
- •1. Охарактеризуйте субєктів фінансового ринку.
- •2. Охарактеризуйте фінансові інструменти фінансового ринку
- •3. Державне регулювання фінансового ринку
- •4.Охарактеризуйте особливості ціноутворення на фінансовому ринку
- •5.Охарактеризуйте фінансові ризики.
- •6. Охарактеризуйте методи управління фінансовими ризиками
- •7. Охарактеризуйте кредитний ринок як складову ринку капіталів
- •8. Охарактеризуйте основні форми кредитних відносин
- •9. Місце цінних паперів на фінансовому ринку
- •10. Охарактеризуйте основні операції ринку цп (фондового ринку)
- •11. Особливості розвитку похідних цінних паперів
- •12. Охарактеризуйте ф’ючерси як фінансові інструменти ринку похідних цінних паперів
- •13. Зміна вартості грошей у часі
- •15. Назвіть основні форми кредитних відносин
- •16. Професійна діяльність на ринку цінних паперів України
6. Охарактеризуйте методи управління фінансовими ризиками
До основних методів управління ризиком, які можна використовувати як незалежно, так і в комплексі, належать:
-ухилення від ризику - це просте уникнення заходу, пов'язаного з ризиком. Однак уникнення ризику для підприємця означає відмову від отримання прибутку, ризик залишається за інвестором, тобто на його відповідальності;
- передача ризику іншій особі - означає, що інвестор передає відповідальність за фінансовий ризик комусь іншому, наприклад, страховому товариству. В даному разі передача ризику відбувається шляхом страхування фінансового ризику;
- зниження рівня ризику - скорочення ймовірності та обсягу втрат. Для зниження ступеня фінансового ризику застосовуються різні способи:
а) диверсифікація - це процес розподілу інвестованих коштів між різними об'єктами вкладення, які безпосередньо не пов'язані між собою.
б) придбання додаткової інформації У такому разі інформація виступає товаром і досить цінним, за який інвестор готовий платити великі гроші, тому вкладення капіталу в інформацію стає однією зі сфер підприємництва;
в) лімітування - це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту, що застосовується банками при видачі позик, при укладанні договору на овердрафт;
г) страхування (хеджування), виражається в тому, що інвестор готовий відмовитися від частини прибутків, тільки б уникнути ризику. Якщо вартість страховки дорівнює можливому збитку, інвестор, не схильний до ризику, захоче застрахуватися так, щоб забезпечити повне відшкодування будь-яких фінансових втрат.
7. Охарактеризуйте кредитний ринок як складову ринку капіталів
Кредитний ринок — це специфічна сфера економічних відносин, де об'єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.
Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність:
• кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти;
• позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі ви-конати зобов’язання за кредитами;
• системи державного регулювання;
• законодавчого і нормативного забезпечення.
Кредитний ринок виконує такі функції:
• об'єднання дрібних, розрізнених грошових заощаджень населення, державних структур, приватного бізнесу, інозем-них інвесторів і утворення великих грошових фондів;
• трансформація коштів у позиковий капітал, який забез-печує зовнішні джерела фінансування матеріального вироб-нщтва національної економіки;
• надання позики державним органам і населенню для ви-рішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівнщтва та інших соціальних програм.
Основними учасниками кредитного ринку виступають:
• позичальники
• кредитори
• держава.
8. Охарактеризуйте основні форми кредитних відносин
Основними формами кредитних відносин є система дер-жавного кредиту, банківське кредитування, кредити, що на-даються іншими фінансово-кредитними інститутами і комер-ційне кредитування.
• Державний кредит — це ланка державних фінансів, що тісно пов'язана з бюджетним дефіцитом і виступає джерелом його покриття.
Основною формою державного кредиту виступають дер-жавні позики, оформлені у вигляді державних цінних папе-рів — облігацій, казначейських зобов'язань. Іншою формою державного кредиту виступають кредити, надані урядами ін-ших країн, міжнародними фінансовими інститутами та орга-нізаціями.
Державний борг — це сума, отримана від емісії державних боргових зобов'язань чи кре-дитів, наданих іноземними кредиторами, а також проценти, які необхідно сплатити кредиторам за користування кошта-ми. Суму заборгованості та процентів, що підлягають сплаті в поточному періоді (році), називають поточним державним боргом. Загальну суму заборгованості та процентів, що ма-ють бути сплачені, називають капітальним державним бор-гом.
• Банківський кредит - це кошти, які надаються бан-ком згідно із законодавством у позику юридичній або фізич-ній особі на визначений термін для цільового використання та під процент.
Основними джерелами формування банківських кредит-них ресурсів є:
1) тимчасово вільні кошти держави й осіб, на добровільній основі передані фінансовим посередникам для подальшої капі-талізації й отримання прибутку.
2) кошти, що тимчасово вивільняються в процесі кругоо-бігу промислового і торгового капіталу.
• Комерційні кредити — це поширена сучасна форма кредитних відносин, основою якої є кредити, що надаються фірмами-виробниками товарів чи послуг своїм клієнтам і полягають у продажу товару або наданні послуг на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений термін і під процент.
• кредити під заставу
• кредити під гарантію