- •Этапы развития древней культуры восточных славян
- •Трипольская культура и её особенности
- •Культура скифского периода
- •Мифология восточнославянских племен. «Велесова книга» Быт, обычаи, религиозные верования.
- •Взаимодействие земледельческих и кочевых племен. Понятие кагана.
- •Славянский пантеон: Сварог - Дажбог – Перун.
- •Становление и развитие державности
- •Развитие городов
- •Принятие христианства
- •Роль церкви в культурной жизни Киевской Руси
- •Культовая архитектура. Софиевский собор, Десятинная церковь
- •Памятники литературы
- •13. Перші слов*янські книгодрукарні (ш.Фіоль, Вукович, ф.Скорина). І.Федоров – першодрукар.
- •14. Роль храмів і монастирів.
- •15. Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби.
- •16. Специфіка українського бароко.
- •17. Національна специфіка іконопису 17-18 ст.
- •18. Реформа церкви та освіти 17 ст.
- •19. Культура в Україні у другій половині 17-18 ст.
- •20. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури.
- •21. Г.Сковорода – просвітитель, філософ, поет.
- •22. Вплив української культури на культурні процеси у Росіі (с.Полоцький, с.Яворський, ф.Прокопович).
- •23. Формування української національної самосвідомості.
- •24. Розвиток історичної науки та фольклорні дослідження.
- •25 Роль Харьковского и Киевского университетов
- •26 Развитие украинской музыки.
- •27 Декоративно-прикладное искусство
- •28 Роль творчества Шевченко в становлении украинской культуры
- •29 Творчество м.Гоголя, и Франка, л.Украинки.
- •30 Модернизм в украинском искусстве
- •31 Украинский авангард 1900 – 1910
- •32 Національно-культурне піднесення в Україні у 20 роки 20 ст
- •33 Створення української академії наук. Досягнення в театральному мистецтві та кіно
- •34 Український мистецький авангард та його доля в 30 ті роки Соцреалізм.
- •35 Боротьба з буржуазним націоналізмом після Вітчизняної війни і ліквідація угкц
- •36 Пострадянський період. Постмодернізм і комерціаналізація культури
- •Культура в Україні в умовах зростання національно-культурної ідентичності.
- •Філософія Гегеля як теорія культури.
- •Культурологічні погляди о.Шпенглера
- •Концепція з.Фрейда
- •К.Юнг: культура і колективне несвідоме.
- •Культурологічні погляди ф.Ніцше.
- •П.Сорокін про типи культури і про кризу культури.
- •Ігрова теорія культури (и.Хейзінга, х. Ортега-і-Гассет).
- •Періодизація первісної культури.
- •Антропогенез. Екзогамія і поява родини (Баховен, Енгельс).
- •Від тваринної імітації до мовленнєвого спілкування (концепція б.Поршнєва).
- •61. Древняя Индия: Хараппский период
- •Индоарийская цивилизация. Значение «Вед»
- •Варны и касты в Давней Индии. Консерватизм как черта ее культуры
- •Даосизм и конфуцианство: мистика и практика жизни
- •65. Крито-мікенська культура
- •66. Періодизація культури Давньої Греції
- •67. Архаический период
- •68. Особенности Древнегреческой культуры
- •69. Политеизм и олимпийская мифология.Мифы про героев.
- •7 1. Культура етрусків, її вплив на культуру Давньго Риму
- •Превращение Рима в великую средиземноморскую державу оказало влияние на идеологическую жизнь римского общества.
- •Развитие живописи в Итальянском и северном возрождении
- •85. Взаимосвязь реформационного движения и новых социальных, политический, экономических тенденций в культуре Западной Европы
- •93. Постмодернистский дискурс по сравнению с модернымым
31 Украинский авангард 1900 – 1910
Аванга́рд (фр. Avant-garde, «передовой отряд») — обобщающее название течений в европейском искусстве, возникших на рубеже XIX и XX веков, выраженное в полемически-боевой форме (отсюда само имя, взятое из военно-политической лексики). Его временными рамками принято считать период с 1870 по 1938 год[источник не указан 374 дня]. Авангард характеризуется экспериментальным подходом к художественному творчеству, выходящим за рамки классической эстетики, с использованием оригинальных, новаторских средств выражения, подчёркнутым символизмом художественных образов.
Понятие авангард в большой степени эклектично по своей сути. Этим термином обозначают целый ряд школ и направлений в искусстве, порой имеющих диаметрально противоположную идейную основу.
Вже на початку XX ст. українська культура відзначалась прагненням вирвати людину з "рамок біологічного існування" і ввести її до широкої часової й просторової перспективи, до єдності зі Всесвітом. Зокрема, творчість В. Пачовського тяжіла до таємничого зв'язку з космічною нескінченністю світу.
Це складне завдання вирішилось силами так званого "авангардного" мистецтва, зокрема українського авангарду 1900—1910-х років. У рамках останнього новаторські ідеї, прийоми, засоби переросли в певну систему, позицію, яка стала програмою творчого пошуку молодих українських митців. Цей принцип відзначений своєрідним поліфонізмом, йому властиві багатовимірність авторських моделей світу і різнобарвність стильових напрямків та угруповань, багатошаровість змістів, розмаїтість мистецької мови, а втім, і нерівноцінність художнього доробку.
32 Національно-культурне піднесення в Україні у 20 роки 20 ст
Українську культуру ХХ ст. живив, як й інші європейські культури, динамізм соціальних і духовних процесів, властивий світові від першої світової війни. Перетікаюча, динамічна епоха вимагала нових засобів її художнього аналізу. Вона не могла бути пізнаною через бачене і явне, а вимагала препарування, «розтину», перегрупування.
Культурному піднесенню в Україні сприяла також загальноросійська визвольна боротьба і пожвавлення революційних настроїв на західних землях, що давало надію на швидке розв’язання віковічних національних проблем, відкривало можливість справедливішого соціального устрою. Але найважливішими стали нові історичні реалії – хоч і недовга, але власна державність у формі Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, а також політика українізації в перші пореволюційні роки в Україні.
Освіта:У січні – квітні 1919 року було проголошено основні принципи радянської системи освіти й виховання: загальність, доступність для всіх, безплатність і обов’язковість шкільної освіти. Раднаркомом України було видано декрети про школу, згідно з якими церква відокремлювалась від держави і школа від церкви, скасовувалась плата за навчання в усіх без винятку навчальних закладах, всі приватні школи було передано державі, запроваджено спільне навчання хлопців і дівчат. Створювалася єдина десятирічна двоступенева школа, на базі семи класів будувалась професійно-технічна школа. Було встановлено два типи вищої школи: технікуми, що готували спеціалістів вузького профілю, та інститути, які випускали інженерів та інших спеціалістів різного фаху. У 1921 р. організовано робітничі факультети, які готували робітників і селян до вступу у вузи. Цього ж року видано декрет про ліквідацію неписьменності в республіціУ 1922 р. в УРСР, як і в усьому Радянському Союзі, було створено єдину комуністичну організацію дітей – піонерську.
Книговидавництво і преса:Велика потреба у друкуванні, що визначалась цим потоком літературних творів, у перші пореволюційні роки задовольнялась не повністю (так само як і наукових публікацій) через брак паперу та певний матеріальний занепад друкарень. Тим часом Україна увійшла в свій культурний ренесанс, маючи не тільки давні традиції високої школи друкування, а й цілком розвинену на початок XX століття поліграфічну базу.
Перед революцією 1917 року діяло понад 200 друкарень майже в усіх губернських і повітових містах, з них немало потужних, – таких, як типографії С. Кульженка, М. Корчак-Новицького, перша артіль друкарської справи та ін. Шириться мережа книжкових магазинів, бібліотек. Влітку 1914 р. у Лейпцигу відбулася Всесвітня виставка друку, на якій було представлено й кращі видання з України. Мистецтво вітчизняної книги не згасало. Уже з настанням НЕПу справи поліпшились. Хоча офіційна сувора цензура, що швидко була встановлена, надзвичайно обмежувала книгодрукування – як певною мірою, естетичне мистецтво, – воно досягло доволі високого рівня. Українська книга у 20-ті роки була представлена на міжнародних виставках в Кельні, Празі й Парижі.
Література і театр:На бурхливій хвилі історичних, соціально-політичних і психологічних змін після 1917 року з’явилася велика кількість різних літературних та мистецьких шкіл, угрупувань, напрямків, що скеровували життя і творчість зовсім новими рейками. Почасти таке розмаїття мистецького життя було пов’язане і з проблемою «вростання» інтелігенції в нове життя. Поряд з письменниками і художниками старшого покоління, які продовжували творити переважно у реалістичній манері, виступають митці, які бачать своє завдання не у відтворенні, а у творенні нової реальності.Література і театр 10–20-х років прагнули бути духовною трибуною народу, увібрати складні перипетії українського життя, допомогти їх осмисленню, освоюючи і творячи нові засоби художнього впливу, нову мистецьку техніку.
Мистецтво:Мистецтво авангарду зруйнувало традиційні засади художньої творчості. Якщо стиль модерн був викликаний неприйняттям індустріалізації та урбанізації, то авангард пов’язаний з цими процесами органічно – він є прямим породженням нових ритмів життя, прискорених темпів змін, величезних, емоційних та психологічних перевантажень – і загалом світу, в якому панують катаклізми, а людина втрачає узвичаєну точку опори.Авангардизм у живопису – це різні напрями, які виступали щоразу з позицій відкриття нових ідей. Однак у всіх авангардних течій є спільне, що дає підстави єднати їх в одну художню епоху. це принципова установка повністю ігнорує попередні стилі.По-друге, художники-авангардисти свідомо відмовляються від буквалізму – від зображення предметного світу таким, яким його бачить око художника. І кожна нова авангардна течія відкриває свій спосіб проникнення у сутність речей та явищ. Тому важливою рисою авангарду є його аналітичність.