- •1)Закон України «Про охорону праці»: визначення понять і термінів. Законодавство про охорону праці.
- •2)Права на охорону праці під час укладення трудового договору і під час роботи.
- •3)Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Забезпечення працівників індивідуальними засобами захисту.
- •4)Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті
- •5)Охорона праці жінок, неповнолітніх і інвалідів
- •6)Управління охорони праці та обов’язки роботодавця та працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів
- •7)Служба охорони праці на підприємстві
- •8)Навчання з питань охорони праці. Фінансування охорони праці
- •9)Інструктажі з питань охорони праці
- •10)Державні нормативні акти з охорони праці. Їх види та кодування
- •11)Органи державного управління охорони праці та їх компетенція
- •12)Органи державного нагляду за охороною праці. Їх права і відповідальність
- •13)Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •14)Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •15)Державна політика в галузі охорони праці
- •16)Види травм та причини травматизму
- •17)Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві
- •18)Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •19. Аналізатори людини, їх складові та характеристики.
- •20. Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих чинників.
- •21. Основні аксіоми бжд.
- •22. Закон Вебера - Фехнера. Сумісності людини з іншими елементами в системі “л-м-с”.
- •23. Аналіз системи «л-м-с». Можливі умови життєдіяльності в системі «л-м-с».
- •24. Поняття безпеки і небезпеки. Фактор небезпеки класифікації факторів небезпеки.
- •25. Необхідні умови безпеки людини в системі «л-м-с».
- •26. Ризик. Індивідуальний, прийнятний і соціальний.
- •27. Принципи, методи і засоби забезпечення безпеки.
- •28. Гомосфера, ноксосфера. Варіанти їх взаємного розташування.
- •29. Метод слабої ланки. Принципи і методи забезпечення безпеки.
- •30. Технічні, організаційні, управлінні методи і засоби забезпечення безпеки.
- •31. Аналіз електротравматизму. Дії електричного струму на організм людини. Види електротравм. Еквівалентна електрична схема опору тіла людини електричному струму, її складові.
- •32. Чинники, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом. Еквівалентна електрична схема опору тіла людини електричному струму, її складові.
- •33. Схеми включення людини в ланцюг електричного струму.
- •34. Розтікання струму при замиканні на землю. Надання першої медичної допомоги ураженним елетричним струмом.
- •35. Напруга кроку.
- •36. Напруга дотику.
- •37. Аналіз небезпеки трифазної чотирьох проводної мережі змінного струму напругою до 1000 в (загальний випадок).
- •38. Аналіз небезпеки трифазної трьохпроводної мережі змінного струму з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 в (неповне замикання).
- •39. Аналіз небезпеки трифазної трьохпроводної мережі змінного струму з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 в (глухе замикання).
- •40. Аналіз небезпеки трифазної чотирьох проводної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 в (неповне замикання).
- •41. Аналіз небезпеки трифазної чотирьох проводної мережі змінного струму з глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 в (глухе замикання).
- •42. Вибір режиму нейтралі, мережи.
- •43. Класифікація приміщень: за характером оточуючого середовища, за ступенем небезпеки ураження електричним струмом, за доступністю обслуговуючого персоналу.
- •44. Захисне заземлення: визначення, область застосування, принцип дії.
- •45. Захисне заземлення: конструктивне виконання, контроль методом амперметра-вольтметра.
- •46. Захисне заземлення: типи заземлюючих пристроїв, нормування.
- •47. Занулення: визначення, принцип дії, область застосування.
- •48. Занулення: алгоритм розрахунку занулення.
- •49. Повторне заземлення нульового проводу, нормування.
- •50 Захисне вимикання: область застосування, функціональні схеми.
- •51. Ізоляція електрообладнання та мереж: еквівалентна схема, методи профілактичних випробувань.
- •52. Ізоляція електрообладнання: постійний та періодичний контроль стану ізоляції.
- •53. Технічні засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок: застосування малих напруг, електричний розподіл мереж, забезпечення
- •56)Аналіз небезпеки трифазної трьохпроводної мережі змінного струму з ізольованою нейтраллю напругою до 1000 в (неповне замикання).
- •61 Електромагнітні випромінювання: біологічна дія, джерела емв.
- •62)Електромагнітні випромінювання: розповсюдження, нормування.
- •63 Електромагнітні випромінювання: методи захисту.
- •64)Електромагнітні випромінювання: екранування (відбиваючи екрани та поглинаючи екрани; принцип дії, область застосування).
- •65)Прибори та методика вимірювання рівня електромагнітного випромінювання.
- •66)Мікроклімат виробничих приміщень: параметри, вплив на організм людини, нормування.
- •66)Вплив шкідливих речовин на організм людини: класифікація, нормування концентрації шкідливих речовин та виробничого пилу.
- •69)Вентиляція виробничих приміщень: класифікація систем механічної вентиляції.
- •70 Природна вентиляція. Перевага; недоліки.
- •71)Кондиціонування повітря. Визначення необхідного повітряобміну.
- •71)Штучне виробниче освітлення: нормування, джерела системи освітлення
- •72)Основные светотехнические величины и единицы их измерения.
- •73).Природне освітлення: коефіцієнт природної освітленості та нормування.
- •74).Штучне виробниче освітлення: нормування, джерела системи освітлення.
- •75).Біологічна дія шуму на організм людини. Фізичні характеристики шуму. Нормування та вимірювання.
- •76)Способы и средства защиты от шума.
- •77).Параметры и виды вибрации,влияние вибрации на организм человека.
- •78).Визначення поняття «горіння», «вибух». Діапазон вибуховості.
- •79).Пожароопасность объектов. Классификация предприятий по взрывопожарной и пожарной безопасности.
- •80). Классификация пожароопасных помещений (зон).
- •82)Способы тушения пожара.
- •83). Система предотвращения пожара. Огнестойкость зданий и сооружений. Степень огнестойкость.
- •84) . Система организационно-технических мероприятий.
- •85) Система противопожарной защиты. Первичные способы пожаротушения. Выбор типа и определение количества огнетушителей.
- •86)Система противопожарной защиты. Пожарная связь и сигнализация.
- •87)Кондиціонування повітря. Визначення необхідного повітрообміну.
- •88)Классификация шумов по происхождению,граничный спектр шумов.
- •89) Инфразвук,ультразвук воздействие на організм человека, меры борьбы с их воздействием
- •90 .Лазерне випромінювання: біологічна дія, класифікація, методи захисту.
63 Електромагнітні випромінювання: методи захисту.
Основными мерами защиты от ЭМИ могут быть:экранирование источников излучения, защита временем, защита расстоянием, экранирование рабочих мест и т. д. Допустимое время пребывания человека в диапозоне частот 60 кГц-300 мГц определяют по формуле:
,
где Едоп и Ндоп – предельно допустимая напряженность электрического и магнитного полей;
Т-продолжительность рабочего дня;
Еф и Нф –фактическая напряженность электрического и магнитного полей на рабочих местах. В диапазоне частот 300 мГц-300гГц tдоп определяют по формуле:
Защита расстоянием применяется в том случае, когда невозможно ослабить ЭМИ другими мерами, В том числе защитой временем. Расстояние, соответствующее предельно допустимому интенсивности облучения, определяется расчетом и проверяется инструментально.
Экранирование источников излучения используют для снижения интенсивности ЭМИ на рабочем месте или ограничения опасных зон излучений.
В качестве индивидуальных средств защиты от электромагнитных излучений применяют халаты, комбинезоны, защитные очки.
В качестве материала для халата, комбинезона и капюшона используют сетку. В качестве защиты органов зрения применяют сетчатые очки, имеющую конструкцию полумасок из медной или латунной сетки.
64)Електромагнітні випромінювання: екранування (відбиваючи екрани та поглинаючи екрани; принцип дії, область застосування).
Одним из основных способов защиты от электромагнитных полей является их экранирования в местах пребывания человека. Обычно подразумевается два типа экранирования: экранирование источников ЭМП от людей и экранирование людей от источников ЭМП. Защитные свойства экранов основаны на эффекте ослабления напряженности и искажения электрического поля в пространстве вблизи заземленного металлического предмета. При экранировании ЭМП в радиочастотных диапазонах используются разнообразные радиоотражающие и радиопоглощающие материалы.
Экранирование источников излучения используют для снижения интенсивности ЭМИ на рабочем месте или ограничения опасных зон излучений.
Экраны изготавливают из металлических листов.
Эффективность экрана, изготовленного из одного слоя сетки из цветного материала, расположенного в зоне индукции, определяется:
Эдб=20lg Где -проницаемость экрана где - параметр экранирования,
где d –шаг сетки (ячейки); r0 -радиус проволоки сетки, R-радиус эквивалентного экрана
где V- обьем экранирующей камеры.
Ослабление интенсивности Эми экранами, расположенными в дольной зоне при нормальном падении волны в векторе , параллельном проволокам сетки одного из направлений, определяют
где -длина волны.
Экранирование рабочего места применяется в случае, когда невозможно осуществить экранирование аппаратуры. Оно достигается с помощью сооружения кабин либо ширм с покрытием из поглощающих материалов. В качестве экранирующего материала для окон, приборных панелей применяется стекло, покрытое полупроводниковым двуоксидом олова.
65)Прибори та методика вимірювання рівня електромагнітного випромінювання.
Для определения интенсивности ЭМП, воздействующих на обслуживающий персонал, замеры проводят в зоне нахождения персонала по высоте от уровня пола (земли) до 2 м через 0,5 м. Для определения характера распространения и интенсивности полей в цехе и т.д. должны быть проведены измерения в точках пересечения координатной сетки со стороной 1 м. Измерения проводят (при максимальной мощности установки) периодических, не реже одного раза в год, а также при приёме в эксплуатацию новых установок, изменении в конструкции и т.д.
Исследование ЭМП на рабочих местах должны проводится в соответствии с требованиями ГОСТ 12.1.002 - 84, ГОСТ 12.1.006 - 84 по методике, утверждённой Госнадзорохрантруда.
Для измерения интенсивности полей радиочастот используется прибор ИЭМП-1. Этим прибором можно измерить напряжённости электрического и магнитного полей вблизи излучающих установок в диапазоне частот 100 кГц – 300 МГц для электрического поля и в диапазоне частот 100 кГц – 1.5 МГц – для магнитного поля . С помощью данного прибора можно установить зону, в пределах которой напряжённость поля выше допустимой. Плотность потока мощности в диапазоне УВЧ – СВЧ измеряют прибором ПО-1, с помощью которого можно определить среднее по времени значение , .
Измерение напряжённости электрического поля в электроустановках сверх высокого напряжения производят приборами типа ПЗ-1; ПЗ-1м и др. Напряжённость электрического поля, кВ/м, для любой точки можно определить из выражения: ,
где – линейная плотность заряда провода, Кл/м; – электрическая постоянная, Ф/м; m – кратчайшее расстояние от провода до точки, в которой определяется напряжённость, м.
Методы защиты от ЭМП.
Основные меры защиты от воздействия ЭМП:
уменьшение излучения непосредственно у источника (достигается увеличением расстояния между источником направленного действия и рабочим местом, уменьшением мощности излучения генератора);
рациональное размещение СВЧ и УВЧ установок, действующие установки мощностью более 10 Вт следует размещать в помещениях с капитальными стенами и перекрытиями, покрытыми радиопоглощающими материалами (кирпич, шлакобетон) или обладающими отражающей способностью – масляными красками;
дистанционный контроль и управление передатчиками в экранированном помещении (для визуального наблюдения за передатчиками) оборудуются смотровые окна, защищённые металлической сеткой;
экранирование источников излучения и рабочих мест (применение отражающих заземлённых экранов в виде листа или сетки из металла, обладающего высокой электропроводностью – алюминия, меди, латуни, стали);
организационные меры (проведение дозиметрического контроля интенсивности электромагнитных излучений–не реже одного раза в 6 месяцев; медосмотр – не реже одного раза в год; дополнительный отпуск, сокращённый рабочий день, допуск лиц не моложе 18 лет и не имеющих заболеваний центральной нервной системы, сердца, глаз);
применение средств индивидуальной защиты (спецодежда, защитные очки).