5.3. Ринкові механізми. Механізм ринкової конкуренції

Функціонування суб'єктів ринку відбувається в середовищі, окрес­леному діями ринкових і регулюючих механізмів (механізмів ре­гіонального, державного і міждержавного регулювання). Серед ринкових механізмів слід згадати механізми рівноваги попиту і пропозиції, конкуренції, ринкового ціноутворення, інфляції, еко­номічних циклів тощо.

Одним з основних і найважливіших ринкових механізмів, який тісно взаємодіє з іншими, є механізм конкуренції, який за­безпечує вільне змагання окремих товаровиробників (продавців) за покупців (споживачів), рівновагу попиту і пропозиції, неухиль­не підвищення якості виробів та послуг, підвищення ступеня задоволення споживачів, розвиток конкретних суб'єктів господа­рювання і економіки в цілому.

Розрізняють цінову і нецінову конкуренцію.

Цінова конкуренція виявляється в таких видах:

• конкуренція між виробниками (продавцями) однорідної або рі­зної продукції, які зниженням цін намагаються витіснити ін­ших виробників (продавців) з ринку і збільшити обсяги реалі­зації своєї продукції. Як правило, приводить до зниження цін;

• конкуренція між споживачами (покупцями) однорідної або різ­ної продукції, що зумовлює підвищення цін на необхідну їм продукцію. Готовність споживача (покупця) сплатити за товар запитувану ціну визначають шляхом зіставлення ціни з очіку­ваними втратами у випадку незадоволення потреби в даному товарі;

• конкуренція між виробниками (продавцями) і споживачами (покупцями): перші хочуть дорожче продати, другі - дешев­ше купити. Може призвести як до зниження, так і до підви­щення цін.

Нецінова конкуренція (конкуренція якості) проявляється у випадку реалізації продукції вищої якості за звичайною або за дещо вищою ціною, однак різниця у цінах не відповідає різниці у якості (є меншою).

Як цінова, так і нецінова конкуренція можуть бути внутріш­ньогалузевими (наприклад, між товаровиробниками однієї галузі) і міжгалузевими (наприклад, коли конкурує продукція товарови­робників різних галузей). Прикладом міжгалузевої конкуренції може бути конкуренція різних видів транспорту (автомобільного, залізничного, повітряного, водного тощо) на ринку пасажирських і вантажних перевезень. Міжгалузеве конкуренція сприяє пере­ливу капіталу у найбільш привабливі галузі.

Розрізняють сумлінну (добросовісну) і несумлінну (недобро­совісну) конкуренцію. Остання пов'язана з обманом споживачів і широких кіл громадськості, поширенням неправдивої інформа­ції, незаконним використанням товарних знаків конкурентів, їх фірмової назви та марки, незаконним використання захищених розробок (патентів), економічним шпигунством, підробкою про­дукції, демпінгом, корупцією, змовами конкурентів тощо. Перелік методів несумлінної конкуренції наводиться в Законі України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р.

Конкуренція буває досконалою і недосконалою, яка спричи­няється обмеженістю кількості продавців (виробників) чи покуп­ців (споживачів), наявністю яскраво вираженого лідера на ринку (див. табл. 5.1). Обмеження конкуренції з боку покупців прояв­ляється у двох формах:

1. монопсонія, коли на ринку монопольне становище має один по­купець (наприклад, ринок сільськогосподарської продукції);

2. олігопсонія, коли існує кілька покупців певного товару, які обме­жують закупівельну ціну.

Для сучасного ринку характерним є регулювання процесів, що відбуваються на ньому, участь найманих робітників в управ­лінні та володінні підприємством, захист інтересів споживачів тощо. Одним із регулюючих елементів є антимонопольне законо­давство. Так, Закон України «Про природні монополії» регулює їхню діяльність. Перелік суб'єктів природних монополій здійс­нює Антимонопольний комітет України.

Антимонопольну політику проводять Президент України, Вер­ховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Фонд державно­го майна, органи державної і місцевої влади і безпосередньо Ан­тимонопольний комітет України. Фінансове антимонопольне ре­гулювання здійснюють Міністерство фінансів України, Національ­ний банк, Міністерство економіки та у справах європейської ін­теграції України. Регулювання експорту-імпорту здійснюється Державною митною службою.

Основними способами антимонопольного регулювання в Україні є:

• встановлення цін і тарифів: відпускних цін на продукцію підприємства-виробника; граничних рівнів цін; постачальницько-збутових надбавок; торгових націнок (наприклад, на товари пер­шої необхідності з метою соціального захисту споживачів);

• встановлення граничних нормативів рентабельності;

• декларування зміни цін;

• затвердження стандартів і показників якості товарів;

• регулювання обсягу виробництва і ринку;

• встановлення державного замовлення та державного контракту;

• розподіл ринків (постачальників, споживачів);

• тарифне регулювання імпорту-експорту товарів.

ДАЛІ БУДЕ не филюйся!!!!!! ♥ ☼