Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
право теория.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
78.74 Кб
Скачать

9)Поняття та види спадкування. Спадкування за заповітом. Спадкування за законом.

Спадкува́нням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи(спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Види спадкування: -Спадкування за заповітом -Спадкування за законом При спадкуванні за законом до спадкування закликаються особи, яких законодавець називає як спадкоємців. Тобто в цьому разі спадкове майно розподіляється між особами, які названі в числі спадкоємців у відповідних статтях Цивільного кодексу України. Таких осіб називають законними спадкоємцями, або колом спадкоємців за законом. Спадкоємці отримують спадок в порядку черги. Спадкування за законом має місце тоді, коли воно не змінено заповітом, тобто спадкодавець у заповідальному розпорядженні не призначив спадкоємців особисто. Заповіт укладається в письмовій формі з обов'язковим зазначенням місця і часу його укладення. Він має бути власноручно підписаним і нотаріально посвідченим. Вчинення заповіту через представника не допускається. Нотаріус посвідчує заповіт, написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У населеному пункті, де немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування. На бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений і при свідках.. Якщо спадкодавець через фізичні вади не може власноручно підписати заповіт, то за його дорученням заповіт може підписати інша особа, при цьому робиться позначка про причини, через які спадкодавець не може зробити підпис власноруч. Заповіт не може підписувати особа, на користь якої його зроблено.

10)Трудове право як галузь права. Джерела трудового права.

Трудове право України – це самостійна галузь права, яка регулює трудові й тісно пов’язані з ними суспільні відносини. Трудові відносини – це відносини між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, згідно з якими працівник зобов’язується виконувати певну роботу з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник або уповноважений ним орган зобов’язаний оплачувати його працю, створювати належні умови для праці.Джерела трудового права України - спосіб вираження норм права, що прийма­ються компетентними на те органами держави і призначені регу­лювати трудові відносини в процесі застосування праці і суспіль­ного захисту людей праці.жерела трудового права можна класифікувати за різни­ми підставами. За характером прийняття джерела трудового права поділяються на такі, що приймаються державними органами (закони, укази, постанови тощо); що приймаються за угодою між працівниками і роботодавцями (колективні угоди, колективні договори тощо); що приймаються органа­ми міжнародно-правового регулювання праці (пакти про права людини, конвенції і рекомендацій МОП). За юридичною силою джерела трудового права поділя­ються на Конституцію України, акти міжнародного регулю­вання праці (ратифіковані Україною), закони, підзаконні нормативно-правові акти, акти соціального партнерства, акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого само­врядування, локальні нормативно-правові акти.Залежно від ступеня узагальненості розрізняють кодифі­ковані, комплексні та поточні нормативно-правові акти як джерела трудового права.

11)Поняття,сторони,зміст та види трудового договору. Порядок укладання трудового договору. Поняття та види переведень на іншу роботу. Підстави припинення трудового договору. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника та роботодавця.

Трудови́й догові́р — угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник — виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

види: -Контракт — це двостороння угода, що вимагає згоди працівника,

-Трудовий договір про тимчасову роботу укладається з працівниками, які прийняті на роботу на термін до 2 місяців.

-Трудовий договір про сезонну роботу.-Трудовий договір з трудящим-мігрантом.-Трудовий договір про сумісництво.-Трудовий договір про суміщення професій і посад.-Трудовий договір про тимчасове заступництво.-Трудовий договір з працівниками про тимчасове виконання обов'язків за вакантною посадою.-Трудовий договір про надомну роботу.

-Трудовий договір з молодим спеціалістом.

Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Письмова форма передбачає детальний виклад обов'язків як працівника, так і роботодавця щодо забезпечення трудового договору. Сюди можуть включатися, крім умов, встановлених за угодою сторін, також і умови, передбачені законодавством.

Письмовий трудовий договір складається в двох примірниках і підписується сторонами. Він може бути завірений печаткою підприємства.

Переведення на іншу роботу - це доручення працівникові виконання роботи, не обумовленої в необхідних умовах трудового договору, тобто такої, яка не відповідає чи то його спеціальності, чи кваліфікації, чи посаді, абороботи, при виконанні якої змінюється обсяг чи характер обов'язків,розмір заробітної плати, місцевість та інші істотні умови. Переведення можуть бути постійним і тимчасовими. Пiдставами припинення трудового договору є: 1) угода сторiн;2) закiнчення строку 3) призов або вступ працiвника на вiйськову службу 4) розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39), з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу (статтi 40, 41) або на вимогу профспiлкового чи iншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45); 5) переведення працiвника, за його згодою, на iнше пiдприємство

Розірвання з бажання працывника:

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк.

Право на розірвання трудового договору за власним бажанням належить усім без винятку працівникам, незалежно від посад, які вони займають.

Право на розірвання трудового договору мають також тимчасові та сезонні працівники.

Розірвання з ініціативи роботодавця

1. Порушення повинні стосуватися трудових обов’язків

2. Невиконання чи неналежне виконання трудових обов’язків має бути систематичним,

3. Невиконання або неналежне виконання обов’язків має статися без поважних причин.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]