69.Види тарифних стратегій

В практичній діяльності АТП може бути використано декілька видів тарифних стратегій:

- стратегія високих тарифів, які значно вище витрат виробництва. Така стратегія можлива в умовах підвищеного рівня попиту за рахунок високої якості послуг (швидкість доставки, збереженості вантажів, надання різного роду супутніх послуг), надання спеціалізованого рухомого складу тощо;

- стратегія низьких тарифів або стратегія «проникнення» на ринок. Ця стратегія ефективна на ринках з високою еластичністю попиту, коли споживач різко реагує на зниження тарифів. У цьому випадку АТП за рахунок великого обсягу перевезень може використовувати більш низькі тарифи;

- стратегія диференціації тарифів передбачає їх використання для певної групи клієнтів, в яких зацікавлене АТП. Це перш за все стосується постійної клієнтури. А також клієнтів крупних замовлень на перевезення;

- стратегія гнучких, еластичних тарифів. Тарифи встановлюються по узгодженню із замовником, враховуючи його споживацькі здібності.

В практичній діяльності АТП найбільш дієвою є стратегія диференційованих тарифів, що передбачає надбавки, знижки, які встановлюються у відсотках до тарифної плати.

70.Види надбавок та знижок до тарифної плати за транспортні послуги

Види надбавок:

- за використання спеціалізованого рухомого складу, за перевезення вантажів, що потребують спеціального обладнання та пристосувань, за перевезення великогабаритних, шкідливих, небезпечних вантажів тощо;

- за терміновість доставки вантажів, за роботу у вихідні та святкові дні, за понадурочну роботу.

Види знижок:

- скидки споживачу, що забезпечує зворотне завантаження автомобіля;

- за великий обсяг замовлення;

- за укладання з АТП довгострокової угоди на перевезення вантажів;

- за постійне використання причепів.

В тарифній політиці АТП важливо, щоб споживач транспортних послуг сприймав тарифну плату як справедливу компенсацію за надані послуги.

71.Фінансова стратегія та фінансова політика

Основою фінансового планування є фінансова стратегія підприємства. Фінансова стратегія — складова загальної стратегії економічного розвитку, яка охоплює систему довготермінових завдань фінансової діяльності підприємства та способи їх досягнення. Розроблення фінансової стратегії підприємства пов’язано з вирішенням таких основних завдань:

• обґрунтування основних джерел фінансового забезпечення діяльності підприємства;

• вибір оптимальних способів інвестиційної діяльності підприємства;

• зведення до мінімуму фінансових ризиків підприємства;

• забезпечення фінансової стійкості та рентабельності;

• визначення способів виходу підприємства з фінансової кризи та методів управління за умов кризового стану підприємства.

Фінансова стратегія є основою для розроблення фінансової політики. Фінансова політика підприємства — форма реалізації фінансової стратегії за окремими аспектами його фінансової діяль­ності. Фінансова політика формується за окремими напрямами фінансової діяльності: політика формування активів і структури капіталу, політика управління активами та інвестиціями, політика залучення фінансових ресурсів (формування власних фінансових ресурсів і залучення із зовнішніх джерел). У свою чергу, політика формування власних фінансових ресурсів може охоплювати самостійні блоки:

• цінову політику — формування цін з урахуванням попиту й пропозиції (динаміки кон’юнктури ринку) та рівня витрат на виготовлення та реалізацію продукції;

• амортизаційну політику — управління амортизаційними від­рахуваннями з метою інвестування їх у розвиток підприємства;

• дивідендну політику — оптимізація між часткою прибутку, що направляється на виплату дивідендів, і тією частиною прибут­ку, що капіталізується;

• інвестиційну політику — вибір та реалізація найвигідніших проектів, розширення та оновлення активів з метою подальшого економічного розвитку підприємства.