виду, сукупність, що характеризується відповідним предметом правового регулювання, якісною своєрідністю, існування якої викликається інтересами міжнародного спілкування.
Хоча МП − одна з найдавніших галузей права, тим не менш не має чітких загальновизнаних параметрів поділу його на галузі. Наприклад, Д.Б. Левин (робота “Актуальні проблеми теорії міжнародного права”, 1974) виокремлював такі галузі МП: 1) правове становище держав як суб’єктів МП; 2) взаємовідносини держав у справах населення; 3) взаємовідносини держав з приводу державної території та просторів, які не знаходяться під суверенітетом держави; 4) міжнародне морське право; 5) міжнародне повітряне право; 6) міжнародне космічне право; 7) право міжнародних договорів; 8) дипломатичне та консульське право; 9) право міжнародних організацій; 10) право міжнародного співробітництва у спеціальних питаннях; 11) право мирного вирішення спорів; 12) право міжнародної безпеки; 13) право збройного конфлікту; 14) право міжнародної відповідальності.
Проте, останнім часом виникла низка галузей МП, які не входять до цього переліку, зокрема такі: міжнародне економічне право, міжнародне трудове право, міжнародне екологічне право; міжнародно-правова боротьба з тероризмом, міжнародне процесуальне право тощо.
На думку англійського вченого Дж. О’Брайєна (робота “International Law, London, 2001”), основними галузями сучасного МП є: 1) джерела міжнародного права; 2) суб’єкти міжнародного права; 3) визнання держав та урядів; 4) територія; 5) юрисдикція; 6) суверенний імунітет; 7) дипломатичні та консульські відносини; 8) право договорів; 9) право міжнародної відповідальності; 10) морське право; 11) повітряне та космічне право;
12) міжнародне гуманітарне право; 13) міжнародне екологічне право; 14) правонаступництво держав; 15) міжнародне економічне право; 16) мирне вирішення спорів між державами; 17) міжнародне право та використання сили державами; 18) міжнародні організації; 19) право збройних конфліктів.
Це перелік не можна назвати повним, та й сам порядок розташування вказаних галузей не заснований на якомусь чіткому критерії.
Ряд зарубіжних авторів (наприклад, Л. Сон, В. Фрідман) пропонують ототожнювати галузі МП з галузями внутрішньодержавного права, включивши до нього, наприклад, міжнародне конституційне право, міжнародне адміністративне право, міжнародне комерційне право, міжнародне податкове право тощо.
Ще раз наголосимо на тому, що міжнародне публічне право не має якоїсь загальновизнаної системи його галузей та інститутів.
Кафедрою міжнародного права Московської державної юридичної академії з урахуванням загальних критеріїв побудови системи права та нових інститутів запропонований такий перелік галузей МП: 1) суб’єкти міжнародного права; 2) основні принципи міжнародного права; 3) право міжнародних договорів; 4) право міжнародних організацій; 5) міжнародно-правові засоби вирішення спорів; 6) відповідальність у міжнародному праві; 7) право зовнішніх зносин; 8) право міжнародної безпеки; 9) міжнародно-правовий захист прав людини; 10) міжнародне кримінальне право; 11) міжнародне економічне право; 12) територія в міжнародному праві; 13) міжнародне морське право; 14) міжнародне повітряне право; 15) міжнародне космічне право; 16) міжнародне екологічне право; 17) міжнародне гуманітарне право; 18) міжнародне співробітництво у науково-технічній галузі; 19) міжнародно-правова боротьба з тероризмом; 20) міжнародне процесуальне право.
Слід зазначити, що низка нових галузей МП сьогодні знаходиться на етапі активного становлення. Серед них слід назвати: міжнародне трудове право, міжнародне аграрне право, міжнародне транспортне право, міжнародне інтелектуальне право, міжнародне атомне право та інші.