- •1.Фінансова наука, передумови її виникнення, етапи розвитку
- •2.Структура фінансової науки, її функції, предмет
- •3.Історичний характер фінансів, їх генезис
- •4.Історичні та економічні передумови виникнення фінансів
- •5. Еволюція фінансів
- •6. Сутність фінансів, їх характерні особливості та роль.
- •8. Фінансові категорії, їх зміст
- •9. Поняття фінансової системи. Характеристика сфер та ланок фінансових відносин
- •10. Організаційна структура фінансової системи.
- •11. Сутність управління фінансовою системою.
- •12. Функції законодавчих і виконавчих органів державної влади в управлінні фінансовими потоками.
- •13. Міністерство фінансів України, його основні функції і завдання
- •14. Правові засади організації фінансових відносин
- •15. Конституція України як джерело фінансового права
- •16. Фінансова політика, її зміст. Фінансова політика в Україні на різних етапах державотворення
- •17.Економічна сутність фінансових ресурсів, джерела їх утворення та напрями використання
- •18. Поняття фінансового механізму, його структура. Фінансові методи та важелі у структурі фінансового механізму
- •19. Фінансове планування та прогнозування. Етапи та методи фінансового планування
- •20.Загальна характеристика фінансових планів
- •21. Фінансовий контроль, його зміст. Державний фінансовий контроль, його суб’єкт
- •22. Сутність і види податків, їх функції.
- •23. Елементи системи оподаткування
- •24. Класифікація податків
- •25. Податкова система України. Принципи побудови системи оподаткування в Україні
- •26.Податкова політика
- •27. Податкова служба і податкова робота
- •28. Права і обов’язки працівників податкової служби та платників податків
- •29. Суть і значення бюджету
- •30.Бюджетна політика і бюджетний механізм
- •31. Правове регулювання бюджетних взаємовідносин. Бюджетний кодекс. Бюджетна класифікація
- •32. Економічна сутність і склад доходів бюджету
- •33. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
- •34. Бюджетний устрій та бюджетна система
- •35.Основні принципи побудови бюджетної системи
- •36. Міжбюджетні відносини, особливості їх організації
- •37.Інструменти міжбюджетних взаємовідносин
- •38. Сутність бюджетного процесу, його складові
- •39. Бюджетне планування
- •40. Виконання бюджету
- •41. Сутність бюджетного дефіциту, його економічні та соціальні наслідки. Види бюджетного дефіциту
- •42. Джерела фінансування дефіциту бюджету та їх класифікація
- •43. Методи обмеження та шляхи скорочення дефіциту бюджету
- •44. Економічна суть і роль державного кредиту, функції кредиту
- •45. Форми і види державного кредиту, їх характеристика
- •46. Державні позики, їх класифікація
- •47. Державний борг, його сутність, роль і значення в економіці
- •48. Обслуговування державного боргу і управління ним
- •49. Сутність, функції та принципи організації місцевих фінансів
- •50. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки
- •52. Сутність бюджетного федералізму
- •53. Фінансове вирівнювання. Бюджетне регулювання.
- •54. Система соціального страхування: поняття, принципи, суб’єкти та об’єкти
- •55.Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •56.Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •57.Загальна характеристика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •58. Основи фінансової діяльності суб’єктів підприємництва
- •59.Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •60.Джерела формування та класифікація фінансових ресурсів підприємств
- •61.Формування фінансових результатів господарської діяльності
- •62.Основи організації фінансів суб'єктів підприємництва – фінансових установ
- •63. Фінанси організацій і установ, створених органами виконавчої влади
- •64. Фінанси некомерційних організацій – об’єднань громадян
- •65. Фінансова діяльність підприємців – фізичних осіб.
- •66. Соціально-економічний зміст фінансів домогосподарств.
- •67. Фінансові ресурси населення: поняття та структура.
- •68. Бюджет домогосподарства, його структура. Сукупні ресурси і сукупні витрати домогосподарства
- •69. Заощадження домогосподарств як джерело інвестиційних ресурсів у країні.
- •70. Соціально-економічний зміст страхування
- •71. Сутність і функції страхування. Страхові відносини
- •72.Принципи страхування
- •73. Класифікація страхування
- •74. Суб’єкти страхування, їх обов’язки.
- •75. Поняття страхового ринку
- •76. Державне регулювання у сфері страхування
- •77. Суть, функції і роль фінансового ринку в державі з ринковою економікою
- •78. Структура фінансового ринку
- •79. Суб’єкти фінансового ринку.
- •80. Роль держави у регулюванні фінансового ринку
- •81. Ринок цінних паперів, його особливості
- •82. Фінансові посередники на ринку цінних паперів
- •83. Фондова біржа, її роль на ринку цінних паперів
- •84. Теоретичні основи фінансового менеджменту
- •85. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур, його мета і основні завдання. Принципи і функції фінансового менеджменту
- •86. Сутність менеджменту державних фінансів, його види.
- •87. Бюджетний менеджмент
- •88.Податковий менеджмент
- •89. Міжнародні фінанси та міжнародні фінансові потоки
- •90. Зовнішньоекономічна діяльність, її суб’єкти
- •91. Платіжний баланс
- •92. Валютні ринки і валютне регулювання
- •93. Фінанси міжнародних організацій та міжнародних фінансових інститутів
- •96. Фінансові кризи, їх види
- •97. Механізм забезпечення фінансової безпеки
- •98. Еволюція та сучасні риси фінансових систем країн з розвиненою ринковою економікою (сша, фрн, Великої Британії, Франції, Японії)
- •Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
- •101. Бюджетні дефіцити та їх вплив на фінансові системи розвинутих країн
- •102. Глобалізація світових фінансових ринків. Фінансові центри розвинутих країн
- •103. Особливості функціонування окремих фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Цюріх, Франкфурт-на-Майні). Фінансові центри країн, що розвиваються
- •104. Етапи економічної інтеграції в Європі. Валютна інтеграція. Спільна валютна політика та запровадження євро
- •105.Основні інституції єс та їх роль у формуванні єдиної фінансової політики
- •106.Європейська система центральних банків
- •107.Особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •108.Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
33. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
Видатки бюджету відіграють провідну роль у фінансовому забезпеченні потреб соціально-економічного розвитку суспільства. На обсяги, склад і структуру видатків впливають обсяги і характер функцій держави, адже в умовах товарно-грошових відносин будь-яка держава повноцінно зможе виконувати свої функції, маючи для цього необхідну суму бюджетних ресурсів.
Відповідно до Бюджетного кодексу України видатки бюджету — це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Поняття "видатки" у кодексі розкривається за допомогою витрат, а витрати — за допомогою видатків, зокрема підкреслюється, що витрати бюджету — це видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.
Видатки бюджетів характеризуються певними ознаками. Наукову класифікацію видатків доцільно здійснювати за такими ознаками: роллю у виробництві ВВП, роллю у відтворюючих процесах суспільним призначенням, рівнями бюджетної системи, рівнями повноважень, функціональним призначенням, відомчим призначенням, цільовим призначенням, програмним призначенням, формами фінансування.
Так, за роллю і місцем видатків у виробництві ВВП видатки бюджетів можна поділити на дві групи: 1) видатки, пов'язані з розвитком виробничої сферн; 2) видатки, за допомогою яких забезпечується функціонування і розвиток сфери суспільних послуг. Обидва напрями для держави мають важливе значення і є об'єктивно необхідними. Держава у ролі організатора відносин у виробничій сфері та власника виробничих засобів зобов'язана вкладати кошти у розвиток тих підприємств та галузей, які визначають її могутність, оскільки такі затрати швидко скуповуються, сприяють значному збільшенню ВВП, що є матеріальною основою бюджету.
Водночас значну частину бюджетних коштів держава змушена вкладати у розвиток сфери суспільних послуг, що є основною умовою її функціонування. Освіта, охорона здоров'я, культура, соціальне забезпечення, оборона, управління є тими підвалинами, які забезпечують існування та розвиток держави, якісне виконання нею своїх функцій.
Таким чином, за допомогою видатків бюджетів держава має можливість:
— регулювати розподіл грошових коштів між виробничою сферою і сферою суспільних послуг;
— впливати на вартісну структуру виробництва;
— стимулювати розвиток пріоритетних, нових галузей та виробництв, суттєво впливаючи на зміцнення своєї економічної могутності.
За роллю у відтворюючих процесах видатки бюджетів поділяють на поточні і капітальні. Поточними вважаються видатки, які спрямовані на забезпечення простого відтворення і стосуються фінансування поточної діяльності перехідної мережі підприємств, організацій та установ. Капітальні видатки — це видатки розвитку, пов'язані з розширеним відтворенням і фінансуванням інвестиційної та інноваційної діяльності. За використання такого поділу видатків Бюджетний кодекс України передбачає можливість формування поточного бюджету і бюджету розвитку.
Використовуючи поділ видатків за суспільним призначенням можна виділити чотири групи: видатки на економіку, видатки на соціальні заходи, видатки на оборону та видатки на управління. Це дасть можливість забезпечити бюджетними ресурсами всі напрями суспільної діяльності держави (економічної, соціальної, оборонної та управлінської) і створити базу для розроблення функціональної класифікації видатків.
За рівнями бюджетної системи можна виділити видатки Державного бюджету України та видатки місцевих бюджетів. Обсяги та спрямування видатків першої групи визначаються щорічними законами про Державний бюджет України, а другої — рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад.
Враховуючи різні види повноважень органів державної влади, управління та місцевого самоврядування видатки бюджетів ділять на три групи: видатки на здійснення неделегованих державних повноважень (які не можуть бути передані місцевому самоврядуванню), видатки на здійснення делегованих повноважень і видатки на здійснення власних повноважень.
За функціональним призначенням видатки бюджетів відповідно до функцій держави згідно з Бюджетним кодексом України та функціональної класифікації поділяються на десять груп (до 2001 р. таких груп нараховувалось 26), зокрема, на: загальнодержавні функції, оборону, громадський порядок, безпеку та судову владу, економічну діяльність, охорону навколишнього природного середовища, житлово-комунальне господарство, охорону здоров'я, духовний та фізичний розвиток, освіту, соціальний захист та соціальне забезпечення. Співвідношення видатків між цими групами визначається спрямованістю бюджетної політики. У зв'язку з необхідністю соціального захисту громадян з низьким рівнем доходів у сучасних умовах найбільша частка видатків спрямовується на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Розроблення та виконання бюджетних програм потребують у процесі наукової класифікації застосування такої ознаки, як відомче призначення. Класифікація видатків за відомчим призначенням здійснюється відповідно до відомчої класифікації, де кількість груп залежить від кількості головних розпорядників бюджетних коштів.
За цільовим призначенням видатки бюджетів поділяються на конкретні види відповідно до економічної класифікації. Такий підхід дає можливість забезпечувати ефективний фінансовий контроль за цільовим використанням коштів бюджетів.
Програмне призначення передбачає поділ видатків за відповідними програмами. Такі програми можуть бути довго-, середньостроковими і річними. Перелік програм та обсяг річних видатків на їх виконання визначаються щорічно законом про Державний бюджет України, рішеннями місцевих рад про відповідні бюджети.
Згідно з чинним законодавством України всі видатки бюджетів розподіляються між ланками бюджетної системи. Такий складний і суперечливий процес розмежування видатків має базуватися на наукових принципах і регулюватися чинним законодавством.
Розподіл видатків між окремими ланками бюджетної системи доцільно здійснювати за такими принципами:
— значимості, який полягає у тому, що заходи державного значення фінансуються з Державного бюджету України, заходи місцевого значення — з місцевих бюджетів, тобто якого значення проводяться заходи, з бюджету такого рівня вони мають фінансуватися;
— територіальний, суть якого полягає в тому, що фінансування підприємств, організацій та установ має здійснюватися з бюджету тієї громади (чи регіону), на території якої вони знаходяться;
— відомчий, який означає забезпечення фінансування підприємств, організацій та установ з відповідного бюджету за підпорядкуванням;
— субсидіарний, за яким розподіл видатків має ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до безпосереднього споживача. (На відміну від попередніх цей принцип закріплений у Бюджетному кодексі України.)