- •1.Фінансова наука, передумови її виникнення, етапи розвитку
- •2.Структура фінансової науки, її функції, предмет
- •3.Історичний характер фінансів, їх генезис
- •4.Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
- •5. Еволюція фінансів
- •6. Сутність фінансів, їх характерні особливості та роль.
- •8. Фінансові категорії, їх зміст
- •9. Поняття фінансової системи. Характеристика сфер та ланок фінансових відносин
- •10. Організаційна структура фінансової системи.
- •11. Сутність управління фінансовою системою.
- •12. Функції законодавчих і виконавчих органів державної влади в управлінні фінансовими потоками.
- •13. Міністерство фінансів України, його основні функції і завдання
- •14. Правові засади організації фінансових відносин
- •15. Конституція України як джерело фінансового права
- •16. Фінансова політика, її зміст. Фінансова політика в Україні на різних етапах державотворення
- •17.Економічна сутність фінансових ресурсів, джерела їх утворення та напрями використання
- •18. Поняття фінансового механізму, його структура. Фінансові методи та важелі у структурі фінансового механізму
- •19. Фінансове планування та прогнозування. Етапи та методи фінансового планування
- •20.Загальна характеристика фінансових планів
- •21. Фінансовий контроль, його зміст. Державний фінансовий контроль, його суб’єкт
- •22. Сутність і види податків, їх функції.
- •23. Елементи системи оподаткування
- •24. Класифікація податків
- •25. Податкова система України. Принципи побудови системи оподаткування в Україні
- •26.Податкова політика
- •27. Податкова служба і податкова робота
- •28. Права і обов’язки працівників податкової служби та платників податків
- •29. Суть і значення бюджету
- •30.Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •31. Правове регулювання бюджетних взаємовідносин. Бюджетний кодекс. Бюджетна класифікація
- •32. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •33. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •34. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •35.Основні принципи побудови бюджетної системи
- •36. Міжбюджетні відносини, особливості їх організації
- •37.Інструменти міжбюджетних взаємовідносин
- •38. Сутність бюджетного процесу, його складові
- •39. Бюджетне планування
- •40. Виконання бюджету
- •41. Сутність бюджетного дефіциту, його економічні та соціальні наслідки. Види бюджетного дефіциту
- •42. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •43. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •44. Економічна суть і роль державного кредиту, функції кредиту
- •45. Форми і види державного кредиту, їх характеристика
- •46. Державні позики, їх класифікація
- •47. Державний борг, його сутність, роль і значення в економіці
- •48. Обслуговування державного боргу і управління ним
- •49. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •50. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки
- •52. Сутність бюджетного федералізму
- •53. Фінансове вирівнювання. Бюджетне регулювання.
- •54. Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •55.Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •56.Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •57.Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •58. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •59.Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •60.Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •61.Формування фінансових результатів господарської діяльності
- •62.Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •63. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •64. Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •65. Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •66. Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •67. Фінансові ресурси населення: поняття та структура.
- •68. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •69. Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •70. Соціально-економічний зміст страхування
- •71. Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •72.Принципи страхування
- •73. Класифікація страхування
- •74. Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •75. Поняття страхового ринку
- •76. Державне регулювання у сфері страхування
- •77. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •78. Структура фінансового ринку
- •79. Суб’єкти фінансового ринку.
- •80. Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •81. Ринок цінних паперів, його особливості
- •82. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •83. Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
- •84. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •85. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур, його мета і основні завдання. Принципи і функції фінансового менеджменту
- •86. Сутність менеджменту державних фінансів, його види.
- •87. Бюджетний менеджмент
- •88.Податковий менеджмент
- •89. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки
- •90. Зовнішньоекономічна діяльність, її суб’єкти
- •91. Платіжний баланс
- •92. Валютні ринки і валютне регулювання
- •93. Фінанси міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів
- •96. Фінансові кризи, їх види
- •97. Механізм забезпечення фінансової безпеки
- •98. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою (сша, фрн, Великої Британії, Франції, Японії)
- •Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
- •101. Бюджетні дефіцити та їх вплив на фінансові системи розвинутих країн
- •102. Глобалізація світових фінансових ринків. Фінансові центри розвинутих країн
- •103. Особливості функціонування окремих фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Цюріх, Франкфурт-на-Майні). Фінансові центри країн, що розвиваються
- •104. Етапи економічної інтеграції в Європі. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
- •105.Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
- •106.Європейська система центральних банків
- •107.Особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •108.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
44. Економічна суть і роль державного кредиту, функції кредиту
Державний кредит як специфічна ланка державних фінансів — досить складне і багатогранне явище у суспільстві, своєрідна суспільна позикова система. Розкриваючи економічну природу державного кредиту, доцільно проаналізувати основні сутнісні характеристики цього поняття. Система таких найважливіших характеристик передбачає з'ясування сутності державного кредиту в таких аспектах:
— за економічним змістом;
— матеріально-речовим втіленням;
— формою прояву;
— юридично-правовим статусом.
Як відомо, кожна економічна категорія має свій зміст, понятійне навантаження, займає відведене їй місце. У зв'язку з цим слід підкреслити, що державний кредит є самостійною економічною категорією, яка будучи невід'ємною складовою фінансів, характеризується ознаками, притаманними фінансам у цілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин.
Як економічна категорія державний кредит — сукупність економічних відносин між державою в особі органів влади і управління, з одного боку, і резидентами (фізичними та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числі іноземними державами й міжнародними фінансовими інституціями), з іншого, при яких держава традиційно виступає у ролі позичальника (рідше кредитора і гаранта).
У класичному розумінні державний кредит безпосередньо обслуговує економічні інтереси держави, опосередковує зв'язки між державним бюджетом і всіма сферами економіки і при цьому держава, зазвичай, відіграє роль позичальника, а юридичні і фізичні особи — роль кредиторів. Споконвічно за допомогою державного кредиту залучаються тимчасово вільні фінансові ресурси юридичних і фізичних осіб, які використовуються для задоволення постійно зростаючих державних потреб. Проте у сфері міжнародних економічних відносин держава може виступати одночасно і кредитором, і позичальником. У тих випадках, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик чи виконання інших зобов'язань, взятих фізичними і юридичними особами, вона є гарантом. У кількісному співвідношенні переважає діяльність держави як позичальника коштів, натомість, обсяги операцій, у яких вона виступає у ролі кредитора і гаранта, значно менші.
Матеріально речовим втіленням державного кредиту є рух позичкового капіталу у результаті вторинного перерозподілу валового внутрішнього продукту. Особливістю такого руху є те, що кошти, які мобілізуються за допомогою державного кредиту, не формують окремого фонду, а перерозподіляються, як правило, через бюджет. Тобто державний кредит забезпечує формування і використання централізованих грошових фондів держави. З одного боку, держава мобілізує вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб у тимчасове користування; а з іншого — ціною позикового капіталу для держави є відсоток за позикою, джерелом сплати якого виступають кошти бюджету.
Конкретними формами прояву державного кредиту є державні позики (забезпечені випуском цінних паперів чи залучені на підставі угод) та гарантії. На відміну від державних позик, які відразу впливають на величину централізованого грошового фонду — бюджету, гарантування погашення зобов'язань не обов'язково призводить до зміни останнього. Якщо боржник своєчасної в повному обсязі розрахувався за своїми зобов'язаннями, то гарант (у нашому випадку держава) не несе будь-яких додаткових витрат.
За юридично-правовим статусом державний кредит можна трактувати як врегульований нормами права механізм залучення додаткових коштів державою або сукупність особливих фінансових правовідносин, передбачених нормативно-правовими актами, що обумовлюються політико-економічними прерогативами держави у процесі залучення нею тимчасово вільних коштів на засадах добровільності, зворотності, платності і строковості. Юридичною основою державних позик є договір/угода. Навіть у випадку залучення державних позик шляхом випуску цінних паперів, кредитори (замість надання у розпорядження держави на певний строк коштів) отримують документи — державні цінні папери, які надають їм певні фінансово-правові переваги. Зазвичай угодами оформляються кредити від урядів інших країн та міжнародних організацій, тоді як за допомогою цінних паперів мобілізуються кошти на фінансовому ринку.