Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kost_all_2Bcytaty.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
16.12.2018
Размер:
398.85 Кб
Скачать

7. Періодизація зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст.

    Періодизація – важлива проблема історіографії укр. ж-ки, розв’язання якої має не лише академічне, а й практичне значення. Є 3 групи дослідників історії ж-ки:

  • радянські (марксистсько-ленінське розуміння суспільних процесів)

  • діаспора (Животко)

  • сучасні укр. дослідники (Романюк)

    Періодизацію власне західноукраїнської преси починають з її зародження. Отже, період розвитку її поділяють на 3 періоди:

    I період (1848–1861) – з моменту заснування двох перших, за словами О. Маковея, "руських газет" у Галичині – "Зорі Галицької" та "Дневника руського" і до виходу "Слова" – друкованого органу партії "москвофілів";

    II період (1862–1873) – "до голосного народного віча в Галичи, котре треба вважати початком втягнення нашого селянства до суспільної роботи. Се віче устроїло товариство ім. Качковського... З того часу настали і в нашій публїцистиці иньші вимоги, бо в суспільнім життю почав брати участь і селянин";

    III період (1873–1889) – позначений такими важливими подіями, як створення потужної на той час радикальної партії в Галичині, заборона царським урядом у 1876 році українського друкованого слова в російській Україні, а також заснування у Львові у 1879-1880 роках газет "Батьківщина", "Діло" і "Зоря" – "трьох органів, котрі свідчили про явний зріст партії народовців".

    Періодизація української преси Животка:

  • «Початки укр. преси»

  • «Роки 1860-1880»

  • «Роки 1880-1905»

  • «Роки 1860-1905 на Західній Україні»

  • «Укр. преса за океаном»

  • «Роки 1905-1914»

  • «Роки укр. державності (1917-1920)»

  • «Роки 1920-1939»

  • «Європейська і заокеанська еміграція»

  • «Еміграція. Друга світова війна і роки після неї»

 Періодизації Животка бракує аргументів, вона непослідовна, хаотична. 

8. Характеристика періодів

Протягоми першого періоду - зростання національної свідомості українців, їхнє політичне, культурне, економічне відродження. Ведеться боротьба проти колонізації, за український університет, за збільшення кількості українських шкіл, за розширення прав української мови в адміністрації і в суді.  кристалізація ідеї української державності.

Виходять офіційні органи і преса політичних партій, є видання різних товариств, професійно-танові, літературно-мистецькі тощо.

Другий період. Розрахунок на Австро-Уггорщину. У Львові створено УГР на чолі з Левицьким. Австрійський уряд дав згоду на створення унікальної військової одиниці – легіону УСС.Д. Донцов і В. Дорошенко в серпні 1914 року засновують у Львові Союз Визволення України і починають видавати «Вісник СВУ». З початком війни багато українських видань припинило виходити, а ті, що лишились російська влада заборонила, а майно конфіскувала. Дозволено лише москвофільські і польські виданняо.Після визволення від російської окупації у Львові знов виходять «Діло», «Свобода». «Вісник СВУ» виходить у Відні. СВУ такожє заснував т.зв. «таборову пресу1915 року починає виходити журнал «Шляхи» з ініціативи Донцова і Федорцева і з-а фінансовою допомогою січових стрільців. Також в цей період виходить преса січових стрільців –

Третій період – період визвольних змагань і української державності. Основна преса в цей період виходить у Станіславові, де осіла армія ЗУНР під час українсько-польської війни. Це газети «Свобода» - орган Народного Комітету, «Республіка», «Народ» - щоденник Української Радикальної Партії, «Нове життя», «Воля», «Станіславівський голос» та ін.

Четвертий період – від поразки визвольних змагань до створенняь ОУН. Поляки на окупованих землях розпочали антиукраїнський терор і ліквідували назви Україна і Галичина, а замість того 1920 року запровадили «Малопольська».Відчай, розгубленість, зневіра стали характерними для української політичної думки і суспільно-політичного руху. Донцова створив ідеологічну платформу для боротьби за незавлежність України.

утворення УНДО. cтворення ОУН 1929року.

П’ятий період -  польща посилює полонізацію. На Волині і Холмщині існували тільки загальнополітичні, господарсько-кооперативні, загальноосвітні і церковно-релігійні видання, які не відзначались періодичністю. На Холмщині і Поліссі українська преса практично не виходила. З початком окупації Галичини поляки заборонили «Діло» і газета виходила під різними назвами. Лише з 1923 року «Діло» виходить регулярно, У Галичині українська преса розвивалась і функціонувала. Широкого поширення набула партійна преса. Виходив ряд комуністичних і прорадянських видань, були і пропольські видання, доживала свій вік москвофільська преса. Ряд видань формально виходив поза партійними впливами. Це насамперед видання концерну Тиктора «Українська преса». Виходила і периферійна преса. Розвивались і функціонували дитячі, молодіжні, жіночі, спортивні, краєзнавчі, студентські тощо, а також видання Просвіти. Вихід «Літературно-наукового вісника» Донцова. Несприятливою для укр преси була румунська окупація. Вільні демократичні умови склались у Карпатській Україні.

Шостий період – період другої світової війни і окупації, спочатку московської, потім німецької. більшовики нищили все, пов’язане з українством. Національно свідому укр пресу було заборонено, натомість було організовано видання газет в тоталітарному дусі. З приходом німців українці зробили спробу видавати укр пресу, але це було неймсовірно важко, а згодом й неможливо. Ряд видань ліквідовано. Виходили «Холмська земля», «Львівські Вісті», «Наші дні», «Дорогга» та ін.

Сьомий період – практично всі землі окуповані радянськими військами. Преса ОУН-УПА-УГВР – єдиний прояв української незалежної преси.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]