Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маркетинг_повний.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
394.75 Кб
Скачать

75. Класифікація цінових стратегій в маркетингу.

Цінова Стра-я -статегічна лінія (план) фірми у сфері ціно-ня з орієнтацією на досягнення стратегічних цілей. Тобто цінові стртегії класифікуються в залежності від методів ціно-ня і цілей цінової політики. Мет. ціноутв., орієнт. на попит включає стратегії: "Збирання вершків" товари спочатку продають за цінами, які значно

перевищують витарти на в-во, а потім фірма поступово їх знижує, пропонуючи товар новим сегментам. "Проникнення" пов'язана з проникненням на нові цільові ринки, коли ціні встановлюються на рівні, нижчому за звичайний. "Пресижних цін" передбачає продаж товарів за високими цінами і розрахована на сегменти ринку з низькою еластичністю, які особливу увагу приділяють якості товару, товарній марці, чутливо реагують на фактор престижності. "Зв'язаного ціноутв-ня" є актуальною якщо фірма виходить на ринок не з одним товаром, а з комплексом. "Гнучких, еластичних цін" різний рівень цін залежно від можливості покупця заплатити певну суму та вміння торгувати. "Стабільних,стандартних, незмінних цін" продаж товарів за незмцнними цінами протягом тривалого періоду. Мет. ціноутв., орієнт. на конкурентів "Низьких цін" встановл-ся з метою витіснення конкурентів, завою¬вання масового покупця і значної частини ринку. "Ціно¬вого лідера" ціни встановл-ся залежно від цінової політики конкурентів.

76. Сутність, зміст та завдання маркетингової політики комунікацій.

Маркетингова пол-ка комунікацій — це комплекс заходів, яким користується підприємство для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари чи послуги. Якщо просування — одновекторний інформаційний вплив товаровиробника на споживача, то маркетингові комунікації передбачають і зворотний зв’язок між ними. Завдяки такому зворотному зв’язку підприємство отримує цінну інфо-ію, яка дає йому можливість правильно орієнтуватися в навколишньому бізнес-середовищі, вносити відповідні корективи у свою діяльність, у тому числі стосовно інструментів і дій комунікативного комплексу.

Вихідний момент формування такого комплексу — визначення його завдань. Такими завданнями можуть бути: привернення уваги споживачів, формування їхніх знань про товари чи послуги п-ства, переконань щодо цінності таких товарів і послуг для розв’язання тих чи інших проблем споживача. Інакше кажучи, це — в кінцевому підсумку — стимулювання попиту, збільшення обсягів продажу, поліпшення іміджу п-ства та його продукції, збереження частки ринку та ін. Завдання мають бути визначені чітко і конкретно, що дасть змогу контролювати їх виконання, вносити відповідні корективи в разі будь-яких ускладнень. Визначаючи завдання, необхідно орієнтуватись на наявні засоби, ураховувати можливі перешкоди.

77. Структура та елементи комплексу марк-их комунікацій.

Маркетингова пол-ка комунікацій здійснюється завдяки комплексу марк-их комунікацій. Основні елементи цього процесу: •відправник (джерело інформації) — підприємство, яке пропонує свої товари чи послуги і надсилає відповідну інфо-ію про них, адресуючи її своєму цільовому ринку; •кодування — перетворення інформації на зручну і зрозумілу для споживача, ефективну з погляду завдань комунікації форму; •звертання — це, з одного боку, набір символів (слів, зображень, чисел), а з другого — момент їх передавання цільовому ринку; •канали комунікацій — засоби поширення інформації, конкретні її носії; •декодування — розшифрування звертання, коли символи, які надходять каналами комунікації, набувають в уявленні споживача конкретних значень; •отримувач — споживач, якому передається інформація про товари чи послуги п-ства; •зворотна реакція — відгуки споживачів, їхні дії у відповідь на отримання і декодування звернення;

•зворотний зв’язок — частина зворотної реакції, яка стає відомою відправникові; •перешкоди — можливі небажані або невраховані втручання в процес марк-их комунікацій (якість друкованих видань, час передання радіоповідомлень, ставлення споживачів до реклами, двозначність звернень тощо).