- •Розділ I. Фінансове право і держава Тема 1. Фінансова діяльність держави
- •1.1. Фінанси — економічна і юридична категорія
- •1.2. Фінансова діяльність держави
- •1.3. Поняття і склад фінансової системи України
- •Фінанси державних підприємств.
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 2. Предмет, метод, джерела та система фінансового права
- •2.1. Предмет фінансового права та методи фінансово-правового регулювання
- •2.2. Фінансове право в системі права України. Наука фінансового права
- •Наука фінансового права.
- •2.3. Система та джерела фінансового права
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 3. Фінансово-правові норми та відносини
- •3.1. Поняття і сутність фінансово-правових норм
- •3.2. Фінансові правовідносини
- •3.3. Суб'єкти фінансового права
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 4. Правові засади фінансової діяльності державних органів
- •4.1. Юридична природа фінансової діяльності держави
- •4.2. Функції органів державної влади у сфері фінансової діяльності держави
- •4.3. Фінансові повноваження органів місцевого самоврядування
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 5. Правові засади фінансового контролю
- •5.1. Поняття фінансового контролю
- •5.2. Види та методи фінансового контролю
- •5.3. Організація та органи проведення фінансового контролю
- •Міністерство фінансів України.
- •Державно казначейство України.
- •Державна контрольно-ревізійна служба.
- •Державна податкова служба України.
- •Національний банк України.
- •5.4. Відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Розділ II бюджетне право Тема 6. Правові основи бюджетної системи україни
- •6.1. Значення Державного бюджету України для фінансової системи
- •6.2. Правовідносини бюджетної системи України
- •Будова бюджетної системи.
- •6.3. Бюджетна класифікація
- •6.4. Доходи та видатки бюджетів
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 7. Бюджетні повноваження
- •7.1. Бюджетні повноваження і права
- •7.2. Розподіл доходів і видатків між бюджетами
- •7.3. Поняття міжбюджетних відносин
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 8. Бюджетний процес
- •8.1. Стадії бюджетного процесу
- •8.2. Формування проекту бюджету
- •Заходи підготовки проекту бюджету.
- •8.3. Перша стадія бюджетного процесу
- •8.4. Прийняття Державного бюджету України — друга стадія бюджетного процесу
- •8.5. Виконання бюджетів
- •8.6. Облік та звітність щодо виконання Державного бюджету України
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 9. Цільові спеціалізовані державні фонди
- •9.1. Поняття цільових фондів державних коштів
- •9.2. Правове регулювання Пенсійного фонду України
- •Реєстрація.
- •9.3. Правове регулювання Фонду соціального страхування на випадок безробіття
- •9.4. Правові засади функціонування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •9.5. Правові засади функціонування Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням
- •9.6. Правові засади у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 10. Бюджетне фінансування та державні видатки
- •10.1. Державні видатки
- •10.2. Розподіл видатків між ланками бюджетної системи України
- •10.3. Бюджетне фінансування. Розпорядники бюджетних коштів
- •10.4. Соціально-культурні видатки
- •10.5. Фінансова дисципліна
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 11. Кошторисно-бюджетний режим фінансування
- •11.1. Кошторис і порядок кошторисно-бюджетного фінансування
- •11.2. Фінансування соціально-культурних заходів
- •Порядок фінансування освіти.
- •Порядок фінансування науки.
- •Видатки на культуру і мистецтво.
- •11.3. Фінансування охорони здоров'я та фізичної культури
- •11.4. Фінансування видатків на національну оборону
- •11.5. Фінансування органів державного управління та місцевої влади
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 12. Правове регулювання публічних доходів. Система цін і ціноутворення
- •12.1. Правовий інститут доходів
- •12.3. Правове регулювання ціноутворення
- •12.4. Система цін та органи ціноутворення. Відповідальність
- •Органи ціноутворення.
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 13. Правові основи державного і муніципального боргу та державного кредиту
- •13.1 Поняття запозичення
- •13.2. Державний та муніципальний кредит
- •13.3. Правові основи державного кредитування. Відносини з іноземними інвесторами
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 19. Структура державної податкової служби україни
- •19.1. Правове регулювання діяльності дпа
- •19.2. Правове регулювання діяльності податкової міліції
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Розділ IV. Банківське і страхове право. Цінні напери Тема 21. Правове регулювання створення банківської системи україни
- •21.1. Банківська діяльність і гармонізація банківського законодавства
- •21.2. Поняття банківської системи України та її елементи
- •21.3. Роль нбу у проведенні грошово-кредитної політики та банківського нагляду
- •21.4. Створення та державна реєстрація банків
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 22. Правові засади грошового обігу. Готівка
- •22.1. Правове регулювання грошового обігу в Україні
- •22.2. Організація і правове регулювання касових операцій
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 23. Правові засади безготівкових розрахунків в україні
- •23.1. Правовий режим банківських рахунків
- •23.2. Організації безготівкових розрахунків в Україні
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 24. Правове забезпечення банківського кредитування
- •24.1. Правові засади кредитних відносин
- •24.2. Класифікація банківського кредиту
- •24.3. Правове забезпечення та порядок укладення кредитної угоди
- •24.4. Етапи процесу кредитування
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 25. Правові засади валютного регулювання
- •25.1. Поняття валюти та валютних операцій
- •25.2. Організація валютного регулювання
- •25.3. Правове регулювання розрахунків в іноземній валюті та іноземного інвестування
- •25.4. Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 26. Правове регулювання фінансових послуг та відповідних ринків
- •26.1. Юридична природа фінансових послуг
- •26.2. Державне регулювання ринків фінансових послуг
- •26.4. Ліцензування діяльності фінансових установ
- •26.5. Штрафні санкції за порушення правил на ринку фінансових послуг
- •26.6. Надання фінансових послуг нефінансовими установами
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 27. Система правового регулювання страхової діяльності
- •27.1. Сутність і принципи страхування
- •27.2. Юридична природа страхового права і страхової діяльності України
- •27.3. Правове регулювання і управління діяльності у сфері страхування
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 28. Правова складова договорів страхування
- •28.1. Юридична сутність і основні вимоги до страхових договорів
- •28.2. Права та обов'язки суб'єктів страхового зобов'язання
- •28.3. Укладання і припинення страхування
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 29. Цінні папери - фінансові інструменти
- •29.1. Юридично-економічний зміст цінних паперів
- •29.2. Ринок цінних паперів. Професійна діяльність
- •29.3. Державне регулювання та ліцензування на ринку цінних паперів
- •29.4. Відповідальність учасників ринку цінних паперів
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тема 30. Правове регулювання обігу векселів в україні
- •30.1. Нормативно-правова база вексельного обігу
- •30.2. Вексельне право, характеристики векселя і учасники вексельних розрахунків
- •30.3. Основні положення Уніфікованого закону
- •30.4. Правові основи обігу векселів в Україні
- •30.5. Операції банків з векселями
- •30.6. Особлива форма векселів
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Список використаної літератури
12.4. Система цін та органи ціноутворення. Відповідальність
Регулюючи процеси обміну товарів, робіт, послуг, виконуючи об'єктивно властиві їм функції, ціни здійснюють це в певній системі, у взаємозв'язку різних видів, які не можна встановлювати ізольовано, незалежно один від одного. Вони мають функціонувати в умовах економічно обґрунтованого співвідношення. Тільки за таких умов можливий пропорційний розвиток окремих галузей, певне прогнозування господарських і соціальних процесів. Публічно-правове регулювання цієї сфери життєво важливе, оскільки співвідношення між різними видами цін, реалізація певних товарів, робіт, послуг за державними фіксованими цінами становить певну частину державних гарантій для соціально незахищених верств населення.
Сукупність різних видів цін може бути диференційовано за сферою застосування па:
1) оптові ціни — застосовують найчастіше у відносинах між виробниками, постачальниками, виконавцями й покупцями, замовниками, тобто на посередницькій ланці товарообігу;
2) роздрібні ціни — в основі їхнього формування лежить оптова ціна й торгова, надбавка. Такий тип цін застосовують роздрібні організації, які реалізують товари населенню;
3) кошторисні ціни — регулюють ціноутворення на будівельну продукцію, роботи, послуги й включають компенсацію витрат підрядчика та його прибуток;
4) тарифи — ціни, що становлять різновид, який регулює оборот товарів специфічної властивості — послуг. Залежно від характеру послуг, специфіки організації сфери обслуговування, тарифи поділяють на оптові та роздрібні;
5) зовнішньоторговельні ціни — застосовують під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, експортно-імпортних операцій.
Відповідно до положень ст. 6—11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" в Україні застосовують вільні, державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи.
Вільні ціни й тарифи встановлюють на всі види продукції, товари й послуги, крім тих, щодо яких здійснюють державне регулювання. Вільні ціни формують шляхом угоди осіб, які вступають у договірні відносини й визначаються волею сторін.
Певною альтернативою вільним цінам є регульовані. Однак слід розмежовувати їх два варіанти. У першому випадку фактично йдеться про індикативне регулювання, коли регульовані ціни, сформовані на основі угоди сторін, не можуть перевищувати або бути нижче певного рівня, визначеного компетентним державним органом. У другому випадку можна говорити про імперативне державне регулювання, коли встановлені державою фіксовані ціни є остаточним варіантом рівня ціни, від яких ні продавець, ні покупець не мають права відхилятися.
Державне регулювання цін і тарифів здійснюють шляхом установлення:
• державних фіксованих цін (тарифів);
• граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
У випадку надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням КМУ, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) рад, допускають тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи встановлюють на ресурси, що впливають на загальний рівень і динаміку цін, на товари й послуги, що мають визначальне соціальне значення, а також на продукцію, товари й послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, які займають монопольне становище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни й тарифи встановлюють державні органи України. Ціни й тарифи на житлово-комунальні послуги (у т. ч. на електроенергію, природний газ для комунально-побутових потреб населення України), послуги суспільного транспорту та зв'язку встановлює КМУ за погодженням з Верховною Радою України. Зміну рівня державних фіксованих і регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів, робіт і послуг здійснюють у порядку й строки, що визначають органи, які затверджують або регулюють ціни (тарифи).
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" особливий режим притаманний ціноутворенню під час здійснення експортних та імпортних операцій. У цих умовах безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із закордонними партнерами застосовують контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, які формують відповідно до цін і умов світового ринку. Регулювання внутрішнього ціноутворення на експортну й імпортну продукцію (послуги) визначає КМУ.
З метою стабілізації цін на внутрішньому ринку, посилення боротьби з монопольними проявами й захисту інтересів вітчизняного виробника та населення постановою КМУ "Про вдосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998 р. встановлено, що формування й використання суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюють виключно в національній грошовій одиниці. Облік витрат у доларовому еквіваленті під час формування цін є обґрунтованим тільки в частині імпортної складової структури ціни.
Відповідно до Порядку перерахування регульованих цін (тарифів) на товари й послуги, які встановлено не в національній грошовій одиниці, перерахунок поширено на продукцію й послуги, ціни (тарифи) на які застосовують на внутрішньому ринку України. В установлюваних регульованих цінах (тарифах) визначають частку, за якою розрахунки здійснюють у національній валюті, ті уповноважені органи, які встановлюють ціну (тариф). Певну імпортну складову ціни (тарифу) перераховують у національну грошову одиницю за поточним курсом НБУ.
З часу прийняття цієї постанови почали діяти нові нормативно-правові акти, які по-новому регулюють питання ціни, врегульовані в ЦКУ і ГКУ.
Хоча ЦКУ вимагає, щоб зобов'язання виражалося в гривні (ч. 1 ст. 524), сторони одержали право визначати грошовий еквівалент зобов'язань в іноземній валюті (ч. 2 цієї статті). Сума, що підлягає сплаті, визначається за офіційним курсом НБУ на день сплати, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 533).
Щодо вираження цін в іноземній валюті: у ст. 189 ГКУ говориться, що ціна визначається в договорі у гривнях і тільки в зовнішньоекономічних договорах може встановлюватися в іноземній валюті. З огляду на ст. 524 ЦКУ, не зовсім зрозуміло, ст. 524 ЦКУ суперечить ст. 189 ГКУ чи органічно її доповнює. Тобто у договорі, напевно, може бути написано: "Ціна 1 майки
— 16 грн, еквівалент — 3 дол. США. Сплаті підлягає сума відповідно до розміру еквівалента і курсу НБУ гривні до долара на дату платежу". Хоча ЦКУ — за його буквального прочитання
— не виключає і такого варіанта: ціна 1 майки — 16 грн, еквівалент — 3 дол. США.