Файловый архив студентов. Файловый архив студентов.
1260 вузов, 4601 предметов.
/ Регистрация
FAQ Обратная связь Вопросы и предложения
Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз:
Бердянский государственный педагогический университет им. Осипенко
Предмет:
[НЕСОРТИРОВАННОЕ]
Файл:
book5.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
1.89 Mб
Скачать
☆
►Содержание►

Учнівські компетенції, що випливають зі структури історичної свідомості

Способи

сприйняття

Компетенції

Часу

Простору

Історичності

Дійсності та джерел інформації

Ідентичності

Цінностей

Дії, з ними пов’язані

Знання (Знати)

Дати, події

Місце знаходження територіальні межі історичних об’єктів

Історичні події та постаті

Що є події або особи реальні й вигадані; джерела інформації та орієнтовну основу дій щодо їх вивчення

Основні етноси, соціально-економічні групи, політичні сили тощо

Основні моральні та етичні цінності та їх систему

Називати дати, факти, постаті; показувати на карті

Уміння (Уміти)

Образні

Створювати часові асоціації

Створювати картини місцевості

Створювати характерні образи часу

Описувати історичні джерела

Створювати образ представників певної групи (етніч., соц., політ.) або статі

Описувати ідеали людини певного часу

Описувати

Логічні

Виділяти головне

Виділяти точку відліку часу

Виділяти особливості місцевості

Визначати зміни у житті людей, політиці, економіці та суспільстві

Розрізняти факт і точку зору, виокремлювати джерела первинної та вторинної інформації

Виокремлювати етнічні, соціальні, політичні групи

Виділяти головні моральні та етичні норми

Називати характерні риси...

Аналізувати

Виділяти етапи історичних подій та процесів

Виділяти природні географічні та інші умови

Визначати динаміку розвитку подій

Аналізувати дані історичних джерел

Аналізувати етнічну, соціальну, політичну структуру суспільства

Визначати складові моральних та етичних вчень

Називати складові....

Порівнювати

Порівнювати події за часом, коли вони відбувалися, та їхню тривалість

Порівнювати історико-географічні умови різних регіонів

Порівнювати історичні події, явища та процеси

Порівнювати факти та їх інтерпретацію; дані різних джерел

Порівнювати становище різних груп населення

Порівнювати моральні цінності різних систем

Порівнювати..

Визначати причинно -

наслідкові зв’язки

Визначати наступність подій у часі

Визначати залежність дій людей від географічного середовища на наслідки їх дій

Визначати причини та наслідки змін у суспільстві

Визначати причини різних інтерпретацій подій у джерелах

Визначати мотиви діяльності різних груп людей та окремих осіб

Визначати причини поширення моральних цінностей та наслідки цього

Висловлювати судження щодо причин і наслідків

Конкретизувати

Відносити діти та події до відповідних історичних періодів та епох

Визначати приналеж-ність місцевості до певних регіонів

Відносити події та явища до певного історичного процесу

Відносити джерела до певної групи та інформацію до певної категорії

Відносити конкретних осіб та груп людей до певних етніч., соц.-екон. та політ. категорій

Відносити певні норми до конкретних моральних та етнічних систем

Наводити приклади...

Тлумачити поняття

Тлумачити хронологічні поняття

Тлумачити історико-географічні поняття

Тлумачити історичні поняття

Тлумачити джерелознавчі поняття

Тлумачити етнічні, соціальні, політичні поняття

Тлумачити аксіологічні та культуро-логічні поняття

Тлумачити поняття...

Оціночні

Виявляти ієрархічність подій та тривалість процесів

Визначати природні можливості регіону та їх вплив на долю людей

Виявляти прогресив-ність історичних змін

Визначати ступінь достовірності інформації та цінність історичних джерел

Визначати роль різних соціальних, політичних груп та їх окремих представників в історичних процесі

Давати моральну оцінку людей у певній історичній ситуації

Висловлювати судження...

Індикаторами визначення рівня компетентності є виконання учнями завдань, спрямованих на виявлення ступеня сформованості в школярів певного вміння (складової компетентності).

За О.Пометун це завдання:

Хронологічна компетентність (орієнтація в історичному часі):

  • розглядати суспільне явище у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу:

  1. Співвіднесіть три міграційні хвилі та їх хронологічні межі:

а) велике переселення народів;

б) проникнення в Європу слов’ян, сарацинів (арабів), угрів, вікінгів;

в) монгольська навала.

(Варіанти відповідей: XIII ст.; IV-VI ст.; VIII-Х ст.)

2. Визначте, які зміни відбулися у розвитку держав протягом доби середньовіччя та охарактеризуйте їх.

3. Визначте та охарактеризуйте зміни у політичному житті Візантії у такі періоди: IV-VI ст., VII-IX ст., XIII-XV ст.

  • співвідносити історичні події, явища з періодами (епохами):

  1. Подумайте, чому історики вважають 476 р. умовною датою падіння Західної Римської імперії. Як ви вважаєте, чи можна точно визначити, які події стали точкою відліку історії середньовіччя?

  2. Заповніть таблицю “Хід столітньої війни”.

Таблиця 16

Період війни

Головні події періоду

Підсумки періоду

  1. Згадавши, що ви знаєте про історію Західної Європи в XIV-XV ст., поясніть, чому її допомога Візантії виявилася такою обмеженою.

  • орієнтуватися в науковій періодизації історії та використовувати її як спосіб пізнання історичного процесу:

  1. Користуючись лінією часу, назвіть періоди всесвітньої історії та їх хронологічні межі. Визначте, на якому відтинку лінії часу знаходиться період, що називається “середні віки”, поясніть чому він так називається.

  2. Візантію історики інколи називають “мостом” між стародавньою та новою добою. Як ви вважаєте, чому? (4 бали).

  3. Визначте і поясніть, якими були характерні риси політики французьких та англійських монархів в XI-XV ст.

Просторова компетентність (орієнтація в історичному просторі):

  • співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами:

  1. Покажіть міста і країни, в яких починались і де відбувалися хрестові походи. Знайдіть, де розташовувались держави хрестоносців.

  2. Покажіть на карті кордони Королівства Польського і Великого князівства Литовського у різні періоди їх розвитку та поясніть зміни у цих кордонах.

  3. Розгляньте, на які частини розділилась Франкська імперія. Опишіть кожну з частин. Як ви гадаєте, чи справедливим був такий розподіл?

  • користуючись картою, пояснювати причини і наслідки історичних подій, процесів вітчизняної і всесвітньої історії, основні тенденції розвитку міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами навколишнього середовища:

  1. Покажіть кордони арабських володінь в Іспанії в VIII-IX ст., на початку XI ст., наприкінці XIII ст. Спираючись на карту, розкажіть про причини та основні етапи Реконкісти.

  2. Покажіть напрямки німецького “наступу на Схід” та нові землі, що утворилися на завойованих територіях. Поясніть, чому для просування був обраний саме цей напрям.

  3. Покажіть напрями італійських походів імператорів та розкажіть, якими були їх наслідки.

  • характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості:

  1. Покажіть на карті основні частини середньовічної Італії та охарактеризуйте географічне положення кожної з них. Поясніть зв’язок між географічним положенням і господарським розвитком міст-держав.

  2. Спираючись на карту, поясніть, у чому полягали особливості розвитку земель Південно-Східної Русі у XII-XIII ст.

  3. Спираючись на карту, порівняйте історичні долі держав Центральної і Західної Європи в середні віки, знайдіть спільне та відмінне.

Інформаційна компетентність (вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації):

  • користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації

  1. Підготуйте коротке повідомлення про одну з визначних пам’яток чи досягнень середньовічної індійської культури.

  2. Оберіть одного з історичних діячів: Мехмед II, Юстиніан, Феодора, Василь II Болгаробоєць, Баязид, Тимур і підберіть з додаткових джерел інформацію про нього. Напишіть розгорнуту (за пам’яткою) його характеристику.

  • систематизувати історичну інформацію, складаючи таблиці (хронологічні, синхроністичні, конкретизуючі, порівняльні та ін.), схеми, плани різних типів (простий, розгорнутий, картинний тощо):

  1. Оберіть одного з діячів цього періоду: Теодоріх, Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий і охарактеризуйте його за планом:

  • Зовнішній вигляд і внутрішні якості, риси характеру історичного діяча.

    1. Найважливіші напрями його діяльності.

    2. Його внесок в історію.

    3. Ваше ставлення до цього діяча. (4 бали)

  • Визначте позитивні та негативні чинники, що впливали на життя людини в середньовіччі, скориставшись таблицею.

  • Заповніть таблицю “Діячі літератури і мистецтва раннього Відродження” (4 бали).

    Таблиця 17

    Діяч

    Сфера його творчості

    Найвідоміші твори

    У чому виявились особливості творчості

    • самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події:

    1. Допишіть речення: “Історичні джерела – це...” (Варіанти відповіді: знаряддя праці, зброя, меблі та інші елементи побуту людей минулого; пам’ятки минулого, з яких вчені черпають відомості про минуле; документи, що їх оформляли люди, коли купували, дарували тощо землю чи майно).

    2. Поясніть, які джерела можуть використовувати вчені для вивчення господарства, культури народів доби середньовіччя.

    3. Які події відбулися у Каноссі в XI ст.? Якими були причини такої покірності імператора папі? Що означає, на вашу думку, сучасний вираз “піти в Каноссу”?

    • виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати таку різноманітність:

    1. У чому, виходячи з тексту документа, полягає суть конфлікту короля і васала? Які аргументи наводить на свій захист васал? Чи переконливі вони? Чому?

    2. Як оцінює автор документа феодальну роздробленість? Як ви думаєте, чому? А як її оцінюєте ви?

    • критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність:

    1. Як оцінює автор документа працю селян? Чи погоджуєтесь ви з такою оцінкою? Чому?

    2. Порівняйте документи і визначте, хто з авторів описує події більш об’єктивно. Чому ви так вважаєте?

    Мовленнєва компетентність (вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо :сторичних фактів, історичних постатей та сторичної теорії):

    • реконструювати образи минулого у словесній формі у вигляді опису (картинного, аналітичного), оповідання (образного, конспективного, сюжетного), образної характеристики:

    1. Якби ви були журналістом у середні віки, які запитання ви поставили б, щоб з’ясувати демографічну ситуацію у Західній Європі? Які відповіді ви могли б почути?

    2. Опишіть церемонію передачі феоду і поясніть, яким був її зміст.

    3. Використовуючи текст параграфа та ілюстрації до нього, складіть оповідання на тему: “Подорож по середньовічному місту” або “Розповідь старого ремісника про своє життя”.

    • викладати історичні поняття, зв’язки і тенденції історичного розвитку, застосовуючи пояснення, доведення, міркування, узагальнюючу характеристику:

    1. Історики пишуть: “В епоху середньовіччя всі члени суспільства, від короля до селянина, були пов’язані між собою відносинами залежності. Однак характер залежності селян і феодалів був абсолютно різним”. Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням? Чому? Поясніть свою думку.

    2. Поясніть, чим було зумовлено розпад халіфату.

    3. Охарактеризуйте причини та наслідки німецького “наступу на Схід”.

    Логічна компетентність (вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів:

    • визначати історичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів:

    1. Виберіть правильну відповідь. Індульгенція – це: а) церковний суд над єретиками; б) папська грамота про відпущення (прощення) гріхів.

    2. Знайдіть у тексті параграфа і поясніть слова й визначення, які характеризують суспільний устрій германців напередодні Великого переселення народів.

    3. Виберіть правильну відповідь (1 бал). Станами називаються: а) верстви населення в середньовіччі; б) суспільні привілеї дворянства; в) земельні ділянки селян у середньовіччі

    • аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв’язки і тенденції історичного процесу:

    1. Визначте, які зміни відбулися у розвитку держав протягом доби середньовіччя та охарактеризуйте їх.

    2. Визначте, які обмеження накладали цехи? Навіщо це робилось? До яких наслідків могли призвести такі обмеження?

    3. Порівняйте історичні долі держав Центральної Європи в середні віки, знайдіть спільне та відмінне.

    • визначати причини, сутність, наслідки й значення історичних явищ та подій, зв’язки між ними:

    1. Назвіть причини феодальної роздробленості у X - на початку XI ст.

    2. Поясніть, яку роль відіграло об’єднання Кастилії й Арагона у звільненні Піренейського півострова. (2 бали)

    3. Охарактеризуйте причини, рушійні сили, етапи та наслідки Реконкісти.

    • визначати роль людського фактора в історії, розкривати внутрішні мотиви і зовнішні чинники діяльності історичних осіб:

    1. Поясніть, у чому суть Золотої булли угорського короля і в чому її подібність до англійської Великої хартії вольностей. Чи була вона наслідком демократичних поглядів цього правителя?

    2. Розкажіть про роль Олександра Невського у перемозі руських військ над німецькими та шведським феодалами.

    Аксіологічна компетентність (оцінка й версії історичного руху і розвитку):

    • порівнювати й оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських та національних цінностей, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії:

    1. Поясніть, що сприяло розвиткові внутрішньої і зовнішньої торгівлі і як союзи міст впливали на цей процес.

    2. Порівняйте процес формування скандинавських держав із західноєвропейськими, знайдіть подібність та відмінність.

    3. Поясніть, чи можна вважати війну Червоної і Білої троянд важливим кроком на шляху зміцнення королівської влади в Англії? Обґрунтуйте свою думку.

    • виявляти інтереси, потреби, протиріччя в позиціях соціальних груп і окремих осіб й їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку:

    1. Коротко охарактеризуйте, яке становище у суспільстві посідав кожен із станів.

    2. Поясніть, яку мету ставили перед собою у відносинах із сусідами князі Юрій Долгорукий, Андрій Боголюбський та Всеволод Велике Гніздо і чому вони не мали таких успіхів у боротьбі за об’єднання країни, як королі Англії і Франції в XII - на початку XIII ст.

    • оцінювати різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними:

    1. Як викладають події автори документів? Кому ви схильні довіряти більше? Чому?13

    Як оцінити рівень компетентності учнів?

    Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Це зумовлено психологічними закономірностями процесу навчання та необхідністю реалізації його послідовних етапів протягом логічно завершеного навчального циклу. На практиці процедура оцінювання часто відкладається на останній урок з теми, визначений у навчальній програмі як “тематичне оцінювання”. В результаті створюється загальна картина засвоєння учнями навчального матеріалу, проте втрачається діагностування розвиненості в учнів інтелектуальних і спеціальних умінь і навичок. Отже, оцінюються, насамперед, рівень знань учнів і ступінь розвиненості пам’яті, а інтелектуальний розвиток залишається поза увагою вчителя. Щоб цього уникнути, треба відійти від орієнтації навчання на знання, як на основний показник навчальних досягнень учнів, і запровадити компетентнісно-орієнтований підхід.

    Поняття компетентності належить до сфери складних умінь та якостей особистості, а не зводиться лише до знань і навичок. Тому компетентнісно-орієнтований підхід передбачає більш чітке визначення кола інтелектуальних і спеціальних умінь і, відповідно, розробку системи завдань, спрямованих на їх розвиток. Такі завдання можна використовувати під час навчання і тематичного оцінювання, їх самостійне виконання дозволить визначити й оцінити рівень навчальних досягнень учнів. Вони логічно поєднуються у шість груп. Кожна позначається певною літерою й спрямована на виявлення в учнів рівня: загальноінтелектуальних вмінь (виділяти головне, аналізувати, узагальнювати тощо), повноти, глибини і системності знань, набуття досвіду творчої діяльності (завдання А); вміння орієнтуватися в часі (локалізувати історичні події у часі) (завдання Б); вміння орієнтуватися в історичному просторі (локалізувати події у просторі) (завдання В); вміння порівнювати історичні явища, події та особи, виявляти зміни, що відбулися (завдання Г); вміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями, явищами та процесами (завдання Д); вміння аналізувати історичні джерела (завдання Е) (таблиця 18).

    Таблиця 18

    • Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]
    Помощь Обратная связь Вопросы и предложения Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности