- •Визначення товарознавства. Об’єкт та предмет товарознавства. Товарознавство в системі наук про торгівлю. Матеріалознавство і товарознавство: спільності та відмінності.
- •Система «виробництво – обмін - споживання» як основа формування життєвого циклу товарів і змісту товарознавства.
- •Зародження, становлення і розвиток товарознавства як науки.
- •Сучасна методологія товарознавства: визначення і коротка характеристика категорій і методів вивчення товарів.
- •Потреби в товарах: загальні поняття та класифікація. Чинники раціонального споживання товарів і способи задоволення потреб споживачів.
- •Поняття про рівень вимог до товарів і характеристика факторів, що їх визначають. Класифікація вимог до товарів.
- •Загальні поняття про споживні властивості непродовольчих товарів та їх класифікація.
- •Утилітарні властивості непродовольчих товарів: групування і коротка характеристика окремих груп.
- •Естетичні властивості непродовольчих товарів, поняття та характеристика їх показників
- •Якість товару: визначення і наявні протиріччя в його формуванні. Показники якості товарів та їх класифікація.
- •Фактори формування якості товарів: групування і коротка характеристика основних груп цих факторів.
- •Методи оцінки якості непродовольчих товарів: загальні поняття і класифікація.
- •Характеристика об’єктивних та суб’єктивних способів оцінювання якості товарів.
- •Рівень якості товарів: визначення, методи вимірювання та суспільного оцінювання.
- •Поняття про систему управління якістю. Стандарти серії iso 9000 і їх коротка характеристика.
- •Системи класифікації непродовольчих товарів: загальні поняття та значення для наукової і практичної діяльності товарознавців.
- •Методи класифікації непродовольчих товарів та їх значення для управління товарорухом.
- •Кодування непродовольчих товарів: загальні поняття та значення для управління рухом.
- •Штрихове кодування товарів: загальне поняття, види штрихових кодів, їх структура і значення для управління товароруом.
- •Асортимент непродовольчих товарів: терміни і визначення. Показники асортименту та їх характеристика
- •Управління асортиментом товарів. Загальні поняття. Асортиментологія як галузь знань про управління множинами.
- •Ергономічні властивості непродовольчі товарів: визначення, показники та їх характеристика.
- •Надійність непродовольчих товарів та її показники: поняття та визначення.
- •Екологічні властивості та безпека непродовольчих товарів, їх характеристика.
- •Інтегральний показник якості товарів, його суть і вплив на конкурентоспроможність товарів.
- •26. Види засобів товарної інформації: класифікація та характеристика окремих груп
- •27. Завдання товарної інформації в ринках умовах.
- •28. Рекламно-довідникова інформація про товари та їх характеристика.
- •29.Характеристика видів експлуатаційно-супровідкової інформації.
- •30.Основні вимоги до товарної інформації.
- •31. Конкурентоспроможність товару та його якість: визначення і взаємозв’язок.
- •32. Основні принципи та правила наукової класифікації.
- •33.Основні види класифікаторів товарів та їх структура.
- •34Маркування товарів її суть та значення в задоволенні потреб споживача.
- •1. Визначення товарознавства. Об’єкт та предмет товарознавства. Товарознавство в системі наук про торгівлю. Матеріалознавство і товарознавство: спільності та відмінності
- •1. Визначення товарознавства. Об’єкт та предмет товарознавства. Товарознавство в системі наук про торгівлю. Матеріалознавство і товарознавство: спільності та відмінності
31. Конкурентоспроможність товару та його якість: визначення і взаємозв’язок.
Конкурентоспроможність - найважливіша комплексна ринкова характеристика товару, його здатність бути проданим на конкретному ринку в певні терміни за наявності аналогічних товарів-конкурентів.
Конкурентоспроможність товару виражають через відношення корисного ефекту від споживання (використання) товару до ціни
Взаємозв’язок понять „якість” та „конкурентоспроможність”: Призначені для оцінювання результатів конкретної праці, її суспільної корисності; Є відносними величинами; Визначаються через сукупність властивостей товару; Є динамічними характеристиками, які змінюються з розвитком суспільних потреб
32. Основні принципи та правила наукової класифікації.
Класифікація - це розподіл усіх об'єктів певної множини (сукупності) за розрядами, при якому перехід від одного розряду до іншого здійснюється систематично, за певним правилом; кожний об'єкт множини попадає в який-небудь один із розрядів сукупності, а сума всіх об'єктів у всіх розрядах точно дорівнює сумі всіх об'єктів множин.
Вимоги до класифікації: забезпечувати максимальний огляд номенклатури товарів; повністю охоплювати поточний асортимент товарів і сприяти вивченню основних їх властивостей та особливостей; враховувати можливі зміни в асортименті та бути здатною до поповнення новими видами виробів; сприяти подальшому удосконаленню оперативно-торговельної діяльності в процесі товаропросування продукції від виробника до споживача; відповідати принципам кодування товарів широкого вжитку та вимогам щодо використання автоматизованих систем обліку, звітності та керування асортиментом продукції.
Основні елементи наукової класифікації: Об'єкт класифікації – основний елемент систематики. Мета класифікації залежить від роду діяльності і передбачуваного використання результату систематики. Класифікаційна одиниця – міра об'єкта класифікації і його поділу на розряди і таксономічні ряди. Класифікаційні ознаки – це переважно властивості або показники властивостей об'єктів систематики.
33.Основні види класифікаторів товарів та їх структура.
Товар — це все, що призначене для задоволення певної потреби і пропоноване на ринку для продажу. Товаром можуть бути матеріальні об'єкти, послуги, місця, організації та ідеї.
Розглядаючи товар як комплексне поняття, можна сприймати його на трьох рівнях: товар за задумом, товар у реальному виконанні, товар із підкріпленням.
Перший рівень відображає ту потребу, яку товар задовольняє, ту вигоду, що її отримає споживач при його використанні.
На другому рівні товар сприймається як реально створений виріб, із конкретними властивостями й характеристиками. Позиції товару на ринку можуть бути суттєво підкріплені додатковими послугами і вигодами — це відображає третій рівень товару.
Розглянемо найпоширенішу з товарних класифікацій. Класифікація товарів за сферою застосування.Традиційно товари поділяють на дві великі групи:
– споживчі товари, або товари широкого вжитку (ТШВ);
– товари промислового призначення (ТПП).
Своєю чергою, товари кожної з цих груп також класифікують за різними характеристиками. Товари повсякденного попиту — це товари, які купують часто, без особливих роздумів та з мінімальними зусиллями щодо порівняння їх між собою. Це, зокрема, хліб, мило, цукерки, сигарети тощо. Товари попереднього вибору — це товари, які покупець ретельно вибирає, порівнює між собою за показниками якості, ціни, зовнішнього оформлення тощо. До них належать, зокрема, одяг, взуття, посуд. Товари особливого попиту — престижні дорогі товари, до придбання яких покупці ладні докласти додаткових зусиль. Такими вважають автомобілі, відеоапаратуру, предмети антикваріату. Товари пасивного попиту — це товари, про які покупець нічого не знає, а якщо щось і знає, то, як звичайно, не думає про їх придбання. Це, приміром, страхові послуги, для реалізації яких потрібні значні зусилля з боку продавців. Принципові товарні новинки, такі, якими свого часу були мікрохвильові печі, перебувають у стані пасивного попиту доти, доки інтенсивна реклама не познайомить споживачів із вигодами їх використання.