65. Складання зведеного кошторису витрат на вир-во

Кошторис витрат — це зведений план усіх витрат підприємства на плановий період виробничо-фінансової діяльності. Він є загальною сумою витрат виробництва за видами ресурсів, які буде використано в плановому періоді незалежно від місця. У зведений кошторис включають витрати підрозділів основного виробництва, підрозділів виробничої інфраструктури та витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу.

Зведений кошторис витрат на виробництво (з розбивкою за кварталами) складається на основі таких розрахунків:

• витрат на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати і комплектуючі виро­би, технологічне паливо й енергію в основному виробництві;

• основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих виробництвом про­дукції (виконанням робіт, наданням послуг), з відрахуванням на соціальні заходи;

• кошторисів витрат (калькуляцій виробничої собівартості продукції) цехів допо­міжного виробництва;

• кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування;

• кошторису загальновиробничих витрат;

• кошторису інших виробничих витрат.

Розрахунки витрат на сировину, матеріали, куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби, технологічне паливо та енергію в основному виробництві складають на основі даних про обсяги виробництва окремих виробів і технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних ресурсів на одиницю продукції або робіт, затверджених для планового періоду.

На підставі натуральних норм витрат і ціни на матеріальні ресурси визначають норми витрат у вартісному вираженні (з урахуван­ням вартості зворотних відходів).

Витрати електроенергії оцінюють на підставі середньої вартос­ті відповідних видів енергії, яка склалася на підприємстві, із чинних тарифів на енергію, придбану в сторонніх .підприємств і організацій, і планової собівартості енергії, яку виготовляють власні енергоцехи.

Розрахунок основної та додаткової заробітної плати робітників, зайнятих виробництвом продукції (робіт, послуг), здійснюють окремо для робітників, зайнятих на відрядній оплаті праці, і робітників на погодинній оплаті праці.

Основну заробітну плату робітників, зайнятих на відрядній оплаті праці, визначають на підставі обсягу виробництва відповід­них видів продукції, трудомісткості їх виготовлення (норми виробітку), відрядних розцінок і середньогодинної тарифної ставки.

Кошторис витрат на утримання й експлуатацію устаткування складають цехи основного виробництва.

Кожну статтю кошторису обґрунтовують плановими розрахун­ками, вихідними даними для яких є:

• запланований склад устаткування й транспортних засобів, які визначають на підставі норм використання та планового обсягу виробництва;

• нормативи витрат рушійної енергії за окремими видами устат­кування й середньої ціни (собівартості) окремих видів енергії;

• норми витрат купованих матеріалів для експлуатації устаткування, включаючи запасні частини, мастильні та обтиральні матеріали;

• норми амортизаційних відрахувань;

• норми обслуговування устаткування та транспортних засобів допоміжними робітниками;

• розрахунки розподілу продукції (робіт, послуг) допоміжних цехів;

• розрахунки потреби в малоцінних і швидкозношуваних предметах та інструментах.

Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат здійснюють за такими даними:

• структури управління цехами, їхні штатні розклади;

• норми витрат палива й енергії для опалення, освітлення та інших загальновиробничих потреб;

• норми амортизаційних відрахувань;

• розрахунки витрат на охорону праці;

• розрахунки розподілу продукції й послуг допоміжних цехів;

• розрахунки витрат на утримання пожежної та сторожової охорони;

• розрахунок витрат на професійну підготовку й перепідготов­ку кадрів підприємства;

• норми податків, зборів та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством.