12. Судова система України за Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Судова система України становить сукупність усіх судів держави, які засновані на єдиних засадах організації та діяльності і здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції, які здійснюють судочинство. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Консти­туційний Суд України. Він не входить до системи судів загальної юрисдикції. Пріоритетним напрямком діяльності КСУ є здійснення конституційного судочинства в Україні. Втім, до кола його повноважень відносять також повнова­ження з конституційного контролю, офіційного тлумачення Конституції та законів України, здійснення арбітражу та функцію конституційного правосуддя.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему, що складається із загальних і спеціальних судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Систему судів загальної юрисдикції складають (диві схему 1.6):

- Верховний Суд України( найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції. Із набуттям чинності ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» було суттєво обмежено компетенцію ВСУ — його позбавили процесуаль­ної можливості переглядати рішення вищих спеціалізованих судів);

- Вищі спеціалізовані суди(суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд, Вищий адмін. суд, які діють як суди касаційної ін­станції з розгляду, відповідно, цивільних і кримінальних, господарських, адмін. справ);

- Апеляційні суди( діють як апеляційні інстанції з розгляду цив і кримін, господ, адмін справ. Апеляційними судами з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є; апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд АРК ;

- Місцеві суди( суди першої інстанції і розглядають справи, відне­сені процесуальним законом до їх підсудності. Місцеві загальні суди розглядають цив, крим, адмін справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випад­ках та у порядку, передбачених процесуальним законом. Місцеві суди загальної юрисдикції знаходяться у містах, районах, містах обласного значення та районах у містах).

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням міністра юстиції України на підставі пропозиції го­лови відповідного вищого спеціалізованого суду. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. ліквідував військові суди, внаслідок чого справи, які раніше розглядалися гарнізонними військовими судами, тепер підлягають розгляду судами за­гальної юрисдикції першої інстанції.

13. Рішення та ухвали суду апеляційної інстанції та вимоги які до них пред'являються.

Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу колегією у складі трьох суддів. Всі питання вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий при цьому голосує останнім. Ніхто із суддів не може утри­матися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, який не погоджується з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується, але він приєднується до справи та є від­критим для ознайомлення.

Рішення чи ухвала апеляційного суду оформлюється, суддею-доповідачем і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Ухвала та рішення суду апеляційної інстанції складається з 4 частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної.

Вони проголошуються за правилами ст. 218 ЦП К України (тобто не­гайно після прийняття, а в разі складності справи — лише вступна та ре­золютивна частини). Рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим, повним, ясним, визначеним, чітким. Законним є рішення, яким суд вирішив справу згідно з нормами матеріального права , що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Повнота – в суд рішенні повинно бути вирішено вся заявлені вимоги, вказано їх розмір, а також вирішено питання про негайне виконання і судові витрати. Ясність, визначеність – в ясній формі повинна бути дана відповідь на головні питання справи. Читкість – рішення повинно бути викладенно чітко, грамотно, не повинно містити описок, помилок.

При не дотриманні вище наведених вимог суд апеляційної інстанції має право ухвалити додаткове рішення, ви­правити допущені у своєму рішенні описки чи арифметичні помилки, не змінюючи змісту рішення; роз'яснити своє рішення; постановити окрему ухвалу. Рішення чи ухвала апеляційного суду набирають законної сили з мо­менту їх проголошення.

Судові рішення апеляційного суду оформлюються, видаються і над­силаються в тому ж порядку, що і рішення суду першої інстанції . Повторна видача колій судового рішення здійснюється судом першої інстанції, де зберігається справа.

Після закінчення апеляційного провадження справа у 7-денний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув.