Н. К. Крупська про радянського вчителя.

Керуючись вказівками Комуністичної партії і В. І. Леніна про вчителя, Н. К. Крупської писала, що професія вчителя у нас не тільки почесна, але це один з «найбільш захоплюючих »професій. Хоча Крупська, зайнята великої державної роботою, не могла продовжувати свою практичну педагогічну діяльність, вона зберегла до кінця своїх днів величезний інтерес до школи і вчителювання. Надія Костянтинівна приділяла виняткову увагу підготовці радянського учительства, його ідейному вихованню. У своїх роботах вона відзначала особливу роль сільського вчителя як провідника політики партії на селі. Вона брала саме діяльну участь у тій боротьбі, яка велася в перші роки Радянської влади за залучення учительства до участі в будівництві радянської школи, підтримувала найтісніший зв'язок з вчителювання все своє життя, надавала вчителям всіляке сприяння, турбуючись про їх підготовку і матеріальне благополуччя. Комуністичною партією, Надія Костянтинівна закликала вчителів та учнів невпинно працювати над собою, по-справжньому вчитися марксизму-ленінізму і йти шляхом, зазначеним Леніним.

Н. К. Крупська про піонерському русі.

З перших днів створення піонерської організації Крупська брала в її житті діяльну участь. Вона всіляко допомагала боротьбі з буржуазним дитячим рухом (бойскаутізмом), що мали відоме поширення серед молоді в перші роки революції, і прагнула пов'язати діяльність нової, пролетарської організації з школою.

Дитяче комуністичний рух, писала Н. К. Крупської ще в 1922 році, допоможе «Виховати дітей не пасивними глядачами будівництва соціалізму, а активними його будівельниками ». Вона вважала, що піонерська організація повинна бути школою колективізму, школою спільної діяльності на благо соціалістичної Батьківщини.

В статті «Школа і піонердвіженіе» (1924) вона з'ясовувала складні питання взаємини школи і піоіердвіженія. Неможливо, писала Крупська, піонердвіженіе без школи, не може активний радянський школяр не бути піонером.

Крупська доводила, що основним завданням піонерорганізаціі є боротьба за знання (у той час головна увага приділялася громадської активності). «У боротьбі за знання, - писала вона, - піонери мають відігравати велику роль і повинні грати цю роль саме як організація. Вони повинні бути заражені ентузіазмом з оволодіння знаннями, і треба, щоб вони не замикалися в собі, а намагалися всіх хлопців втягнути у цю справу і стати на чолі всього дитячого руху за навчання ».

Багато уваги Н. К. Крупської приділяла методикою роботи піонерських загонів. Вона вважала, що піонери повинні бути застрільниками в суспільно корисної праці школи, і дала ряд рад з її розгортання. Вона підкреслювала, що діти повинні бути поголовно втягнуті в суспільно корисну роботу, яка, звичайно, повинна відповідати віку дітей та їх інтересам.

Вона рішуче виступала проти нудних, трафаретних форм піонерської роботи, домагаючись, щоб вона була ідейно насиченою, яскравою, що задовольняє різноманітні дитячі інтереси. «Менше барабанного бою і побільше поглибленої роботи »- така основна вимога, пред'явлена Н. К. Крупської до вожатим.

Крупська всіляко допомагала піонерам. Відома її величезна робота при підготовці і проведення I Всесоюзного зльоту піонерів (1929). Вона отримувала від піонерів безліч листів, на які незмінно сама відповідала. «Листи піонерам», зібрані в окремій книзі, - видатний твір радянської педагогіки. У цих листах Крупська вчить піонерів колективізму, соціалістичному відношенню до праці і суспільної власності. Вона розкриває їм сутність радянського патріотизму, який повинен пронизати всі справи піонерів.