- •1. Західноукраїнська преса I половини XX століття. Її значення для становлення української журналістики.
- •2. Актуальність вивчення західноукраїнської преси I половини XX століття.
- •3.Основні методологічні засади зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст.
- •4. Основні ідейно-концептуальні засади західно-української преси 1 пол. ХХст.
- •5.Основні риси та особливості зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст.
- •6. Структура зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст. Характеристика окремих груп.
- •7. Періодизація зах.-укр. Преси 1 пол. Хх ст.
- •8. Характеристика періодів
- •9. Проблема духовності і культури в публіцистиці Шептицького.
- •10. Публіцистика Грушевського періоду 1 рос. Революції.
- •11. Основні ідеї та проблеми публіцистики Бандери. Актуальність.
- •12.Публіцистика Донцова
- •13. Донцов про причини поразки укр. Революції.
- •14. Публіцистика Івана Кедрина.
- •15.Публіцистика Ольжича
- •16.Публіцистика Маланюка
- •17. Публіцистика Ганкевича.
- •18. Публіцистика Франка.
- •19. Публіцистика Томашівського.
- •20. Публіцистика Рахманного
- •21. Публіцистика Симона Петлюри
- •22. Публіцистика Олени Теліги.
- •26.Публіцисти укр збройного підпілля
- •27. Преса українських січових стрільців
- •28.Преса оун-упа
- •29. Студентська преса 20-х років
- •30.Студентська преса 30-х років
- •31. Преса молодіжних ідеологічних організацій 20-х рр.
- •32. Преса молодіжних парамілітарних організацій.
- •33. Преса молодіжного католицького руху 20-30х рр.
- •34. Основні видання для дітей 1 пол. XX ст.
- •35. Преса для жінок 20-30-х рр..
- •36. Професійна преа 20-30-х рр.
- •37. Торгово-економічна преса 10-30х рр.
- •38.Спортивна преса 20-30х рр.
- •39. Краєзнавча преса 20-30х рр.
- •41. Преса Карпатської України.
- •42. Преса Буковини 20-30х років.
- •Цитати:
42. Преса Буковини 20-30х років.
Лідер Української національної партії В.Залозецький, який бачив хиби партії і її слабкість, підтримував ідеологію, політичну концепцію і революційну дію українського націоналістичного табору. Він фінансував перше число “Самостійності”, підтримував матеріально і морально й інші націоналістичні видання. Але у 1937р. воєнний суд засудив редактора “Самостійності” І.Григоровича за те, що тижневик заохочував українців до революції, за неповагу до румунських законів тощо. Після цих процесів легальна праця стала неможливою. Влада заборонила видання, діяльність товариств.
Журналістський процес на Буковині можна поділити на кілька періодів. Перший з них – це 1900-1914рр. його зміст - продовження процесу національного відродження, який почався у середині 80-х рр. минулого століття.
Як і в Галичині, в авангарді буковинської молоді йшла студентська молодь. На Буковині діяло академічне товариство під тією ж назвою, що й у Львові – “Молода Україна”, видання товариства редагував В.Сімович. Політичне життя Буковини активізувалося з виходом видань Революційної української партії. Майже весь матеріал сюди присилали з Наддніпрянської України, згодом туди переправляли журнал.
У Чернівцях в 1902-1903 рр. виходив місячник “Гасло”, відповідальним редактором якого був Л.Когут, а фактичним – Д.Антонович. Публікації вміщували анонімні або писали криптонімами. Обсяг видання сягав від 16 до 52 сторінок. Автори писали про українські проблеми в Австро-Угорщині. Друкувалися тут В.Винниченко, А.Жук.
На початку 1903р. у Чернівцях почав виходити ще один місячник РУПу – “Селянин”, відповідальним редактором якого був Л.Когут. З 12 номера він виходив у Львові, за редагуванням С.Вітика. у перших місячниках Л.Когут пропагував ідеї брошури М.Міхновського “Самостійна Україна”. Але “Гасло”, “Селянин” все ж були газетами наддніпрянських українців.
Із буковинських виходила “Буковина”, перше число з’явилося ще 1 січня 1885р. Першим головним редактором був О.-Ю.Федькович. замість “Буковини” виходив “Народний голос”. Під час рос. окупації 1915-1917 рр. “Буковину” відновили, але видавали у Відні, коли росіяни відступили, то у 1918 р. газета знову виходила у Чернівцях. За часів укр. влади “Буковина” виходила щоденно, але вже з 11 листопада 1918р. румунська окупаційна влада припинила видання. Спочатку “Буковину” видавало товариство “Руська бесіда”. Потім газета була офіційним органом народовців, потім – національно-демократичної партії. З “Б” співпрацювали практично всі визначні діячі сусп.-політ і культ життя Буковини: С.Дашкевич, О.Маковей, С.Кравчук, Л.Когут, В.Сімович, О.Шпитко, М.Левицький та ін.. “Б” так визначала своє завдання: вона має поставити нарід Буковини на вищий рівень духовного і морального розвою з іншими народами. “Б” не була партійним органом, хоча традиційно орієнтувалася на народовців, багато в чому їх підтримувала. Професійний рівень газети був високим. З “Б” співпрацювало багато відомих укр. діячів того часу: М.Грушевський, В.Гнатюк, В.Щурат, О.Кобилянська, О.Маковей. Я.Веселовський.
На поч. 20 ст. виходили рос і укр. мовою москвофільські видання: “Православна Буковина” (1893 – 1904) і “Буковински ведомости” (1895-1909р.) – цей часопис був органом москвофільського то-ва “Народна рада”. А то-во “Руська рада” видавало для широкого читацького загалу двотижневик “Праця” і “Руська рада” (1898-1905).
Набуло популярності видання “Добрі ради” призначене для селян і робітників. Його видавав І.Данилевич у 1889-1914р.
У 1909-1919 р народовці, пов’язані з “Руською радою” видавали ілюстрований тижневик “Народний голос”. Наклад видання – до 4000 примірників.
Традиційну народовську політику продовжувала “Нова Буковина”, яка орієнтувалася на традиційні народовські цінності й ідеали.
Прихильника Смаль-Стоцького видавали тижневик “Україна” (1913-1914) орган Укр. демократичної партії, за редагуванням З.Кузеля.
Такі періодичні видання мала Укр радикальна партія: “Народна воля” (1905-1909р.), “Народна справа” (1907), Громадянин (1909) Народна воля (1914).
Соціал-демократична партія видавала тижневик “Земля і воля” 1905, “Народний голос” (1911-1951), головним друкованим органом виступав двотижневик “Борба”.
В Галичині Буковинські москвофільські видання почали виходити зрозумілішою для народу мовою: “Православна Русь” (1909-1910), тижневик. Орган то-ва“Народна рада” та “Руська правда” (1910-1941).
Протягом 1904-1907р. виходив журнал “Промінь” – орган укр. вчителів. Редагували його І.Герасимович, І.Карбулицький. Проблематика видання була різною.
У 1910р. почав виходити двотижневик “Каменярі” - орган “Вільної організації укр. вчительства на Буковині”. Редагував його теж І.Карбулицький. У 1909р. Товариство українськи вищих шкіл і “Учительська громада” зі Львова почала видавати журнал “Наша школа”, редагував журнал І.Кривецький. За Буковинську частину відповідали М.Кордуба та І.Прийма. Журнал виходив 1909-1914рр. 1916-1918р.р.
Протягом цього періоду виходило видання для хліборобів. Товариство “Селянська хата” у 1903-1907, а потім 11р видавала “Вістник журнал “Народні багатства”” У 1904-1913 у Чернівцях Краєва культурна рада видавала газету хлібороб.
Появлялися видання для молоді: “Вісти з Січи” 1907р., “Голос молодіжи” 1909, “Молодіж” 1910.
Виходив укр.. та румунською церковний журнал “Канделя”. В 1910 виходили видання для дяків “Дяківські відомості” та “Ранок”.
У 20р. виходили друковані органи радянської секції соціал-демократичної партії, це “Воля народу” 1919-1920, “Громада” 1921, “Боротьба” 1925-28, “Земля і воля” 1927 “Борець”, 1929-30, “Робітник” 1921-23, “Вперед” 1923
Колишні члени нац..-демократ. Партії та Руської ради видавали “Народний голос” 21-23, “Зорю”24-25 “Землю”25-26 “Рідний край”26-30 Укрїнська Народна партії видавала “Народ” 26р.
Перед першою світ. війною Руська рада, а потім укр.. Союз послів у Буковині видавали газету “Народний голос”, відповідальним редактором і видавцем якого був І. Созанський.
У квітні 26 Укрю нар. Партія почала видавати газету “Народ”, її завдання обороняти українство Буковини.
Серед видання 20 р.р. помітним є “Рідний край” 26-30. Воно незалежне, але фактично підтримувало Укр. НАц. Партію. Видавав і редагував Л.Когут. Завдання – виховувати українців національно свідомими, виступати проти гуманізації, захищати нац.. інтереси у всіх сферах суспільного життя.
Виходили сатирично-гумористчні часописи “Щипавка” 22р., “Жало” 26р.
Журнального типу видань, окрім “Променя” 21-23 не було. Цей журнал видавав Комітет молоді.
У 28 р. почав виходити час (незалежний безпартійний часопис).Його видавав спочатку Т. Глинський, потім Видавнича спілка Час з 29 року.
Соціал-демократи видавали тижневик “Життя” 31-34р.р. НА початку 32 укр.нац. партія видавала газету “Народна сила” 32-34р.р.
“Українська ластівка” – дитяче видання, що його вирішила видавати “Українська школа”. Перше його номер з’явився в 33р.
“самостійна думка” Один з кращих журналів того періоду не лише на Буковині, а й на Західно-укр. землях. Редактор і видавець С.Никорович.
Визнчну роль у пропаганді української національної ідеї та у вихованні буковинських українців, у захисті їх інтересів і прав відігравав тижневик “Самостійність”. Перше число вийшло 1.01.34р., тиражем 7 тис. прим.Такого накладу не мало жодне інше буковинське видання. Як і “Самостійна думка”, “Самостійність” стояла на позиціях українського націоналізму.