- •Юні друзі!
- •§2. Основи практичної астрономії
- •§3. Вимірювання часу та календар
- •§4. Закони руху планет
- •§4. Закони руху планет
- •§6. Методи астрофізичних дослідже»
- •0| Радіотелескопи
- •§7. Земля і Місяць
- •14. Виміряйте кут між напрямком на Сонце та Місяць і визначте його фазУ-ша чверть настане, коли цей кут дорівнюватиме 90°, повня 180 •
- •§9. Планети-гіганти
- •Сатурн 5
- •0 Уран
- •Нептун ч'
- •§10. Супутники планет
- •3*Вдання для спостережень -
- •§11. Малі тіла Сонячної системи
- •Деякі астероїди, назви яких пов'язані з Україною
- •4 Для Допитливих
- •1 '"Очло віі
- •Плутон £
- •§12. Сонце — наша зоря
- •Сонце о
- •§13. Фізичні характеристики зір
- •§14. Еволюція зір
- •Червоний гігант
- •§15. Будова Всесвіту
- •0 Розподіл галактик у Всесвіті
- •Стала Габбла
- •§16. Еволюція Всесвіту
- •2 Мільярди квазари
- •§17. Життя у Всесвіті
- •§ 5. На якій висоті над поверхнею Землі має обертатися геостаціонар- ний супутник, який висить над однією точкою Землі?
- •1. За допомогою третього закону Кеплера визначаємо велику піввісь орбіти супутника:
- •§ 8. На поверхні якої планети земної групи вага космонавтів буде най меншою?
- •§ 12. Коли, взимку чи влітку, у вікно вашої квартири опівдні потрапляє більше сонячної енергії? Розгляньте випадки: а. Вікно виходить на південь; б. Вікно виходить на схід.
- •2. Астрономічні знаки і символи
- •7. Затемнення сонця, які можна спостерігати в україні (2011—2187 рр.)
- •8. Затемнення місяця, які можна побачити в україні (2011—2062 рр.)
- •12. Хронологія космічних подій
- •400000000 Р. До н. Є. На Землі виникли перші риби.
- •230000000 Р. До н. Е. Початок мезозойської ери — з'явились хвойні рослини. 200000000 р. До н. Е. Початок юрського періоду — виникли перші плазуни і птахи.
- •§15. Будова Всесвіту
- •§16. Еволюція Всесвіту
- •§ 17. Життя у Всесвіті
- •§10. Супутники планет
- •§11. Малі тіла Сонячної системи
- •§12. Сонце — наша зоря
- •§13. Фізичні характеристики зір
- •§14. Еволюція зір
кілька
десятків метрів. У телеско-
цих
тіл розрізнити неможливо — вони
0й
Д0СК^глЯД
світлих точок. Сумарна маса всіх м8І°ТЬ-
ів не перевищує 0,1 маси Місяця.
аСТЄР<АстероїДам
надають порядковий номер і наз-у
пропонує автор відкриття. Спочатку за
тра-вУ'
я
астероїдам
надавали назву на честь міфоло-
дииіє1°
г_„„„^
Я7ІР
з часом число
річних
діаметР
Усього
Номер
1709
1855
2164
2171
2325
2427
2428
2606
2616
2728
2883
3084
Назва
Україна
Корольов
Ляля
Київ
Черних
Кобзар
Каменяр
Одеса
Леся
Яцків
Барабашов
Кондратюк
але
з часом число відкритих малих
«божественне»
населення
богинь,
'
лаяет перевершило все
тому
зараз нові космічні тіла називають на
міст,
видатних учених, поетів і діячів
Олімпу»
честь
країн,
истецтва.
Велику кількість малих планет відкрив
М
Кримській астрофізичній обсерваторії
астроном
С.
Черних (1931-2006).
М.Деякі астероїди, назви яких пов'язані з Україною
д
Таємниці
астероїдів
Чому
між Марсом та Юпітером розташована не
одна велика планета, а безліч малих
тіл? Для пояснення цієї загадки німецький
астроном Г. Ольберс (1758—1840) висунув
гіпотезу, що між Марсом
та
Юпітером колись існувала планета
Фаетон,
яка
чомусь вибухнула. Причиною катастрофи
могла бути зустріч планети з іншим
космічним тілом. На користь теорії
вибуху планети свідчить те, що більшість
астероїдів мають вигляд осколків
неправильної форми. Сучасні дослідження
розподілу орбіт малих планет показують,
що, швидше за все, між Марсом та Юпітером
великої планети ніколи не було, а пояс
астероїдів —
це залишки тої речовини, з якої 4,5 млрд
Р°ків тому утворилися планети Сонячної
системи.
За
орбітою Нептуна розташоване кільце
маленьких планетоподіб-рез 1X4
!так
званий
пояс
Койпера, див.
11.7. Планети-карлики), які чеки
Г*)ав*таЦ1Ині
збурення можуть змінювати параметри
своєї орбіти. Зіт-^ я з іншою планетою
або супутником спричинить руйнування
цих них УТвоРення
окремих фрагментів, які будуть обертатися
по самостійнії
3*г0^таХ-
Якщо
врахувати, що ймовірність зустрічі
осколків зростає Рідною ЄННям
1хньої
кількості, то пояс астероїдів може
бути своє-
машиною
для дроблення космічних тіл на менші
фрагменти.
4 Для Допитливих
званих
ГЇ*30
-ТЄ'
МаЛ'
планети
продовжують ділитися, свідчить відкриття
так Зв
С|мейств,
або груп, астероїдів. У 1918 р. японський
астроном К. Гіраяма гРупи
^вагУ
на
Деякі групи астероїдів, що мають схожі
параметри орбіт. Такі 3іткненаСТЄ'ЗОІ^'В
назвали
сімействами
Праями —
вони могли утворитися після
Що
й ^'льш
великих тіл. Астероїди рухаються
навколо Сонця в той же бік,
и
планети, і мають, як правило, еліптичні
орбіти.
Небезпечні
астероїди
Найбільшу
увагу астрономів привертають астероїди
групи Дц^ лона, Амура і Атона, бо в
перигелії вони наближаються до Землі
а£
навіть перетинають її орбіту. Наприклад,
у 1932 р. астероїд 1862 Апо;
лон (діаметр 3 км) пролетів мимо Землі
на відстані 0,028 а. о. Ще
бли^
че від Землі у 1994 р. пролетів астероїд
1994 ХМІ - від катастроф нас відділяло
всього 112000 км у просторі та 1 година у
часі.
Хоча
ймовірність зустрічі з окремим астероїду
досить мала, але, враховуючи їхню значну
кількість і глобальні наслідки
зіткнення, ступінь
ризику За.
гинути
від космічної катастрофи виявився
таким самим, як від звичайної повені
або авіакатастрофи. За сучасними
даними, існують близько 2000 астероїдів
із діаметром більше ніж 1 км і кілька
сотень тисяч із діаметром більше 100 м,
які перетинають орбіту Землі (рис.
11.3). Під час зустрічі Землі з астероїдом
Ступінь
ризику — це
добуток
ймовірності космічної катастрофи на
кількість можливих людських жертв
У
2004 р. відкрили 320-метровий небезпечний
астероїд Апо-фіс, який 13 квітня 2029 р.
пролетить ми мо Землі на відстані
близько 37000 км
Орбіта
Землі
Орбіта
Марса
Орбіта
Юпітера
Рис.
11.3.
Орбіти
деяких астероїдів, що перетинають
орбіту Землі
Орбіти
астероїдів
Пояс
астероїдів
діаметром
1 км виділиться енергія, яка еквівалентна
вибухові мільйонів атомних бомб.
Крім того, викид пилу в атмосферу
призведе до утворення суцільної
хмарності, тому поверхня Землі буде
отримува ти менше сонячної енергії.
Зниження температури може дати поча
ток новому льодовиковому
періоду (див.
§ 7).
Для
врятування нашої цивілізації створений
міжнародний ^ «Космічна варта»,
розроблена програма пошуків небезпечних
роїдів і комет та обчислення їх орбіт.
Значний внесок у И1^
^. дження зробили українські астрономи
Києва (В. Кручиненко, рюмов), Криму (М.
Черних) і Харкова (Д. Лупішко).
Для
допитливих
ймовіС
У
майбутньому технічні можливості
людства дозволять Уникн^ТИювати
ної
катастрофи від зустрічі з астероїдами,
якщо можна буде якось з £італі>нУ
ні
параметри орбіти. Вибух атомної бомби
в' космосі може змінити ^
швидкість
тільки у випадку, якщо астероїд буде
монолітним твердим косМ'4**
слідження астероїда Ероса (див. рис.
11.1) свідчать, що навіть нЄВЄЛИрТіТисЯ
и*
тіла
складені з окремих фрагментів, які під
час вибуху можуть Р03
окремі
осколки, орбіти яких розрахувати
наперед неможливо.
Метеори
та метеорити
^
Назви метеор
і
метеорит
у
перекладі з грець-ачають: «той, що
перебуває у повітрі». Астро-К0Ї
^колись вважали, що падаючі зорі — суто
атмос-В°МЙ
явище, щось подібне до звичайної
блискавки.
ні
частинки
— це космічний пил, який ні-**ЄТЄ
долітає до поверхні Землі, бо він згоряє
та К°ЛИгювується
в атмосфері на висоті кількох десятків
ВИП
метрів. Тобто метеором,
або
падаючою
зорею, К1Л
називаємо світлове явище, яке викликає
іонізова-МИповітря
на шляху польоту метеорної частинки,
бо саму мікроскопічну порошинку помітити
неможливо. Метеорити
мають
більшу масу, тому вони можуть досягти
поверхні Землі (рис. 11.4). Коли метеоритне
тіло з великою швидкістю летить в
атмосфері, то через
опір
повітря воно нагрівається до температури
вище
10000°С
і починає світитись, як розжарена куля,
яку називають болідом (від грец.— спис).
Під
час польоту боліда з надзвуковою
швидкістю в атмосфері виникає
ударна
хвиля, яка створює потужні звукові
коливання, тому людина чує сильний
гуркіт.
Метеоритне
тіло — це фрагмент астероїда, який,
обертаючись навколо Сонця, зіткнувся
з нашою планетою.
Тобто
метеорити мають астероїдне походження.
Швидкість, з якою метеор чи метеорит
влітає в земну
атмосферу,
залежить від напрямку його руху від
носно
вектора
швидкості Землі. Найбільшу швидкість
входження атмосферу (50—70 км/с) мають
ті метеоритні тіла, які летять назустріч
руху
Землі, коли швидкості боліда та Землі
додаються. Швид-Земд.
метеоРа
і метеоритного тіла під час входження
в атмосферу
і
не може бути меншою за 11,2 км/с, бо навіть
коли астероїд-кіст
* Доганяє» нашу планету, то через земне
тяжіння його швид-с«
Зе П°.Чинає
зростати. Нині за рахунок метеоритної
речовини ма-
^
збільшується на 500000 т за рік. кРатерів
^^гї астР°номи
та геологи виявили більше сотні
метеоритних Різного діаметра (рис.
11.5), які називають астроблемами
Метеор
—
світлове явище, яке виникає в іонізованому
повітрі на шляху польоту маленьких
метеорних частинок
Болід
—
світлове явище, яке супроводжує
політ метеоритного тіла в атмосфері
Рис.
11.5. Аризонський
кратер (США) утворився 10000 років
тому. Його діаметр — 1,2 км, глибина 200
м. Осколки метеорита знаходять
на відстані ЗО км від кратера
(від
грец.— зоряні
рани), але
більшість кратерів не збереглася
тягом
віків атмосферні процеси знищували
сліди космічних ' ^° ^
мів. Велику
кільцеву структуру метеоритного
походження ді^8101*3-
7
км виявили в Україні в Іллінецькому
районі Вінницької обла М•еТ')0,,
логічні
дослідження показують, що початкова
маса метеорита еГ
Ге°"
меншою
ніж 1011
кг. (Відомості про найбільші астроблеми
на т 86
України
див. у дод. 10.) РИторіі
Для
допитливих