34Маркування товарів її суть та значення в задоволенні потреб споживача.

Марка – це ім'я, термін, знак, малюнок або їхнє сполучення, призначене для ідентифікації товарів і послуг одного продавця й диференціації їх від товарів і послуг конкурентів. Атрибути марки: марочні назви, марочний знак, товарний знак, авторське право.

Рішення щодо марочних позначень з'являються, щоб позначити належність товару виробникові. Останнім часом з'явилася тенденція до ліквідації марочних позначень для зниження ціни. Рішення власника марки може мати три шляхи пропозиції свого товару на ринок: під маркою самого виробника; під маркою посередника, що продає цей товар; як під своєю, так і під маркою посередника. Товарний знак – марка або її частина, забезпечена правовим захистом. Він захищає виключні права продавця на користування марочною назвою або марочним знаком. Авторське право – виключне право на відтворення, публікацію і продаж змісту й форми літературного, музичного або художнього твору.

Маркування – це процес нанесення на виріб інформації у вигляді умовних знаків, показників і коротких характеристик. Воно наноситься, в залежності від конкретних умов, безпосередньо на виріб, упаковку (тару), ярлик, етикетку чи в супровідну документацію.

Маркування має істотне значення для торгівлі і споживача. Вказівка на найменування підприємства і його підпорядкованість підвищує відповідальність виготовлювача, полегшує торгові операції. Найменування, артикул товару характеризують даний товар, іноді підкреслює вузьке призначення, прискорює перевірку цін.

Способи маркування: типографський, механічний, фотохімічний, аерограф ний, гаряче тиснення.

35. основні ознаки класифікації непродовольчих товарів. Системою класифікації товарів називають упорядковану структуру їх сукупності, зумовлену правильним і планомірним розташуванням та взаємним зв’язком товарних одиниць та групувань.

ПРАКТИЧНИМИ ДОКУМЕНТАМИ СИСТЕМ КЛАСИФІКАЦІЇ Є КЛАСИФІКАТОРИ. Класифікатор - це довідковий посібник, або словник, з допомогою якого техніко-економічну інформацію можна перекласти на машинну мову, щоб механізувати та автоматизувати її оброблення. Системи класифікації: Ієрархічні; Природні; Реєстраційні; Облікові та звітні; Галузеві; Загальнодержавні; Промислові;Рекламно-інформаційні; Фасетні; Штучні; Алфавітні; Предметні; Статистичні; Міжвідомчі; Стандартні; Торговельні; Навчальні.

Класифікація – це логічний процес розподілу будь-якої безлічі (понять, явищ, предметів) по категоріях чи ланкам різного рівня в залежності від загальних ознак.

У товарознавстві і торгівлі об'єктом класифікації є товари. У сфері товарного звертання в даний час нараховується більш 120 000 найменувань тільки непродовольчих товарів усіляких властивостей і призначення, причому номенклатура товарів постійно розширюється й обновляється.

У товарознавстві наукова класифікація полегшує вивчення споживчих властивостей однорідних груп (товарів) дозволяє встановлювати оптимальний рівень цих властивостей, розробляти групові методи виміру й оцінки споживчих властивостей і якості товарів, оцінювати повноту асортименту кожної класифікаційної ланки і визначати напрямок розвитку асортименту. Класифікація полегшує розробку режимів збереження, перевезення й умов експлуатації товарів з подібними властивостями. Вид товару являє собою кінцевий продукт виробництва, що має конкретне призначення і власна назва, що виражає його зовнішню особливість чи внутрішній зміст. Основні ознаки класифікації непродовольчих товарів, що відбивають їхні споживчі властивості, - призначення й область застосування товарів. При цьому ознака призначення може бути використана як у вищих, так і в нижчих ланках класифікації. Для деяких товарів застосовують специфічні ознаки класифікації, обумовлені їх природою. Класифікацію варто починати з ознак високого ступеня спільності (призначення, вихідний матеріал, метод виробництва) і в наступних ланках переходити до менш загальних ознак (конструкція, фасон, обробка).