3.Протипожежне водопостачання

Протипожежні водопроводи подають воду для гасіння або локалізації вог­ню при виникненні пожежі в будинку. В зв'язку з тим, що пожежа може виник­нути в будь-який час, система пожежогасіння повинна бути в постійній готов­ності.

Залежно від пожежобезпеки й вогнестійкості будинків влаштовують такі системи протипожежного водопостачання:

- системи з пожежними кранами і стояками в будинках із важкоспалимих і спалимих матеріалів з постійною присутністю людей, які можуть виявити по­жежу і вжити заходи щодо її ліквідації до приїзду пожежної команди;

- автоматичні й напівавтоматичні системи (спринклерні й дренчерні) для будинків, де вогонь може швидко поширюватись, а також у малодоступних приміщеннях, що не охороняються, але небезпечних у пожежному відношенні.

У [20] вказані категорії будинків, у тому числі виробничого й складського призначення, в яких повинні бути передбачені системи внутрішнього протипо­жежного водопостачання. Так, протипожежні водопроводи влаштовують в жи­тлових будинках висотою 12 поверхів і вище; у гуртожитках; готелях; пансіо­натах; школах-інтернатах - висотою 4 поверхи і вище; у лікарнях і лікувально-профілактичних закладах, дитячих садках і яслах, літніх таборах відпочинку, магазинах, підприємствах загального харчування та побутового обслуговування при об'ємі кожного будинку 5000 м і більше та ін.

Найбільше поширення отримали протипожежні водопроводи, що склада­ються з мережі магістральних трубопроводів, пожежних стояків, пожежних кранів і, при необхідності, пожежних насосів. До складу обладнання пожежного крана входять: пожежний вентиль діаметром 50 або 65 мм, рукав (шланг) того ж діаметра довжиною 10, 15 або 20 м зі швидкоз'єднувальними напівгайками і пожежний ствол. Для промислових і громадських будинків пожежні крани по­винні комплектуватися ручними вогнегасниками. Пожежні крани розташову­ють у шафах в місцях, легкодоступних для користування (вестибюлях коридо­рів, сходових клітинах тощо).

Струмінь води з пожежного ствола мусить мати достатню енергію, щоб збити полум'я з поверхні, що горить, тому робочою частиною струменя вважа­ється лише його компактна частина, що є суцільним циліндром. Роздроблена частина струменя в рахунок не береться.

Кількість пожежних кранів у системі визначають з урахуванням зрошення всіх площин будинку компактними струменями. При гасінні пожежі може діяти один або декілька пожежних кранів одночасно. Протипожежний водопровід має забезпечувати необхідну кількість води під повним напором до будь-якого пожежного крана. Кожен кран має розрахунковий радіус дії, який визначається за сумою довжини шланга і, як правило, половини довжини компактної частини струменя.

Витрати води на внутрішнє пожежогасіння і число струменів, що мають одночасно подаватись з пожежних кранів, визначають за [20] залежно від приз­начення, кількості поверхів і об'єму будинку.

При трасуванні протипожежного водопроводу застосовують ті самі поло­ження, що й при трасуванні холодного водопроводу, але використовують тіль­ки металеві труби. Максимальний робочий тиск в системах протипожежного водопостачання приймають у 0,9 МПа; в об'єднаних з господарсько-питними -0,6 МПа. У зв'язку з тим, що системи пожежогасіння будинків працюють рідко, доцільно їх об'єднувати з іншими системами водопостачання, оскільки в окре­мих системах вода застоюється в мережі, а насоси й арматура знаходяться без тиску.

Автоматичні спринклерні й дренчерні системи гасять вогонь без участі людини і одночасно подають сигнал пожежної тривоги. Їх влаштовують в теат­рах, гаражах, складських приміщеннях тощо.

Напівавтоматичні дренчерні системи й водяні завіси дистанційно вмика­ються людьми при виникненні пожежі або небезпеці поширення вогню. Такі установки встановлюють для ізоляції окремих частин будинку: наприклад, сце­ни від залу глядачів, стоянки машин від ремонтно-профілактичних цехів тощо.

Спринклерна система будинку має джерела водопостачання (основне і ав­томатичне), магістральні трубопроводи, розподільчу мережу з спринклерами та вузол управління. Основне джерело водопостачання - зовнішня водопровідна мережа або пожежний резервуар. Автоматичне джерело водопостачання (водонапірний або гідропневматичний бак) служить для забезпечення витрат і напо­ру води в системі до включення основного джерела водопостачання.

Спринклери спрацьовують при підвищенні температури і заливають вог­нище. Вони мають корпус з штуцером, рамкою і розеткою. У корпусі є діафра­гма з отвором, що закривається клапаном. Клапан притиснутий до отвору зам­ком, який складається з частин, що скріплені легкоплавким сплавом. При під­вищенні температури сплав розплавляється, замок розпадається, вода вибиває клапани і, розбризкуючись, зрошує площу у 9-12 м приміщення.

Дренчери відрізняються від спринклерів тим, що не мають клапана й замка і вихідний отвір завжди відкритий. В автоматичних дренчерних системах теп­лочутливі замки (наприклад, термодатчик з електрозасувкою) встановлюються на трубопроводах групової дії, що подають воду одночасно до декількох зро­шувачів.

У кожній секції число спринклерів не повинно перевищувати 800, а дрен-черів - 70. На дренчерній мережі передбачають патрубок, що виводиться назо­вні для підключення пожежних машин.