69. Система національної безпеки держави та її функції.

Система нац. безпеки – це сукупність держ структур і недерж організацій, які функціонують у сфері захисту прав і свобод людини, базових цінностей сусп. від зовн і внутр. загроз, а також сукупність оф поглядів, концепцій і доктрин, закріплених відповідними правовими нормами і сукупн сил, засобів, і напрямків діяльності, відповідна підсистема законодавчих актів держави і нормативних документів (статутів, декларацій, програм тощо) недержавних організацій, що гарантують якісний розвиток суспільства і держ.

Структурні компоненти СНБ:

1)суб’єкти і об СНБ

2)погляди, принципи, концепції, доктрини безп (у колишній сфері сусп. життя)

3)відпов правові норми, які регулюють відносини у сист безп.

4)сили і засоби, які відповідають за забезп окремих видів безп

5)життєві інтереси особи, сусп. і держ

6)методи і засоби дій із забезп безп та результати.

Функціональні компоненти СНБ.

Вони відображають основні зв’язки між структурними компонентами, що виникають в процесі їх функт:

1)організаторський – реалізація будь-якого управлінського впливу на елементи системи з метою узгодження дій

2)комунікативний – встановл доцільної взаємодії між структурн компонентами системи у процесі функціон за допомогою передачі інф.

3)конструктивний – визн характеру дій із забезб кожного виду безп в певних іст умовах

4)прогностичний – прогнозування і виявлення загроз життєво важливим інтересам об’єктів і суб’єктів системи та прогнозування відпов діяльності

5)гностичний – накопичення і аналіз нової інформації та знань у сф безпеки з метою ефективного використання

Система нац. безп відрізняється від системи забезп нац. безп:

1)функціональна система (СНБ), яка відображає процеси взаємодії інтересів і загроз

2)організ система органів сил і засобів покликана вирішувати завдання із забезп нац. безп (СЗНБ)

3)СНБ є набагато ширшою ніж СЗНБ.

Режими функціон системи нац. безп:

1. Мирного часу

2. підвищеної готовності

3. надзвичайного стану

4. військового стану.

70. Структура економічної безпеки та її найважливіші показники.

Економічна безпека — це такий стан національної економіки, за якого забезпечуються захист національних інтересів, стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз, здатність до розвитку та захищеність життєво важливих інтересів людей, суспільства, держави. Економічна безпека є однією зі складових національної безпеки, яка охоплює також оборонну, екологічну безпеку тощо.

Основними завданнями економічної безпеки є: забезпечення пропорційного та безперервного економічного зростання, приборкання інфляції та безробіття, формування ефективної структури економіки та розвинутого ринку цінних паперів, скорочення дефіциту бюджету та державного боргу, забезпечення соціального захисту та підвищення якості життя населення, підтримка стійкості національної валюти тощо. Ці завдання визначають стратегію економічної безпеки як формування та обґрунтування стратегічних пріоритетів, національних інтересів, засобів і механізмів вирішення проблем. У макроекономічному аналізі економічної безпеки вирізняють такі складові: економічну незалежність; стійкість і стабільність національної економіки; здатність до саморозвитку й прогресу.

Економічна незалежність означає можливість здійснення державного контролю над використанням національних ресурсів, спроможність забезпечити національні конкурентні переваги для рівноправної участі у міжнародній торгівлі. Стійкість і стабільність нац економіки передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, стримування дестабілізуючих чинників.

Здатність до саморозвитку і прогресу означає спроможність самостійно реалізовувати і захищати національні інтереси, створювати сприятливий інвестиційно-інноваційний клімат, розвивати інтелектуальний потенціал.

Об'єкти ЕБД — те, що безпосередньо потребує захисту і на що спрямовані дестабілізуючі дії. Об'єктами економічної безпеки є держава, суспільство, громадяни, підприємства, установи та організації, території, окремі складові економічної безпеки.

Суб'єкти ЕБД — держава в цілому або її структури, які організовують захист об'єктів безпеки. Основним суб'єктом економічної безпеки виступає держава, яка здійснює свої функції в цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади.

У системі економічної безпеки визначальну роль відіграють національні економічні інтереси, їх пріоритети. 

Економічна безпека оцінюється за певними критеріями — показниками-індикаторами. Найважливішими з них є: структура ВВП, обсяг і темпи розвитку промисловості, обсяг і динаміка інвестицій; природно-ресурсний виробничий і науково-технічний потенціали країни; ефективність використання ресурсів; конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках; темпи інфляції; рівень безробіття; якість життя, тобто ВВП на душу населення, ступінь диференціації доходів, забезпеченість населення матеріальними благами й послугами; дефіцит бюджету та державного боргу; енергетична залежність; інтегрованість у світову економіку. Важливе значення для економічної безпеки мають не самі критеріальні показники, а їх порогові значення, тобто граничні величини, перевищення яких загрожує економічній безпеці.

Загрозами економічній безпеці країни є сукупність умов і чинників, які створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільству, державі, ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів. Вирізняють внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці країни.

Джерела загроз — локалізовані у часі та просторі небезпеки; вони можуть бути свідомими або стихійними. У цьому плані виділяють загрози суб'єктивні і об'єктивні.

Виходячи з пріоритетних національних інтересів і загроз економічній безпеці країни визначаються заходи державної політики економічної безпеки, які охоплюють науково-технічну, економічну, соціальну сфери, а також політику, воєнну, екологічну, інформативну сфери для забезпечення в цілому національної безпеки країни.

Параметри ЕБД — показники, які кількісно характеризують безпеку і застосовуються для оцінки, моніторингу і прогнозування ЕБД.

До загальних параметрів ЕБД належать такі.

Збитки — кількісний розмір економічних витрат у разі реалізації загроз.

Ризик — гіпотетичний (нормативний або максимальний) збиток, скоригований на вірогідність його реалізації.

Рівень ЕБД — інтегральний показник ЕБД, який в загальному вигляді відображає співвідношення сукупності всіх загроз та потенціалу захисту від них.

Можна зазначити, що головні компоненти системи ЕБД пов'язані з наявністю національно-державних інтересів країни, і, відповідно, цілей, які з них випливають. Ці інтереси існують як у межах кордонів країни, так і зовні. Йдеться насамперед про підтримку державного суверенітету і самостійного розвитку. Безпека країни безпосередньо пов'язана з суверенітетом.

Система ЕБД характеризується так званими порогом чутливості, порогом вразливості, порогом розпаду та станом спокою. Цими параметрами визначається ступінь безпеки системи. Порогом чутливості є рівень безпеки, за якого система починає відчувати наявність змін. Поріг вразливості — це рівень безпеки, за якого система починає розбалансовуватися, тобто зазнає змін, що ведуть до ЇЇ знищення. Поріг розпаду — рівень безпеки, після перевищення якого система зазнає ніщивних змін. Стан спокою — рівень безпеки, за якого забезпечений розвиток системи.