- •1)Цивільне право України як галузь права. Джерела цивільного права.
- •2)Цивільні правовідносини: поняття і структура.
- •4)Поняття та види юридичних осіб. Цивільна правосуб’єктність юридичної особи. Виникнення і припинення юридичної особи.
- •6)Поняття,види та форми правочинів. Недійсність правочинів.
- •7)Поняття та види цивільно-правових договорів, порядок їх укладання. Поняття, види зобов’язань . Підстави виникнення і припинення зобов’язань.
- •9)Поняття та види спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом.
- •10)Трудове право як галузь права. Джерела трудового права.
- •12)Колективний договір: поняття та сторони.
- •13)Поняття та види робочого часу.
- •14)Поняття та види часу відпочинку. Види відпусток та порядок їх надання.
- •15)Поняття та структура заробітної платні.
- •16)Правове регулювання праці неповнолітніх.
- •18)Поняття, підстави та умови матеріальної відповідальності сторін трудового договору. Види матеріальної відповідальності працівника за шкоду заподіяну майну працедавця.
- •19)Поняття індивідуальних трудових спорів, порядок їх вирішення. Поняття колективних трудових спорів,їх вирішення.
- •20)Кримінальне право України як галузь права.
- •21)Загальна характеристика кримінального законодавства України. Дія кримінального закону в часі, просторі, за колом осіб.
- •22)Поняття та ознаки кримінальної відповідальності. Підстави кримінальної відповідальності.
- •23)Поняття та ознаки злочину. Види злочинів. Склад злочину. Поняття повторності,рецидиву та сукупності злочинів.
- •24)Стадії вчинення злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині.
- •25)Поняття співучасті у злочині. Види співучасників.
- •26)Поняття неосудності та обмеженої осудності.
- •27)Поняття та мета кримінального покарання. Види покарань. Загальні засади призначення покарання. Обставини, що пом’якшують покарання та обтяжують його.
- •28)Обставини, що виключають злочинність діяння. Обставини,що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
- •29)Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.
- •30)Кримінальна відповідальність неповнолітніх.
- •31)Примусові заходи виховного характеру.
- •32)Амністія та помилування.
- •33)Конституційні засади судочинства в Україні.
- •34)Загальна характеристика судової системи України.
- •35)Правовий статус суддів. Гарантії незалежності суддів. Основні принципи судочинства.
- •36)Конституційний Суд України: правовий статус, повноваження, порядок утворення,склад.
- •37)Система судів загальної юрисдикції в Україні. Їх повноваження.
- •38)Господарські суди,їх повноваження.
- •39)Адміністративні суди,їх повноваження.
- •40)Поняття та система правоохоронних органів України.
- •41)Система органів прокуратури. Основні функції за Конституцією.
- •42)Правовий статус міліції України. Права та обов’язки працівників міліції.
- •43)Правовий статус та завдання Служби Безпеки України.
16)Правове регулювання праці неповнолітніх.
Трудове законодавство України встановлює певні особливості правового регулювання праці неповнолітніх. Це обумовлено тим, що вони користуються додатковими пільгами у зв'язку з фізіологічними, психологічними та віковими особливостями. Такими винятками є: 1) встановлення мінімального віку прийняття на роботу; 2) встановлення скороченої тривалості робочого дня; 3) встановлення особливого порядку звільнення; 4) заборона залучення до робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці; 5) заборона піднімати і переміщувати речі, маса яких перевищує встановлені граничні норми; 6) заборона до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні; 7) проведення обов'язкових медичних оглядів; 8) надання щорічної основної відпустки подовженої тривалості, 9) зменшення норм виробітку.
Кодекс законів про працю регламентує вік із якого допускається прийняття на роботу. Згідно статті 188 КЗпП не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Але існують певні винятки з цього загального правила.
Для додаткового захисту трудових прав неповнолітніх законодавством передбачаються обмеження звільнення таких працівників. Держава намагається не допускати застосування праці неповнолітніх на важких роботах і роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці. Це чітко визначено у статті 190 Кодексу законів про працю.
17)Поняття і засоби забезпечення трудової дисципліни. Заходи заохочення та порядок їх застосування. Поняття та види дисциплінарної відповідальності працівників. Види дисциплінарних стягнень та порядок їх накладання.
Трудова дисціплина — це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників трудового процесу, що визначає точне виконання ними своїх трудових функцій. Засоби забезпечення трудової дисципліни: 1. Переконання і виховання - це метод активного впливу на свідомість людини і тим самим на його поведінку. Працівник повинен мати тверді погляди, що полягають в усвідомленні необхідності дотримуватись приписів правових норм, котрі визначають внутрішній трудовий розпорядок, організовувати свою поведінку і поведінку працюючих поряд відповідно до цих норм без будь-якого впливу чи примусу зі сторони.(головний засіб) 2. Заохочення (є додатковим, оскільки застосовуються до частини працюючих, що заслуговують на заохочення, або до працюючих, які порушують трудову дисципліну. Перш ніж застосовувати заходи дисциплінарного і громадського впливу, спочатку застосовують метод переконання і виховання.) 3. Покарання (У випадках порушення працівником трудових обов’язків до нього у необхідних випадках можуть застосовуватись заходи дисциплінарного і громадського впливу.)
Дисциплінарна відповідальність працівників - це передбачений нормами трудового права особливий правовий стан суб'єктів охоронних правовідносин, який виявляється в тому, що роботодавець дає негативну оцінку протиправній поведінці працівника та реагує на не! визначеними законом примусовими заходами. Види: • Загальна дисциплінарна відповідальність регулюється КЗпП і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вона поширюється на всіх працівників, крім працівників, для яких встановлена спеціальна дисциплінарна відповідальність. • Спеціальна дисциплінарна відповідальність регулюється законодавством, статутами й положеннями про дисципліну. Розрізняють спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно із законодавством (наприклад, прокурори, судді, державні службовці), а також спеціальну дисциплінарну відповідальність згідно зі статутами та положеннями про дисципліну (працівники залізничного транспорту, зв'язку). За несумлінне виконання обов’язків до працівника можуть бути застосовані дисциплінарні стягнення. Види дисциплінарних стягнень: Догана – офіційно виражена негативна оцінка ставлення до роботи, результатів праці окремих осіб. Тягне за собою негативні наслідки для працівника особистого характеру. Звільнення – припинення дії трудового договору. Порядок накладання дисциплінарних стягнень: взяти у порушника письмове пояснення; за кожне порушення – одне стягнення; обираючи вид стягнення, враховують ступінь тяжкості проступку, заподіяну ним шкоду;o стягнення оголошується в наказі, повідомляється працівникові під розписку протягом 3-х днів з дня видання наказу.