Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Теми реферат__в.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
98.3 Кб
Скачать

Методичні рекомендації до написання (індз) реферату

1. Алгоритми пошуку інформації

В самостійній роботі студентам доводиться використовувати джерела різних видів. Орієнтуватися в потоці літератури з гуманітарних наук допомагають різні бібліографічні допомоги. Практично вичерпні відомості про поточну вітчизняну друкарську продукцію містять видання державної бібліографії: “Книжковий літопис”, “Літопис журнальних статей”, “Літопис газетних статей”, “Літопис рецензій”, “Літопис авторефератів дисертацій”, і ін. Пошук нових видань по окремих галузях знання забезпечують галузеві поточні покажчики типу “Нова література з...”.

“Книжковий літопис” виходить щонеділі і описує книги і брошури всіх видів і типів (тиражем не менше 100 екземплярів). Раз на квартал окремим виданням виходить “Книжковий літопис: Допоміжні покажчики”. Кожний випуск включає іменний покажчик, наочний покажчик, географічний покажчик.

З 1926 р. видається щотижневий Державний бібліографічний покажчик “Літопис журнальних статей”. Його зміст складають матеріали, опубліковані в Україні в журналах і збірках, що виходять українською та російською мовами. В “Літописі журнальних статей” немає таких обширних допоміжних покажчиків, як в “Книжковому літописі”, але в кожному номері “Літопису журнальних статей” є іменний і географічний покажчики. Відзначимо, що бібліографія Російської книжкової палати включає в іменний покажчик не тільки творців твору, але і персоналії, яким присвячені статті. З 1936 р. видається покажчик “Літопис газетних статей”. В кожному з 52 випусків “Літопису” є географічний і іменний покажчики. Іменний покажчик відображає разом з авторами публікації персоналії, яким присвячена газетна стаття.

Покажчик “Літопис рецензій” видається з 1935 р. і виходить щомісячно. З цього покажчика можна дізнатися, хто, коли і де надрукував відгук про книгу. “Літопис рецензій” охоплює рецензії в спеціалізованих журналах, збірках статі і газетах (за винятком районних). Не описуються рецензії, поміщені в масових і молодіжних журналах. В кожному випуску “Літопису рецензій” є покажчик авторів, редакторів і заголовків книг, виданих в країнах СНД, покажчик рецензентів, авторів, редакторів і заголовків книг, виданих за рубежем. Щорічно видається “Літопис рецензій: Допоміжні покажчики”.

Державний бібліографічний покажчик “Літопис авторефератів дисертацій” видається щомісячно. В ньому публікуються автореферати претендентів вченого ступеня доктора і кандидата наук, що надійшли в книжкову палату України. Структура покажчика відповідає номенклатурі спеціальностей наукових співробітників. “Літопис авторефератів” оснащений іменним і географічним покажчиками. Відомості про захищені в країні дисертації можна отримати також за “Українським реферативним журналом “Джерело”, в якому за роками відображена література, що знаходиться в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського (м. Київ).

Слід звернути увагу, що відомості про найзначніші видання – тематичні огляди літератури, списки книг з різних проблем, рецензії, статі розміщуються в російських журналах: “Вестник МГУ. Серия 12. Политические науки”, “Вестник МГУ. Серия 18. Социология и политология”, “Общественные науки и современность”, “Социс”, “Полис”, “Социально-гуманитарные знания”, “Социально-политический журнал”, а також українських “Філософська і соціологічна думка”, “Політика і час”, “Політика і культура”, “Політична думка”, “Політологічні читання”, “Політичний менеджмент”, “Дослідження світової політики” та деяких інших.

Для отримання швидких і оперативних довідок необхідно користуватися енциклопедіями. Концентрований виклад найрізноманітніших відомостей, які можуть знадобитися при підготовці реферату, виступу на семінарі, містять статистичні і довідкові видання. Значна частина подібних видань сконцентрована у бібліотеках. Кожний студент повинен приділити якийсь час вивченню способів, як знаходити необхідну інформацію. Доцільне читання вимагає вмілого користування бібліотекою.

Для пошуку літератури безумовно необхідне використовування каталогів і картотек. Система каталогів повністю відображає все, що розташовує бібліотека, тому слід ознайомитися з їх змістом, перш ніж звертатися до книжкових полиць відкритого доступу.

Алфавітний каталог, що містить опис творів друку в алфавіті прізвищ авторів, заголовків і найменувань колективних авторів (установ і організацій), дає можливість підібрати твори певного автора, встановити наявність в бібліотеці потрібного видання.

Систематичний каталог, в якому описи книг розташовуються по галузях знання і темах в логічній послідовності, допомагає в підборі літератури по темі. Найскладніший етап пошуку тут – формулювання предмету, з якого необхідна література, оскільки один і той же предмет можна назвати різними словами і словосполученнями. Сформулювавши запит, слід звернутися до алфавітно-наочного покажчика (АПУ), до каталога, який є картотекою назв предметів і понять (наочних рубрик), розташованих в алфавітному порядку, з вказівкою індексів тих розділів, де знаходяться картки видань з даних питань.

В крупних наукових бібліотеках ведуться також наочні каталоги, де описи книг розташовані за змістом, конкретним предметам, об’єктам вивчення, але не в логічній послідовності, як в систематичному каталозі, а в алфавітному порядку наочних рубрик. Цей каталог зручний для підбору літератури з окремих питань.

Для пошуку журнальних і газетних публікацій використовуються в бібліотеці систематичні картотеки статей. Матеріали в картотеці розташовуються за галузями знань і темах, картки останніх публікацій ставляться на перше місце, що дозволяє знаходити найактуальніші матеріали.

При доборі літератури в бібліотеці майже завжди треба бути готовим до того, що необхідні книги треба шукати в різних відділах, бо вивчення гуманітарних наук вимагає звернення до матеріалів різного характеру і тематики.

Отже, алгоритми пошуку інформації, на перший погляд, можуть видатися складними, але, оволодівши ними, можна позбутися значної втрати часу. Якщо засвоєні методи самостійної роботи, значить, надбано найважливіше – дослідницькі уміння і навички. Самостійна робота з вивчення гуманітарних дисциплін все більше набуває характеру дослідницької діяльності. Зрозуміло, індивідуальна робота з літературою не віддільна від лекцій, семінарів, консультацій. Проте вдумливе читання, складання тез, конспекту, підготовка реферату і т.п. сприяють набагато більш глибокому розумінню проблеми, яка вивчається. До того ж організація самостійної роботи студентів ставить задачу не тільки рішення вже сформульованих викладачем проблем, але і вироблення у студентів проблемного бачення. А для цього перш за все необхідні глибокі знання, уміння самостійно орієнтуватися в стрімкому потоці інформації.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.