- •1)Закон України «Про охорону праці»: визначення понять і термінів. Законодавство про охорону праці.
- •2)Права на охорону праці під час укладення трудового договору і під час роботи.
- •3)Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Забезпечення працівників індивідуальними засобами захисту.
- •4)Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті
- •5)Охорона праці жінок, неповнолітніх і інвалідів
- •6)Управління охорони праці та обов’язки роботодавця та працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів
- •7)Служба охорони праці на підприємстві
- •8)Навчання з питань охорони праці. Фінансування охорони праці
- •9)Інструктажі з питань охорони праці
- •10)Державні нормативні акти з охорони праці. Їх види та кодування
- •11)Органи державного управління охорони праці та їх компетенція
- •12)Органи державного нагляду за охороною праці. Їх права і відповідальність
- •13)Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •14)Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •15)Державна політика в галузі охорони праці
- •16)Види травм та причини травматизму
- •17)Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •18)Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •19. Аналізатори людини, їх складові та характеристики.
- •20. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
- •21. Основні аксіоми бжд.
- •22. Закон Вебера - Фехнера. Сумісності людини з іншими елементами в системі “л-м-с”.
- •23. Аналіз системи «л-м-с». Можливі умови життєдіяльності в системі «л-м-с».
- •24. Поняття безпеки і небезпеки. Фактор небезпеки класифікації факторів небезпеки.
- •25. Необхідні умови безпеки людини в системі «л-м-с».
- •26. Ризик. Індивідуальний, прийнятний і соціальний.
- •27. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки.
- •28. Гомосфера, ноксосфера. Варіанти їх взаємного розташування.
- •29. Метод слабої ланки. Принципи і методи забезпечення безпеки.
- •30. Технічні, організаційні, управлінні методи і засоби забезпечення безпеки.
- •31. Аналіз електротравматизму. Дії електричного струму на організм людини. Види електротравм. Еквівалентна електрична схема опору тіла людини електричному струму, її складові.
- •32. Чинники, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом. Еквівалентна електрична схема опору тіла людини електричному струму, її складові.
- •33. Схеми включення людини в ланцюг електричного струму.
- •34. Розтікання струму при замиканні на землю. Надання першої медичної допомоги ураженним елетричним струмом.
- •35. Напруга кроку.
- •36. Напруга дотику.
- •37. Аналіз небезпеки трифазної чотирьох проводної мережі змінного струму напругою до 1000 в (загальний випадок).
- •38. Аналіз небезпеки трифазної трьохпроводної мережі змінного струму з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 в (неповне замикання).
- •39. Аналіз небезпеки трифазної трьохпроводної мережі змінного струму з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 в (глухе замикання).
- •40. Аналіз небезпеки трифазної чотирьох проводної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 в (неповне замикання).
- •41. Аналіз небезпеки трифазної чотирьох проводної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 в (глухе замикання).
- •42. Вибір режиму нейтралі, мережи.
- •43. Класифікація приміщень: за характером оточуючого середовища, за ступенем небезпеки ураження електричним струмом, за доступністю обслуговуючого персоналу.
- •44. Захисне заземлення: визначення, область застосування, принцип дії.
- •45. Захисне заземлення: конструктивне виконання, контроль методом амперметра-вольтметра.
- •46. Захисне заземлення: типи заземлюючих пристроїв, нормування.
- •47. Занулення: визначення, принцип дії, область застосування.
- •48. Занулення: алгоритм розрахунку занулення.
- •49. Повторне заземлення нульового проводу, нормування.
- •50 Захисне вимикання: область застосування, функціональні схеми.
- •51. Ізоляція електрообладнання та мереж: еквівалентна схема, методи профілактичних випробувань.
- •52. Ізоляція електрообладнання: постійний та періодичний контроль стану ізоляції.
- •53. Технічні засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок: застосування малих напруг, електричний розподіл мереж, забезпечення
- •56)Аналіз небезпеки трифазної трьохпроводної мережі змінного струму з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 в (неповне замикання).
- •61 Електромагнітні випромінювання: біологічна дія, джерела емв.
- •62)Електромагнітні випромінювання: розповсюдження, нормування.
- •63 Електромагнітні випромінювання: методи захисту.
- •64)Електромагнітні випромінювання: екранування (відбиваючи екрани та поглинаючи екрани; принцип дії, область застосування).
- •65)Прибори та методика вимірювання рівня електромагнітного випромінювання.
- •66)Мікроклімат виробничих приміщень: параметри, вплив на організм людини, нормування.
- •66)Вплив шкідливих речовин на організм людини: класифікація, нормування концентрації шкідливих речовин та виробничого пилу.
- •69)Вентиляція виробничих приміщень: класифікація систем механічної вентиляції.
- •70 Природна вентиляція. Перевага; недоліки.
- •71)Кондиціонування повітря. Визначення необхідного повітряобміну.
- •71)Штучне виробниче освітлення: нормування, джерела системи освітлення
- •72)Основные светотехнические величины и единицы их измерения.
- •73).Природне освітлення: коефіцієнт природної освітленості та нормування.
- •74).Штучне виробниче освітлення: нормування, джерела системи освітлення.
- •75).Біологічна дія шуму на організм людини. Фізичні характеристики шуму. Нормування та вимірювання.
- •76)Способы и средства защиты от шума.
- •77).Параметры и виды вибрации,влияние вибрации на организм человека.
- •78).Визначення поняття «горіння», «вибух». Діапазон вибуховості.
- •79).Пожароопасность объектов. Классификация предприятий по взрывопожарной и пожарной безопасности.
- •80). Классификация пожароопасных помещений (зон).
- •82)Способы тушения пожара.
- •83). Система предотвращения пожара. Огнестойкость зданий и сооружений. Степень огнестойкость.
- •84) . Система организационно-технических мероприятий.
- •85) Система противопожарной защиты. Первичные способы пожаротушения. Выбор типа и определение количества огнетушителей.
- •86)Система противопожарной защиты. Пожарная связь и сигнализация.
- •87)Кондиціонування повітря. Визначення необхідного повітрообміну.
- •88)Классификация шумов по происхождению,граничный спектр шумов.
- •89) Инфразвук,ультразвук воздействие на організм человека, меры борьбы с их воздействием
- •90 .Лазерне випромінювання: біологічна дія, класифікація, методи захисту.
85) Система противопожарной защиты. Первичные способы пожаротушения. Выбор типа и определение количества огнетушителей.
Выбор первичных средств пожаротушения
Выбор первичных средств пожаротушения осуществляется в зависимости от категории помещений по пожарной опасности, защищаемой площади и класса загораний .Категория помещений и зданий производственного и складского назначения по взрывопожарной и пожарной опасности определяется в зависимости от количества и пожаровзрывоопасных свойств находящихся (обращающихся) в них веществ и материалов с учётом особенностей технологических процессов.
Первичными являються : Вода , Азот, огнегасительные вещества на основе голоидированных углеводородов, огнегасительная пена.
Класс загораний определяется в зависимости от вида горючих веществ.
Различают пять классов горючих веществ и материалов, обозначаемые заглавными буквами русского алфавита: А, В, С, Д, Е.
Класс А - пожары твёрдых веществ, в основном, органического происхождения, горение которых сопровождается тлением (древесина, текстиль, бумага).
Класс В - пожары горючих жидкостей или плавящихся твёрдых веществ.
Класс С - пожары газов.
Класс Д - пожары металлов и их сплавов.
Класс Е - пожары, связанные с горением электроустановок.
Для тушения пожаров применяют огнетушители, переносные установки. К ручным огнетушителям относятся пенные, углекислотные, углекислотно-бромэтиловые и порошковые.
Выбор типа огнетушителя (передвижной или ручной обусловлен размерами возможных очагов пожара). При их значительных размерах необходимо использовать передвижные огнетушители.
Химические пенные огнетушители предназначены для тушения легковоспламеняющихся и горючих жидкостей и твердых веществ. Огнетушитель ОХП-10 представляет собой стальной сосуд объемом около 10 л с горловиной, закрытой крышкой. В корпусе огнетушителя находится щелочная часть заряда с пенообразователем, а в стакане – кислотная. Для приведения огнетушителя в действие поворачивают ручку запорного устройства на 180о, переворачивают огнетушитель вверх дном и направляют спрыском в очаг загорания. При повороте ручки открывается стакан, кислотная и щелочная части заряда смешиваются, в результате их взаимодействия образуется углекислый газ, который интенсивно перемешивает жидкость, образуя пену. Давление в корпусе повышается и пена выбрасывается через спрыск наружу. Следует иметь в виду, что химическая пена может содержать непрореагированные части заряда, поэтому ее нежелательно использовать для тушения ценного оборудования и материалов.
Воздушно-пенные огнетушители (ОВП-5, ОВП-10) применяются в аналогичных случаях, что и химические пенные. В отличии от химической воздушно-механическая пена не вызывает коррозию, более экономична, но менее стойкая. Зарядом огнетушителя ОВП-10 является 6%-ный водный раствор пенообразователя, который находится в корпусе. Давление в корпусе создается сжатой углекислотой, находящейся в баллоне. Воздушно-механическая пена образуется в диффузоре, где раствор, выходящий из корпуса, перемешивается с воздухом.
Углекислотные огнетушители (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) применяются для тушения легковоспламеняющихся и горючих жидкостей, твердых веществ, электроустановок, находящихся под напряжением, ценных вещей и материалов. В ручном огнетушителе ОУ-2 углекислота находится в баллоне в жидком состоянии. При открывании вентиля жидкая углекислота направляется в диффузор, где, расширяясь, превращается в снегообразную массу. При этом ее объем увеличивается в 500 раз, а температура снижается до -70 єC. Огнетушитель следует оберегать от нагревания, так как рабочее давление в баллоне при температуре 20 єC составляет 6 МПа (60 кгс/см2), а при температуре 50 єC достигает 18 МПа, в результате чего срабатывает предохранительный клапан.
углекислотно-бромэтиловые огнетушители (ОУБ-3, ОУБ-7) применяются в аналогичных случаях, что и углекислотные, однако имеют ряд преимуществ. Они не замерзают при движении по вентилю галоидоводородного состава и имеют значительно меньшее (0,9 МПа) давление в баллоне, что позволяет использовать тонкостенные баллоны, вес которых меньше.
Порошковые огнетушители (ОП-1, ОП-2, ОП-5, ОП-10) являются универсальными и характеризуются широким диапазоном применения. В отличие от других видов огнетушителей ими можно тушить щелочные и щелочноземельные металлы и их карбиды. Для создания давления в корпусе и выталкивания порошка в огнетушителе ОП-1 служит углекислый газ, находящийся в небольшом баллончике. Огнетушитель приводится в действие нажатием грибовидной кнопки, при этом шток опускается и боек прокалывает мембрану баллончика.