
- •1. Юридична наука: поняття, система. Об’єкт та предмет правового дослідження
- •7) Науки, що вивчають римське право;
- •2. Методологія правознавства: поняття, структура
- •4) Методи:
- •3. Матеріалізм як концептуальний підхід. Основні філософські категорії
- •4. Ідеалізм як концептуальний підхід. Основні філософські категорії
- •5. Діалектика як концептуальний підхід. Основні філософські категорії
- •6. Метафізика як концептуальний підхід. Основні філософські категорії
- •7. Аналіз та синтез
- •8. Узагальнення. Абстрагування
- •9. Індукція. Дедукція
- •10. Аналогія. Моделювання
- •11. Поняття. Класифікація
- •12. Основні формально-логічні закони
- •13. Прийоми емпіричного рівня пізнання
- •14. Теоретичного рівня пізнання.
- •15. Основні форми наукового пізнання.
- •16. Соціологічні методи та засоби пізнання
- •17. Системний підхід. Методи та засоби системного аналізу.
- •18. Структурно-функціональні прийоми пізнання.
- •19. Синергетична парадигма: прийоми та засоби пізнання.
- •20. Діяльнісний підхід.
- •21. Історичні, психологічні, політологічні та інші загально-наукові методи пізнання .
- •24. Герменевтико-правовий метод.
- •25. Техніко-юридичний аналіз.
- •26. Історико-правовий метод.
- •27. Методика правового дослідження.
- •28. Методологічні проблеми галузевих юридичних наук.
24. Герменевтико-правовий метод.
Герменевтико-правовий метод – прийоми і засоби пізнання правових явищ за допомогою принципів та способів інтерпретації права.
Предмет і об’єкт дослідження (тлумачення) це є документи. Об’єктом є нормативно-правовий припис зафіксований в статті (нормативно-правовий припис є логічно завершене судження, яке об’єктивоване в джерелі права). Предмет - зміст норми права (її смисл).
Юридична герменевтика – система знань про принципи та способи інтерпретації права. Стадії: 1) встановлення змісту смислових одиниць; 2) встановлення змісту норми права, її зв’язки з іншими нормами права, а також зв’язки з іншими соціальними явищами. Предметом на першій стадії є знаки, які відображають зміст нормативно-правового припису; аналіз знаків здійснюється за допомогою граматичних способів пізнання. На другій стадії встановлюється зміст норми через аналіз зв’язків нормативно-правового припису з іншими приписами, нормами, за допомогою таких методів: системний, історичний, функцій ний.
Метою тлумачення є з’ясування змісту норми права. При тлумаченні норми права застосовується статична інтерпретація – з’ясування дій не значення; і динамічна інтерпретація – врахування соціологічних факторів на момент реалізації норми.
Принцип герменевтичного кола – полягає в тому, що необхідно мати знання певних частин для розуміння цілого і навпаки, для трактування частини потрібно розуміти значення цілого.
Способи тлумачення : 1) філологічний – для з’ясування змісту (через лексику, граматику); 2)логічний – використовується на всіх стадіях герменевтичного аналізу, спеціально застосовується, коли зміст спеціальної норми виводиться із загального; 3) системний; 4) історичний; 5) цільовий – для виявлення цілей, мети прийняття того чи іншого акту; 6) функцій ний – дозволяє витлумачити зміст акту, норми з урахуванням ситуацій, в яких він реалізовується.
25. Техніко-юридичний аналіз.
Техніко-юридичні методи-це прийоми пізнання, які дозволяють здійснити дослідження правових явищ за допомогою юридичних конструкцій та інших засобів юридичної техніки.
Прийоми пізнання:аксіома, презумпція, преюдиція, фікція, застереження, символи.
Види:
1.правотворча техніка
2.правозастосовча техніка
3.правореалізаційна техніка
професор П.М. Рабінович вважає, що юридична техніка є сукупністю способів і прийомів, умінь і навичок формування всіх елементів механізму правового регулювання та ефективного оперування ними у праворегулятивній практиці
Засоби:
1.термінологія-загальна(їжа,одяг), спеціально-технічна(габарити, перевезення), спеціально-юридична(держава, право, НПА)
2.конструкція- структурне розміщення нормативно-правових приписів, які відображають нормативно-правові явища. Елементи: нормативна побудова, системна побудова, галузева типологізація.
3.стилістика- прийоми найбільш доцільного використання мовних засобів в процесі створення нормативно-правових приписів. Мовні конструкції мають бути прості, зрозумілі, однозначні.
4.засоби документального оформлення-реквізити і структурне розміщення.
5.Особливі/спеціальні засоби: аксіома(не потребує доведення), презумпція(припущення), преюдиція, фікція, застереження, символи.