Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
17.12.2018
Размер:
145.78 Кб
Скачать

61) Аналіз звіту про рух грошових коштів.

Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.

Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Це:

  • надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг);

  • надходження коштів за надання права користування активами (оренда, ліцензії);

  • платежі постачальникам;

  • виплати працівникам тощо.

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Це:

  • випуск власного капіталу (акцій);

  • отримання позик та їх погашення;

  • викуп акцій власної емісії;

  • виплата дивідендів.

Застосовуючи розглянуту класифікацію слід мати на увазі, що віднесення руху коштів до відповідної групи залежить в першу чергу від характеру господарської діяльності підприємства. Приміром, інвестиції в цінні папери, звичайно є інвестиційною діяльністю підприємства, але є основною (операційною) діяльністю інвестиційної компанії.

Негрошові операції не включаються до звіту про рух грошових коштів.

Для складання звіту про рух грошових коштів використовують показники балансу, звіту про фінансові результати та дані аналітичного бухгалтерського обліку. Процес складання звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів:

1. Визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів

2. Визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності

3. Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності.

4. Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності

5. Подання отриманої інформації у формі звіту про рух грошових коштів

У примітках до фінансової звітності слід розкрити інформацію про рух грошових коштів:

А) склад грошових коштів та їх еквівалентів;

Б) склад статей “Інші надходження”, “Інші платежі” та інших статей, які об’єднують декілька видів грошових потоків;

В) негрошові операції інвестиційної і фінансової діяльності;

Г) наявність значного сальдо грошових коштів та їх еквівалентів, які є в наявності у підприємства і які недоступні для використання групою, до якої належить підприємство.

62) Сутність і організація процесу фінансового планування і прогнозування

Прогнозування - це постійний процес розробки науково обґрунтованих прогнозів про стан і перспективи розвитку об'єкту або явища в майбутньому під впливом різних умов і чинників.

Прогнозування завжди носить імовірнісний характер, а прогноз є сполучною ланкою між науковим передбаченням і планом.

На відміну від прогнозування планування, як правило, характеризується визначеністю і директивністю.

У основу планування покладено поняття «план». План - це документ, в якому чітко сформульовані головна і мета і завдання об'єкту або суб'єкта на заданий часовий період, визначені числові і якісні параметри його розвитку, обґрунтовані шляхи, методи, способи і механізми досягнення головної мети і вирішення конкретних завдань.

Планування - це постійний процес розробки на науково обґрунтованих планів, що забезпечують ефективне функціонування суб'єкта господарювання в майбутньому.

Процес планування на підприємстві проходить в п'ять етапів:

  1. розробка головної мети суб'єкта господарювання на заданий часовий період;

  2. формування підцілей або завдань кожного конкретного періоду розвитку підприємства;

  3. оцінка ресурсної бази і визначення реальних можливостей реалізації конкретних завдань і підцілей за рахунок наявних або таких, що привертаються ресурсів;

  4. визначення шляхів, методів, способів і механізмів досягнення поставлених підцілей і завдань;

  5. облік, аналіз і контроль отриманих результатів, а також пошук, при необхідності, невикористаних резервів або коректування плану.

У системі прогнозування і планування на підприємстві істотне місце займає фінансове прогнозування і фінансове планування.

Фінансове прогнозування - це процес розробки системи фінансових прогнозів, що дозволяють суб'єктові господарювання ефективніше організувати свою фінансово-господарську діяльність, розробляти точніші фінансові плани і попереджати або згладжувати негативні дії зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування підприємства в умовах постійної невизначеності і дії різноманітних ризиків.

Фінансове планування - це процес розробки системи фінансових планів (бюджетів) і фінансових стандартів (нормативних фінансових показників) для забезпечення ефективності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання з метою досягнення високої ринкової вартості підприємства, задоволення вимог власників, інвесторів, кредиторів і держави по виплаті ним дивідендів, відсотків, податків, зборів і обов'язкових платежів.

Фінансове прогнозування, як правило, передує фінансовому плануванню і напрямлено на досягнення головної мети в області фінансів суб'єкта господарювання.

Між фінансовим прогнозуванням і фінансовим плануванням існують помітні відмінності: а) план, як правило, має строго директивний характер, тобто обов'язковий для виконання, прогноз - імовірнісний характер, тобто він може збутися або не може і ні, що обумовлено як точністю самого прогнозу, так і дією маси чинників, що впливають на формування такого прогнозу; б) план - завжди однозначне рішення, у тому числі і тоді, коли розробляється на багатоваріантній основі; в) відрізняється фінансове прогнозування від фінансового планування і за змістом. Фінансове планування спрямоване на ухвалення і практичне здійснення управлінських рішень, мета ж прогнозування - створити наукові передумови для ухвалення правильних рішень.

Основна мета фінансового прогнозування і планування - забезпечення оптимальних можливостей для успішної фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, формування для цього необхідного об'єму фінансових коштів, постійної підтримки високого рівня платоспроможності, прибутковості і ринкової вартості підприємства.

Основними завданнями фінансового прогнозування і планування підприємства є:

• забезпечення необхідними фінансовими коштами підприємства для здійснення нормальної операційної, інвестиційної і фінансової діяльності;

  • визначення шляхів ефективного вкладення фінансового капіталу, оцінка ступеня його раціонального розміщення;

  • виявлення внутрішньогосподарчих резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання фінансових коштів підприємства;

  • встановлення раціональних фінансових взаємин з суб'єктами фінансового ринку, бюджетом і позабюджетними державними цільовими фондами, партнерами по бізнесу, власниками, інвесторами і персоналом фірми;

  • дотримання інтересів власників підприємства за рахунок виплати нормальних дивідендів і постійного зростання ринкової вартості підприємства;

  • облік інтересів персоналу фірми, її топ-менеджмента як основи фінансового благополуччя підприємства за рахунок участі в програмі розподілу і використання прибутку;

постійний контроль фінансово-господарської діяльності, що забезпечує фінансову рівновагу фірми, її високу платоспроможність і кредитоспроможність

63) Методи фінансового планування і прогнозування.

Методи фінансового прогнозування:

1. «Інтуїтивні методи» використовуються в процесі розробки фінансових прогнозів в тих випадках, коли неможливо врахувати вплив безлічі чинників, що мають перш за все якісний, а не кількісний вплив на об'єкт прогнозування. Саме дана група методів найчастіше використовується у фінансовому прогнозуванні при високому рівні невизначеності фінансово-господарської ситуації.

- Індивідуальні інтуїтивні методи фінансового прогнозування (метод інтерв'ю, аналітичної записки, психоінтелектуальної генерації ідей) розраховані на можливості, досвід, талант, знання одного експерта. Переваги даної групи методів - висока конфіденційність, швидкість отримання результату, чіткість формування прогнозу. При високому професіоналізмі експерта, глибокого знання ним проблеми, достатності даних фінансовий прогноз може бути дуже точним. Негативною стороною проблеми є недостатнє число професіоналів такого високого рівня, іноді суб'єктивність в прогнозних оцінках, переважання якісних оцінок прогнозу над кількісними оцінками.

- Колективні інтуїтивні методи фінансового прогнозування (метод комісій, метод «Дельфі», метод колективної генерації ідей, метод сценаріїв) базуються на досвіді, знаннях і професіоналізмі групи експертів. Перевага даної групи методів - вища точність, особливо при розробці фінансових прогнозів в складних ситуаціях, можливість отримання не тільки якісних, але і деяких кількісних параметрів, високий ступінь обґрунтованості прогнозів, формування декількох варіантів розвитку подій, їх попередня оцінка, можливість вироблення якнайкращого варіанту фінансового рішення. До негативних аспектів можна віднести: а) необхідність залучення великого числа рівних по рівню і знанням експертів; б) відсутність конфіденційності при розробці прогнозу; в) можливість домінування серед експертів тих, які менше знайомі з проблемою або мають суб'єктивний погляд на ту, що розглядається проблеми; г) тривалість процедури колективного прогнозування; д) при певних ситуаціях неможливість отримання однозначного результату роботи експертів при істотній розбіжності їх в думках.

2.«Кількісні методи» найширше використовуються в тих випадках, коли необхідно отримати в процесі розробки прогнозів обов'язково числові параметри. При цьому є достатня кількість як якісної, так і кількісної інформації.

- Економіко-статистичні методи фінансового прогнозування (методи, що базуються на концепції тимчасової вартості грошей, методи прогнозної екстраполяції). Дана група кількісних методів в даний час активно використовується при розробці кількісних фінансових прогнозів. Вона дозволяє враховувати тимчасову вартість грошей, а також зміни фінансовій інформації в часі, просторі і просторово-часові перетворення в сукупності даних, що підлягають обробці в процесі формування фінансових прогнозів. Ці методи мають ту перевагу, що при відносно стабільному якісному полі даних дозволяють отримувати цілком обґрунтовані і достовірні наукові прогнози, параметри яких можуть служити об'єктивним орієнтиром при складанні планів на різний часовий період. Проте у разі значних коливань якісного поля даних, невизначеності фінансово-господарської ситуації, дані методи дають не завжди точні прогнози, а в деяких випадках, розроблені на їх основі фінансові прогнози є абсолютно недостовірними. Тому, при використанні цих методів, обов'язково рекомендується прогнозування на основі інтуїтивних методів.

- Фінансове прогнозування на базі методів моделювання (балансові, сітьові моделі, оптимізаційні моделі, регресійні моделі, моделювання на базі системного аналізу) дозволяють розробити фінансові прогнози більш високого рівня і якості. Такі прогнози мають велику вірогідність збуватися, параметри цих прогнозів можуть використовуватися при розробці фінансових планів, вони якісно обґрунтовані як з економічної, так і з математичної точки зору. Проте недоліком таких прогнозів є складність їх розробки і тривалий період формування, потреба у великому об'ємі якісної і кількісної інформації, висока достовірність інформаційної бази.

1. Економічні методи фінансового планування (балансовий, розрахунково-аналітичний (прямій) метод, нормативний метод) використовують при фінансовому плануванні дуже часто. Застосування цих методів дозволяє розробити практично будь-який фінансовий план. Дані методи використовували як в традиційному фінансовому плануванні, так і при сучасному формуванні фінансових бюджетів.

2. Економіко-математичні методи фінансового планування припускають використання різних методів моделювання (сітьового моделювання, кореляційно-регресійного моделювання, оптимізаційних моделей, теорії масового обслуговування, теорії ігор, теорії запасів і тому подібне) - Ці методи фінансового планування дозволяють розробити стратегічні фінансові плани, а також поточні фінансові плани і різні види фінансових бюджетів.