19. Службові винаходи, корисні моделі і промислові зразки.

На практиці досить часто винахідницька чи дизайнерська творчість належить до кола трудових, обов'язків працівника. Відповідно, у таких випадках завжди постає питання про правовий режим результатів творчої діяльності працівника. Адже в цій ситуації є два суб’єкта, які мають заінтересованість у набутті прав інтелектуальної власності на відповідний об'єкт. 3 одного боку, це працівник, оскільки саме завдяки його творчій прані було створено винахід, корисну модель чи промисловий зразок, з другого - роботодавець, який створював необхідні умови для того, щоб працівник досяг творчого результату (забезпечував необхідними знаряддями праці, виплачував працівникові заробітну плату і т. д.). Отож завдання патентного законодавства полягає у тому, щоб закріпити розумний баланс (компроміс) інтересів працівника і роботодавця щодо відповідного об'єкта. Власне, з цих міркувань у патентному законодавстві України закріплено категорію службового винаходу, корисної моделі чи промислового зразка.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» службовий винахід — це винахід (корисна модель), створений працівником:

- у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

- з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

Із закону випливає, що для визнання винаходу (корисної моделі) службовим, між працівником і роботодавцем мають існувати трудові правовідносини. Підставою їх виникнення є трудовий договір (контракт). При цьому можливі два варіанти:

а) роботи зі створення винаходу (корисної моделі) виконуються працівником у зв'язку із виконанням службових обов'язків чи за дорученням роботодавця. При цьому службові обов'язки — зафіксовані в трудових договорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу (корисної моделі). Доручення роботодавця — видане працівникові у письмовій формі завдання, яке безпосередньо стосується специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі). В даному випадку слід мати на увазі, що ст. 31 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) України забороняє власнику чи уповноваженому ним органу вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Тому коли мова йде про створення об'єкта за дорученням роботодавця, очевидно, що на виконання такої роботи має бути згода працівника. Крім цього, варто звернути увагу на диспозитивність сформульованої у Законі України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» норми, яка допускає закріплення у трудовому договорі (контракті) іншого правового режиму такого винаходу чи корисної моделі;

б) винахід (корисна модель) створюється із використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва та обладнання роботодавця.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» не вживає поняття «службовий промисловий зразок» Проте у ст. 8 цього Закону йдеться про промисловий зразок, створений у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. По суті, у цьому положенні мається на увазі службовий промисловий зразок.

Визначення ознак службового об’єкта патентного права має важливе практичне значення, оскільки дає змогу у кожному конкретному випадку вирішувати питання про те чи є той чи інший об'єкт службовим, отже, чи поширюватимуться на нього спеціальні положення патентного законодавства про службові винаходи, корисні моделі, промислові зразки.