Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Finance-metodichkaGIPO4.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
17.04.2019
Размер:
930.82 Кб
Скачать

Класифікація страхування за формами проведення

Обов'язкове страхування

Добровільне страхування

Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті

Страхування життя

Страхування цівільної відповідальності власників транспортних засобів

Страхування від нещасних випадків

Страхування спортсменів вищих категорій

Медичне страхування

Страхування засобів водного транспорту

Страхування наземного транспорту

Страхування об'єктів космічної діяльності

Страхування вантажів та багажу

Інші види згідно зі ст. 7 Закону України "Про страхування"

Інші види згідно зі ст. 6 Закону України "Про страхування"

Брутто-премія – загальна сума страхових внесків, що їх сплачує страхувальник.

Брутто-ставка – сума визначеної нетто-ставки та навантаження. Ці складові мають різне призначення. Нетто-ставка має забезпечити відшкодування витрат на покриття збитків з ризикових видів страхування, а також на виплати зі страхування життя. Навантаження призначене для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи та отримання прибутку від страхових операцій.

Навантаження – частина страхового тарифу, що не пов'язана з формуванням фондів для здійснення страхових виплат. За його рахунок покриваються витрати, зумовлені організацією та забезпеченням страхової справи (оплата праці персоналу страховика, оплата посередницьких послуг, оренда приміщень офісу, витрати на придбання й експлуатацію обчислювальної техніки, рекламу, транспортні послуги, сплату деяких податків та обов'язкових платежів тощо).

Нетто-премія – брутто-премія за мінусом навантаження. Призначена для формування страхового фонду, з якого здійснюються страхові витрати й відшкодування.

Нетто-ставка – частина страхового тарифу, що призначена для формування ресурсів страховика, спрямовуваних на виплату страхових відшкодувань і страхових сум. Методи її розрахунку у майновому та особистому страхуванні різні. У майновому страхуванні – складається з основної частини та ризикової надбавки.

Франшиза – це визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком. Вона може бути визначена в сумі або у відсотках до страхової суми. Завдяки застосуванню франшизи досягається поєднання самострахування зі страхуванням.

Тема № 11

Фінансовий ринок

Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з великою кількістю учасників – фінансових посередників, які оперують з різноманітними фінансовими інструментами і виконують широкий набір функцій з обслуговування й управління економічними процесами

Є кілька способів класифікації фінансових ринків залежно від того, з яких позицій розглядаються фінансові угоди. Але завжди угода оформляється певним документом, який називають цінним папером

За принципом оборотності фінансовий ринок поділяється на:

  1. ринок боргових зобов'язань;

  2. ринок власності.

На ринку боргових зобов'язань (наприклад, облігацій) гроші даються в борг на певний час.

На ринку власності (наприклад, акцій) купують і продають право на одержання доходу від вкладених грошей. Покупець, який одержав право, стає співвласником організації (право сторони, що продала).

За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяють на:

  1. первинний;

  2. вторинний.

На первинному ринку продаються і купуються папери нових випусків, на вторинному – обертаються раніше випущені цінні папери. На первинному ринку цінні папери продаються, а на вторинному –перепродаються.

Вторинний ринок цінних паперів має особливо важливе значення для економіки. Він забезпечує вільне переливання фінансових коштів між господарськими суб'єктами. Первинний ринок сприяє збільшенню капіталу і раціональному розподілу джерел нового інвестування. Вторинний ринок забезпечує гнучкість переміщення фінансових коштів, постійно підтримує раціональну структуру мережі інвесторів, істотно полегшуючи структурну реорганізацію економіки.

За формою організації фінансові ринки поділяються на:

  1. організаційні;

  2. розподільні.

Прикладом організаційного ринку є біржі, де представники клієнтів – брокери, які є членами біржі (або їх уповноважені – трейдери), фізично зустрічаються в торговому залі біржі й укладають угоди.

Первинний ринок акцій, як правило, "вуличний", розподільний. На "вуличному" ринку обертаються практично всі облігації. Сучасний "вуличний" ринок – це розподільна комп'ютеризована мережа брокерів і дилерів. Як представники клієнтів брокери зв'язуються між собою, укладаючи угоди практично по телефону. Брокери і дилери, які торгують на "вуличному" ринку, як правило, вузькоспеціалізовані за конкретним видом цінних паперів (наприклад, за державними казначейськими зобов'язаннями).

За терміном надання грошей фінансовий ринок поділяється на:

  1. ринок грошейі

  2. ринок капіталів, тобто інвестиційних фондів.

Ринок грошей являє собою ринок короткострокових боргових зобов’язань. Їх придбання тут здійснюється тільки у тимчасове користування. Товаром на цьому ринку є гроші, ціною — проценти за кредит.

Ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, і довгострокових боргових зобов’язань та являє собою сферу торгівлі не тільки грошима, а й правами власності. На ньому фінансові ресурси купуються з метою постійного або тривалого використання.

В Україні фінансовий ринок почав розвиватися з 1992 р. у формі акцій акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків та зараз перебуває на стадії свого становлення. Функціонує Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, системою їх електронного обігу, мережею філій та брокерських контор по всій території країни. З метою забезпечення єдиної державної політики в цій сфері створено спеціальний державний орган – Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку.

Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, емітентів, які зареєстрували у Мінфіні випуск своїх цінних паперів, та загальний обсяг їх емісії. Одним із найчисельніших та найбільш авторитетних об'єднань професійних учасників ринку цінних паперів є Асоціація ПФТС (Перша Фондова Торгова Система).

Розвиток фондового ринку можна спостерігати в цілому по всій Україні. Але найбільший імпульс до розвитку фондового ринку дала поява Української Біржі, яка впровадила ринок заявок. Це, у свою чергу, поклало початок такому явищу як інтернет-трейдінг.

До появи нового торгового майданчика Українська Біржа фондовий ринок України можна було віднести до ринків з вкрай низькою ліквідністю. Про це свідчив значний розрив між котуваннями покупки і продажу фондових активів. У середньому він складав за групою найбільш популярних паперів 20% - 25%. У той же час, скажімо, у Росії цей показник не перевищував 1,5 - 2,0%.

Подальший розвиток національного фондового ринку стримується рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів, зокрема:

  1. кризовими явищами в економіці;

  2. відставанням існуючої законодавчої бази від реалій суспільного життя;

  3. недостатнім державним регулюванням ринку;

  4. психологічною непідготовленістю населення до операцій з цінними паперами тощо.

Забезпечення обороту фінансових ресурсів на фондовому ринку здійснюється через цінні папери. Інструменти фондового ринку – це особливі види фінансових документів, якими виступають цінні папери.

У статті 1 Закону України “Про цінні папери і фондовий ринок” (2006р.) визначено:

Цінні папери – грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Цінні папери поділяються на такі групи:

Пайові цінні папери, за якими емітент не несе зобов'язання повернути кошти, інвестовані в його діяльність, але які засвідчують участь у статутному фонді, надають їх власникам право на:

  • участь в управлінні справами емітента;

  • одержання частини прибутку у вигляді дивідендів;

  • одержання частини майна при ліквідації емітента.

Боргові цінні папери, за якими емітент несе зобов'язання повернути у визначений термін кошти, інвестовані в його діяльність, але які не надають їх власникам права на участь в управлінні справами емітента;

Похідні цінні папери, механізм обігу яких пов'язаний з пайовими, борговими цінними паперами, іншими фінансовими інструментами чи правами щодо них.

Цінні папери можуть бути іменними чи на пред'явника, з вільним чи обмеженим колом обігу в паперовій та іншій матеріалізованій або нематеріалізованій формі (у формі записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів). Переважна більшість цінних паперів повинна випускатися у нематеріалізованій формі.

Дериватив – стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством. До деривативів належать:

Форвардний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

Ф'ючерсний контракт – стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

Опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

В Україні законодавчо визначені такі види цінних паперів:

• акції

• облігації внутрішніх державних та місцевих позик

• облігації зовнішніх державних позик

• облігації підприємств

• казначейські зобов’язання

• ощадні сертифікати

• векселі

• приватизаційні папери

• похідні цінні папери

• інвестиційні сертифікати.

Але випускаються в Україні й знаходяться в обігу лише такі види цінних паперів: акції, державні і муніципальні облігації внутрішньої позики, облігації підприємницьких структур, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, державні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, інвестиційні сертифікати, облігації зовнішньої позики..

Акції – це цінні папери, які визначають частку в статутному фонді акціонерного товариства. Акції не мають встановленого терміну обігу. Акції підтверджують членство її власника в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним. Власник акцій має право на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь в розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Казначейські зобов’язання – це цінні папери на пред’явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на отримання фіксованого доходу. Рішення про випуск та встановлення продажної вартості казначейських зобов’язань приймається Міністерством фінансів України.

Ощадниі сертифікати – письмові свідоцтва банку про депонування грошових коштів, які засвідчують право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж іншим особам є недійсним.

Вексель – цінний папір, який засвідчує боргове зобов’язання векселедавця сплатити після настання певного строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Облігація – цінний папір, який свідчить про внесення його власником грошових коштів і підтверджує обов’язок емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з оплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Державне регулювання фондового ринку України здійснюється шляхом:

  1. прийняття законодавчих та інших нормативних актів;

  2. ліцензування;

  3. контролю за діяльністю фондового ринку.

Тема № 11

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]