2.4. Кількісний та якісний аналізи дослідження психічних явищ

За допомогою кількісного та якісного аналізів так само можна

вивчати особистість. Кількісний, або варіаційно-статистичний, аналіз

полягає в обчисленні коефіцієнтів правильного розв’язання завдань,

частоти повторення спостережуваного психічного явища. Для

порівняння результатів досліджень з різною кількістю завдань або

різним кількісним складом групи користуються не абсолютними,

а відносними, здебільшого відсотковими показниками. При кількіс-

ному аналізі результатів дослідження найчастіше використовують

середнє арифметичне з усіх досліджень того чи іншого психічного

процесу чи індивідуально-психологічної особливості. Для того щоб

зробити висновки про вірогідність середнього арифметичного, об-

числюють коефіцієнт відхилень від нього окремих показників. Що

менше відхилення показників окремих досліджень від середнього

арифметичного, то показовішим воно є для дослідженої психологічної

особливості особистості.

Якісний аналіз виконують на основі кількісного аналізу, але не

зводяться тільки до нього. В якісному аналізі з’ясовують причини ви-

соких чи низьких показників, залежність їх від вікових та індивіду-

альних особливостей особистості, умов життя та навчання, стосунків

у колективі, ставлення до діяльності та ін.

Кількісний та якісний аналізи даних дослідження дають підстави

для одержання психолого-педагогічної характеристики особистості

та висновків про виховні заходи.

Розділ 3

РОЗВИТОК ПСИХІКИ І СВІДОМОСТІ

3.1. Виникнення та розвиток психіки

Виникнення та розвиток психіки — одне з найскладніших питань.

Наукове пояснення цього питання розвинулося на основі досягнень

біологічної та історичної наук. На певному етапі розвитку природи

завдяки взаємодії механічних, термічних, хімічних, акустичних та

світлових властивостей матерії з неорганічної матерії виникла ор-

ганічна матерія — білкова речовина. В органічному світі процес відо-

браження набрав нових властивостей. Якщо в неорганічній матерії

згаданий процес має пасивний характер, то у живій — активний,

відмінною рисою якого є здатність предмета, що відображує, реагува-

ти на відображуване. Першими проявами такого біологічного відобра-

ження є процеси обміну речовин — асиміляція та дисиміляція, що

відбуваються у живій матерії та є необхідною умовою життя. Складні

білкові молекули, які називають коацерватами, здатні реагувати на

впливи, пов’язані з обміном речовин.

Досягнення сучасної біології й біохімії свідчать, що коацервати

реагують на впливи, корисні й шкідливі для засвоєння речовин і тих

умов, за яких вони відбуваються. Індиферентні ж впливи не виклика-

ють реакції. Ця властивість коацерватів називається подразливістю.

Подразливість живої матерії є основною властивістю, що виявляється

під час переходу від неорганічної матерії до органічної. Подразливість

характерна для рослинної стадії розвитку життя.

На стадії виникнення життя живі істоти починають реагувати не ли-

ше на біотичні впливи, що входять у процес обміну речовин, а й на ней-

тральні, небіотичні впливи, якщо вони сигналізують про появу жит-

тєво важливих (біотичних) впливів. Здатність реагувати на нейтральні

подразнення, які сигналізують про появу життєво важливих впливів, на-

зивають чутливістю. Поява чутливості є ознакою виникнення психіки.