- •1.Фінансова наука, передумови її виникнення, етапи розвитку
- •2.Структура фінансової науки, її функції, предмет
- •3.Історичний характер фінансів, їх генезис
- •4.Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
- •5. Еволюція фінансів
- •6. Сутність фінансів, їх характерні особливості та роль.
- •8. Фінансові категорії, їх зміст
- •9. Поняття фінансової системи. Характеристика сфер та ланок фінансових відносин
- •10. Організаційна структура фінансової системи.
- •11. Сутність управління фінансовою системою.
- •12. Функції законодавчих і виконавчих органів державної влади в управлінні фінансовими потоками.
- •13. Міністерство фінансів України, його основні функції і завдання
- •14. Правові засади організації фінансових відносин
- •15. Конституція України як джерело фінансового права
- •16. Фінансова політика, її зміст. Фінансова політика в Україні на різних етапах державотворення
- •17.Економічна сутність фінансових ресурсів, джерела їх утворення та напрями використання
- •18. Поняття фінансового механізму, його структура. Фінансові методи та важелі у структурі фінансового механізму
- •19. Фінансове планування та прогнозування. Етапи та методи фінансового планування
- •20.Загальна характеристика фінансових планів
- •21. Фінансовий контроль, його зміст. Державний фінансовий контроль, його суб’єкт
- •22. Сутність і види податків, їх функції.
- •23. Елементи системи оподаткування
- •24. Класифікація податків
- •25. Податкова система України. Принципи побудови системи оподаткування в Україні
- •26.Податкова політика
- •27. Податкова служба і податкова робота
- •28. Права і обов’язки працівників податкової служби та платників податків
- •29. Суть і значення бюджету
- •30.Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •31. Правове регулювання бюджетних взаємовідносин. Бюджетний кодекс. Бюджетна класифікація
- •32. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •33. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •34. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •35.Основні принципи побудови бюджетної системи
- •36. Міжбюджетні відносини, особливості їх організації
- •37.Інструменти міжбюджетних взаємовідносин
- •38. Сутність бюджетного процесу, його складові
- •39. Бюджетне планування
- •40. Виконання бюджету
- •41. Сутність бюджетного дефіциту, його економічні та соціальні наслідки. Види бюджетного дефіциту
- •42. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •43. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •44. Економічна суть і роль державного кредиту, функції кредиту
- •45. Форми і види державного кредиту, їх характеристика
- •46. Державні позики, їх класифікація
- •47. Державний борг, його сутність, роль і значення в економіці
- •48. Обслуговування державного боргу і управління ним
- •49. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •50. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки
- •52. Сутність бюджетного федералізму
- •53. Фінансове вирівнювання. Бюджетне регулювання.
- •54. Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •55.Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •56.Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •57.Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •58. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •59.Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •60.Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •61.Формування фінансових результатів господарської діяльності
- •62.Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •63. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •64. Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •65. Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •66. Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •67. Фінансові ресурси населення: поняття та структура.
- •68. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •69. Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •70. Соціально-економічний зміст страхування
- •71. Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •72.Принципи страхування
- •73. Класифікація страхування
- •74. Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •75. Поняття страхового ринку
- •76. Державне регулювання у сфері страхування
- •77. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •78. Структура фінансового ринку
- •79. Суб’єкти фінансового ринку.
- •80. Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •81. Ринок цінних паперів, його особливості
- •82. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •83. Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
- •84. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •85. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур, його мета і основні завдання. Принципи і функції фінансового менеджменту
- •86. Сутність менеджменту державних фінансів, його види.
- •87. Бюджетний менеджмент
- •88.Податковий менеджмент
- •89. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки
- •90. Зовнішньоекономічна діяльність, її суб’єкти
- •91. Платіжний баланс
- •92. Валютні ринки і валютне регулювання
- •93. Фінанси міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів
- •96. Фінансові кризи, їх види
- •97. Механізм забезпечення фінансової безпеки
- •98. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою (сша, фрн, Великої Британії, Франції, Японії)
- •Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
- •101. Бюджетні дефіцити та їх вплив на фінансові системи розвинутих країн
- •102. Глобалізація світових фінансових ринків. Фінансові центри розвинутих країн
- •103. Особливості функціонування окремих фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Цюріх, Франкфурт-на-Майні). Фінансові центри країн, що розвиваються
- •104. Етапи економічної інтеграції в Європі. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
- •105.Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
- •106.Європейська система центральних банків
- •107.Особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •108.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
48. Обслуговування державного боргу і управління ним
Управління державним боргом — комплекс заходів, що здійснюються державою в особі уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.
У процесі управління державним боргом вирішуються такі завдання:
— пошук ефективних умов запозичення коштів з погляду мінімізації вартості боргу;
_ недопущення неефективного та нецільового використання запозичених коштів;
— забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;
— визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови збереження макрофінансової рівноваги;
— забезпечення стабільності валютного курсу та фондового ринку. Політика ефективного управління державним боргом має базуватися на певних принципах (рис. 8.5).
Управління державним боргом варто розглядати як циклічний і багатостадійний процес, що послідовно включає три стадії: залучення — використання — погашення. На етапі залучення позик управління державним боргом здійснюється в контексті бюджетного процесу. Зокрема, Законом України "Про державний бюджет України" на відповідний рік установлюються граничні розміри боргу, вказуються обсяги державних запозичень із чіткою класифікацією на внутрішні і зовнішні. У період залучення позик необхідно основну увагу акцентувати на мінімізації затрат при погашенні боргу, враховуючи такі основні аспекти:
— обсяги позик;
— форми і умови запозичення (відсоткові ставки і валюта; строки погашення і пільговий період; можливі загальноекономічні і політичні умови);
— структура позик (за кредиторами й формами позик).
Обслуговування і погашення державного боргу здійснюється у процесі виконання державного бюджету. Безпосередню оплату здійснює Державне казначейство України через банківську систему.
Управління державним боргом здійснюється за тісної взаємодії і співпраці різних міністерств і відомств, які несуть відповідальність за розроблення та реалізацію ефективної боргової стратегії держави. В Україні в управлінні державним боргом беруть участь:
— Кабінет Міністрів України;
— Міністерство фінансів України (Департамент державного боргу);
— Національний банк України;
— Державне казначейство України.
49. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
Місцеві фінанси як економічна категорія — система економічних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань. Таким чином, у запропонованому визначенні можна виділити такі характерні особливості:
1) зв'язок із більш загальною і вихідною категорією — фінансами, яка, як зазначалося у попередніх розділах, є системою економічних відносин, пов' язаних з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту;
2) у процесі здійснення цих відносин відбуваються формування, розподіл і використання централізованих фінансових ресурсів, які головним чином функціонують у фондовій формі;
3) цільова підпорядкованість цієї системи відносин — це забезпечення органів місцевого самоврядування фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на них функцій і завдань.
Зміст місцевих фінансів як системи економічних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів, необхідних органам місцевого самоврядування для виконання покладених на них завдань, детальніше виявляється у функціях, які вони виконують. Як відомо, функції — вияв суті кожної економічної категорії. Говорячи про функції, тим самим розкривається призначення і роль певної категорії.
Місцевим фінансам притаманні такі функції: розподільна, контрольна та стимулююча.
Розподільна функція місцевих фінансів виявляється у порядку формування доходів і видатків місцевих бюджетів, цільових фондів органів місцевого самоврядування, за допомогою яких проходить складний процес забезпечення їх фінансовими ресурсами, необхідними для виконання покладених на місцеве самоврядування завдань. Кошти, що акумулюються у місцевих бюджетах і цільових фондах, розподіляються і використовуються на задоволення різноманітних місцевих потреб. Крім того, через систему міжбюджетних відносин фінансові ресурси, зосереджені на загальнодержавному, обласному і районному рівні, перерозподіляються між окремими адміністративно-територіальними одиницями з метою проведення фінансового вирівнювання.
Контрольна функція місцевих фінансів реалізується, зокрема, в діяльності органів місцевого самоврядування при складанні проектів місцевих бюджетів, їх розгляді і затвердженні, а також виконанні і складанні звіту про виконання місцевих бюджетів. Сфера дії контрольної функції не обмежується місцевими бюджетами, а включає інші фонди грошових коштів та загалом усі фінансові ресурси та майно, які знаходяться у розпорядженні місцевого самоврядування. Контрольна функція місцевих фінансів спрямована на забезпечення передбачених пропорцій розподілу і перерозподілу фінансових засобів, їх цільове та економне використання.
Стимулююча функція місцевих фінансів полягає у створенні таких умов, за яких органи місцевого самоврядування стають безпосередньо зацікавленими у збільшенні обсягів доходів бюджетів, додатковому залученні надходжень як загальнодержавних, так і місцевих податків і зборів, пошуку альтернативних джерел доходів, ефективному використанні фінансових ресурсів, які надходять у їх розпорядження. Реальним втіленням стимулюючої функції є чинний порядок формування власних доходів місцевих бюджетів, заохочення перевиконання запланованих показників надходжень загальнодержавних податків і зборів, самостійність у використанні додатково залучених коштів та ін.
основні принципи організації місцевих фінансів, що передбачають:
— обов'язкове розмежування функцій і повноважень між державною владою та місцевим самоврядуванням;
— чіткий поділ доходних джерел, а також видатків між державним і місцевими бюджетами;
— надання відповідних власних доходів місцевому самоврядуванню;
— самостійність у формуванні та використанні фінансових ресурсів;
— державну фінансову підтримку несам о достатніх територіальних громад, проведення фінансового вирівнювання;
— стимулювання збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів;
- раціональне та економне використання матеріальних і фінансових ресурсів;
— здійснення постійного контролю за використанням наявних ресурсів;
— гласність та відкритість у формуванні та використанні фінансових ресурсів місцевого самоврядування;
— залучення широких верств громадськості до прийняття рішень щодо формування та використання фінансових ресурсів.