- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •40. Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •44. Поняття, форми, строк довіреності
- •45. Зобов’язання: поняття та структура
- •46. Процес укладення договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. . Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •52. Види цив.-правової від-ті
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •58. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •60. Поняття і види робочого часу
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62. Поняття та види часу відпочинку
- •63. Відпустки: поняття та види
- •64. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •65. . Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •67. Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •68. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •71. Поняття і структура кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •73. . Складу злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •76. Стадії вчннення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
71. Поняття і структура кримінального права України
Кримінальне право — одне з галузей права. Під кримінальним правом розуміють науку, теорію кримінального права, систему його вчень.
Норми кримінального права — це правила, що охоплюють соціальні ситуації й конкретні життєві ситуації. Ці норми є загальнообов'язковими до виконання. Здебільшого вони виступають як норми-заборони, як пересторога певних вчинків людей (злочинні дії або злочинну бездіяльність). За їх вчинення настає кримінальне покарання.
Кримінальне право — це так зване позитивне право. Воно точно фіксує в законі ознаки злочинів і покарань за них. Кримінальні закони видаються тільки Верховною Радою України. Тим самим це право відрізняється від інших галузей права.
Кримінальне право має властивий тільки йому предмет і метод правового регулювання. Злочин і покарання — дві головні інституції, що визначаються нормами кримінального права. Відносини, що виникають у зв'язку з вчиненням злочину і застосуванням за це покарань, становлять предмет кримінального права. Застосування покарання до конкретної особи, яка вчинила злочин, є методом правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку з вчиненням цього злочину.
Таким чином, кримінальне право як галузь права являє собою систему юридичних норм, прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
Основна функція кримінального права — охоронна. Воно охороняє суспільні відносини, що регулюються іншими галузями права. Регуляція суспільних відносин має сприяти їх розвитку та реалізації. Охоронна функція кримінального права має своїм завданням охорону від злочинних посягань найбільш важливих соціальних цінностей: прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку і громадської безпеки, довкілля, забезпечення миру й безпеки людства, а також запобігання злочинам.
Кримінальному праву властива регулятивна функція - норми кримінального права, забороняючи вчинювати суспільно небезпечні дії (бездіяльність), вимагають певної правомірної поведінки. Деякі громадяни виконують заборони кримінального закону, побоюючись відповідальності та покарання, але більшість громадян не вчиняють злочинів тому, що їх поведінка в цілому є позитивною й правомірною
Кримінальне право виключає відповідальність за наслідки, що настали, без наявності вини. Які б тяжкі наслідки не потягло за собою діяння особи, кримінальна відповідальність виключається, поки не буде встановлено, що вона діяла винно (умисно чи з необережності).
У кримінальному праві головує принцип особистої відповідальності. Особою, яка може нести кримінальну відповідальність, є лише фізична особа, яка обов'язково є осудною й досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Покарання носить персональний характер і може застосовуватися лише до конкретної особи, яка визнана судом винною у вчиненні злочину.
Другий принцип кримінального права — принцип індивідуалізації кримінальної відповідальності й покарання. Він вимагає, щоб і кримінальна відповідальність, і призначення покарання були найточніше конкретизовані та індивідуалізовані виходячи з конкретних обставин вчиненого злочину з урахуванням особи винного.