Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Intelektualna_vlasnist.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
645.12 Кб
Скачать

10. Авторське право на архітектурний твір

     Об'єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.      Особа (особи), творчою працею якої (яких) створено об'єкти архітектури як об'єкти авторського права, вважається автором (співавторами) цих об'єктів.      Співавторами не можуть бути особи, які подають автору об'єкта архітектури технічну, консультаційну чи організаційну допомогу або такі, що здійснюють організацію проектування і будівництва (реконструкції, реставрації, капітального ремонту), контроль за виконанням зазначених робіт.           Майнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта або замовникові (забудовникові) спільно, якщо інше не встановлено договором.      Істотною умовою договору про створення твору містобудування є правовий режим здійснення майнових прав на містобудівну документацію з планування територій після передачі її замовнику.

     Обов'язкові умови договорів щодо розпорядження майновими правами на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права визначаються Цивільним кодексом України та Законом України "Про авторське право і суміжні права".      Автор проекту твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва має виключне право на участь у подальшій його реалізації, якщо інше не передбачено умовами договору із замовником (забудовником) або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного будівництвом чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у разі зміни його функціонального призначення чи реконструкції.      Використання проекту твору архітектури, містобудування чи садово-паркового мистецтва для реалізації допускається тільки одноразово, якщо інше не обумовлено договором, згідно з яким створено проект. Повторне використання такого проекту і розробленої на його основі робочої документації здійснюється виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторської винагороди.      Автор об'єкта архітектури як об'єкта авторського права має право на одержання у встановленому законодавством порядку авторської винагороди за його створення і використання.

Особисті немайнові права:

     право фотографувати, здійснювати відеозйомку відповідного об'єкта архітектури як об'єкта авторського права, крім випадків, визначених законом;      право вимагати визнання свого авторства (співавторства) шляхом зазначення належним чином свого імені на об'єкті архітектури як об'єкті авторського права, якщо це практично можливо.

     Особисті немайнові права на об'єкт архітектури як об'єкт авторського права належать його автору (співавторам) незалежно від умов договору (контракту) між автором та замовником (забудовником) або юридичною чи фізичною особою, де або в якої він працює.

11. Правова охорона комп'ютерних програм та компіляцій (баз) даних

Відповідно до статті 18 Закону України «Про авторське право і суміжні права» в редакції Закону від 11 липня 2001 року комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.

Бази даних захищаються як збірники, тобто захисту підлягає вихідний текст для компіляції, який визначає внутрішню структуру таблиць та їхні взаємини. При цьому, згідно з статтею 19 Закону «правова охорона баз даних не поширюється на самі дані чи інформацію і не зачіпає будь-яке авторське право, що відноситься до самих даних чи інформації, які містяться у базі даних», тобто тих даних та інформації, якими оперує ця база. Зазначена інформація, якщо вона є творчим інтелектуальним продуктом, може сама отримати захист у системі авторських прав. Або ж, якщо ця інформація пов’язана з виробництвом, технологічним процесом, управлінням, фінансами та іншою діяльністю фізичної або юридичної особи, вона може бути віднесена до комерційної таємниці та отримати захист відповідно до чинного законодавства як непатентуємий об’єкт промислової власності — право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.

Таким чином, комп’ютерні програми і бази даних є творами — результатами творчої діяльності автора. Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор. Згідно зі статтею 11 Закону автором вважається особа, зазначена як автор на оригіналі твору або на його примірнику, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Відповідно до статті 11 Закону авторське право на твір виникає з моменту створення твору, тобто з моменту вираження твору в об’єктивній формі. При цьому для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Але на друкованих виданнях може проставлятися знак охорони авторського права, що складається з трьох елементів: латинської букви С у колі — ©; імені (найменування) власника виключних авторських прав; року першого опублікування твору. Знак охорони авторського права може проставлятися на оригіналі і кожному примірнику твору. Цей знак прийнято називати copyright, що у дослівному перекладі означає авторське право. Правову охорону в однаковій мірі будуть мати як твори, на яких проставлений знак охорони, так і твори без такого знака.

Аналогічне значення має також реєстрація прав автора на твір. Реєстрація здійснюється виключно за бажанням правовласника, їй не додають ніякого правотворчого значення, але факт реєстрації може відіграти корисну роль при вирішенні суперечки про авторство на твір у разі його незаконного використання. Відповідно до статті 11 Закону суб’єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом терміну охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.

При цьому державна реєстрація твору є офіційним повідомленням громадськості про авторські права на твір. Законом подібне повідомлення забезпечується шляхом публікації відповідних відомостей в офіційному бюлетені та в Каталозі державних реєстрацій. Та сама публікація виконує роль оперативної реклами, оскільки містить відповідну інформацію про твір, надану автором або іншою особою, яка має авторське право. Як це зазначалося, реєстрація сприяє захисту авторських прав у випадку виникнення конфліктних ситуацій. При цьому депоновані матеріали можуть розглядатися судом при зборі доказів як свідчення наявності відповідних прав, а також у якості того, що особа, яка порушила права автора, знала чи повинна була знати про вчинене нею порушення цих прав. Іншими словами, наявність свідоцтва і рішення про реєстрацію, виданих Державним департаментом інтелектуальної власності, публікація відомостей про реєстрацію є свідченням того, що твір охороняється авторським правом і що всі треті особи попереджені про відповідальність за неправомірне його використання.

Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Міністерством освіти і науки України в особі Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Держдепартамент) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 175 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір «. Дії, пов’язані з підготовкою до реєстрації, виконує Державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (УААСП), що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і є правонаступником ДААСП — Державного агентства з авторських і суміжних прав. Адреса: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 34; телефон для довідок: 234-55-32, веб-сайт — http://www.uacrr.kiev.ua.

Щодо захисту авторського права на твір, то слід зазначити, що з моменту створення твору (комп’ютерні програми, бази даних), його автору належать особисті немайнові та майнові права на твір (статті 14, 15 Закону). Виходячи зі статті 15 Закону, автору належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Отже, з моменту створення твору будь-яка особа, яка бажає його використовувати, повинна отримати дозвіл на використання твору. Використання твору без дозволу автора є порушенням авторського права і дає підстави для судового захисту (стаття 50 Закону).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]