48. Податковий кодекс України як джерело фінансового права.

49. Завдання науки фінансового права на сучасному етапі.

50. Правові основи страхування. Обов’язкове пенсійне страхування

Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування спла­чується відповідно до Закону України від 26 червня 1997 р. «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»¹.

Види платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування перераховані в ст. 1 вищевказаного Закону. Ними є:

суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські й інші устано­ви й організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників;

філії, відділення й інші відособлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на інший території територіальної громади, ніж платник зборів;

фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих робітників, а також адво­кати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності і займаються діяльні­стю, пов’язаною з одержанням доходу;

фізичні особи, які працюють на умовах трудового догово­ру (контракту), і фізичні особи, що виконують роботи (послу­ги) відповідно до цивільно-правових договорів, у тому числі члени творчих союзів, творчі працівники, які не є членами творчих союзів;

юридичні і фізичні особи, які здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють тор­гівлю ювелірними виробами з золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння тощо.

Об’єктом оподаткування є:

для суб’єктів підприємницької діяльності — фактичні витрати на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інших зао­хочувальних і компенсаційних виплат при обчисленні серед­ньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затвер­джуваних Кабінетом Міністрів України, а також винагороди, виплачувані громадянам за виконання робіт (послуг) за угода­ми цивільно-правового характеру;

для платників збору — фізичних осіб і фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності — сума оподаткованого доходу (прибутку), яка обчислена у порядку, визначеному Кабі­нетом Міністрів України відповідно до законодавства України;

для фізичних осіб, що працюють на умовах трудового до­говору, — сукупний оподаткований доход, обчислений відпо­відно до законодавства України.

Отже, при визначенні об’єкта збору до Пенсійного фонду існує певний взаємозв’язок прибуткового податку і пенсійного збору, тобто, якщо не існує об’єкта оподаткування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий по­даток із громадян»², — немає і пенсійного збору. Крім того, існує Перелік видів оплати праці й інших видів виплат, на які не нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне стра­хування і які не враховуються при обчисленні середньомісяч­ної заробітної плати для призначення пенсій, що затвердже­ний Постановою Кабінету Міністрів України³.

Ставки збору, що надходить до Пенсійного фонду, диференційо­вано залежно від платника й об’єкта оподаткування, наприклад:

для суб’єктів підприємницької діяльності різних форм власності, їх об’єднань, бюджетних, громадських та інших ус­танов і організацій, їх філій, об’єднань громадян та інших юри­дичних осіб, а також фізичних осіб — суб’єктів підприємниць­кої діяльності, що використовують працю найманих робітників — 32 відсотки від об’єкта оподаткування;

з фізичних осіб, що працюють на умовах трудового дого­вору (контракту), і з фізичних осіб, що виконують роботи (по­слуги) відповідно до цивільно-правових договорів, — у розмірі 1 відсотка від сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян», якщо такий доход не перевищує 150 грн., і 2 відсотків — якщо такий доход перевищує 150 грн.;

з юридичних і фізичних осіб, що здійснюють операції з купівлі-продажу валюти, збір до Пенсійного фонду справляється із суми операцій з купівлі-продажу валюти у розмірі 1 відсотка;

із суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю ювелірними виробами з золота (крім обручок, гладко-шлифованих і з алмазною обробкою), платини і дорогоцін­ного каміння, — в розмірі 5 відсотків від вартості реалізова­них ювелірних виробів;

з юридичних і фізичних осіб, що відчужують легкові ав­томобілі (крім тих, якими забезпечуються інваліди і які пере­ходять у власність у спадщину), — 3 відсотки від вартості лег­кового автомобіля тощо.

Обчислення і сплата цього платежу здійснюються відпові­дно до Порядку сплати збору на обов’язкове пенсійне страху­вання з окремих видів господарських операцій, а також Інструкції про порядок розрахунку і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов’язко­ве пенсійне страхування⁴. Зокрема, платники зобов’язані щомісяця надавати розрахунок зобов’язань зі сплати збору на обо­в’язкове державне страхування.

Строки сплати збору до Пенсійного фонду:

Суб’єкти підприємницької діяльності з утворенням юри­дичної особи і фізичні особи—суб’єкти підприємницької діяль­ності з найманням робочої сили — сплачують одночасно з одер­жанням коштів в установах банку на оплату праці. Якщо при­ватні підприємці здійснюють свою діяльність без відкриття розрахункового рахунку в установах банку і заробітна плата найманим робітникам виплачується з виторгу від реалізації продукції чи зроблених послуг, то збір у Пенсійний фонд має бути перераховано наступного дня після виплати заробітної плати найманим робітникам (ці строки сплати для приватних підприємців застосовуються тільки щодо найманих робіт­ників).

Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які працюють без наймання робочої сили, приватні нотаріуси, ад­вокати, а також громадяни, діяльність яких заснована на при­ватній власності фізичної особи і виключно на її праці, — що­кварталу. Сплата провадиться із сум фактично отриманого до­ходу за звітний період (квартал), не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня поточного року і 1 лютого року, наступних за звітним. При цьому сплата зборів за четвертий квартал ка­лендарного року провадиться авансом до 15 грудня із сум очі­куваного доходу за цей період.

Зазначимо, що у разі нестачі у платників збору коштів на оплату праці і сплату збору в повному обсязі, видача коштів на оплату праці та сплата збору здійснюються в пропорційних роз­мірах.