17. Організаційні форми оптового продажу і закупівлі товарів.

Оптовий продаж і закупівля товарів може здійснюватися у різних організаційних формах, які поділяються на 3 основні групи:

1. Купівля-продаж з укладанням договорів поставки здійснюється піч час індивідуальних зустрічей представників постачальників і оптових покупців;

2. Купівлі-продаж здійснюється під час відвідування оптовим покупцем або його представником складу-магазину оптового посередника, що реалізує товари на принципах самообслуговування, за готівку, без їх доставки;

3. Купівля-продаж здійснюється на спеціально організованих комерційних ринкових заходах – на оптових ярмарках, торгово-промислових виставках, товарних біржах і аукціонах, де громадські зв’язки, що встановлюються між продавцем і покупцями, документально оформлюються.

25. Сутність господарських зв’язків суб’єктів ринку, їх нормативне забезпечення та показники оцінки ефективності здійснення.

Господарські зв’язки суб’єктів ринку – це система економічних, фінансових, правових, організаційних і етичних відносин між незалежними та рівноправними суб’єктами господарювання, які виникають у процесі їх спільної діяльності при підготовці до виробництва товарів, у їх виробництві та доведенні до споживача.

Господарські зв’язки бувають:

Залежно від:

• характеру і мети: суто економічні і соціально спрямовані;

• структури та к-ті учасників: прямі (прості) та опосередковані (складні);

• від строку дії: умовні та оперативні;

• форми укладення договірних відносин партнерів: шляхом підписання договору поставки, обміну телеграм чи через електронну почту;

• місця знаходження: внутрішні та зовнішні;

• відомчої підпорядкованості: міжсистемні та внутрішньо системні.

У систему господарського господарських зв’язків включають комплекс складових:

-участь торгівлі у розробці промисловими підприємствами планів виробництва товарів шляхом подання замовлень;

-господарські договори;

-контроль за дотриманням договірних зобов’язань;

-застосування економічних санкцій;

-участь у роботі товарних бірж і оптових ярмарків;

-перевірку якості товарів, які постачають;

-встановлення оптимальних фінансових вза’ємовідносин;

-застосування адміністративно-правових норм

В «Положенні про поставку товарів народного споживання» викладено основні принципи побудови взаємовідносин між суб'єктами ринку з питань поставок товарів, зокрема: порядок формування господарських договорів; основний зміст та правові основи вирішення основних питань договору; форми організації укладання договорів поставки; порядок вирішення господарських спорів, пов'язаних з поставкою товарів, порядок розірвання договорів поставки товарів

26. Значення, функції складської мережі як інфраструктури товарного ринку, види товарних складів та їх класифікація.

Складське господарство є важливою частиною інфраструктури торгівлі. Але стан його розвитку в Україні не відповідає сучасним вимогам. Забезпеченість складською мережею значно відстає від країн з розвиненою економікою.

Складська мережа характеризується різноманітністю складів, що зумовлено насамперед роллю їх у процесі товароруху і особливостями товарів, які зберігаються на них.

Складська мережа виконує такі основні функції на ринку:

• отримання товарів від постачальників і здійснення контролю за їх якістю;

• накопичення товарних запасів і забезпечення належних умов їх зберігання;

• підсортування і підготовка товарів до продажу;

• комплектування замовлень оптових покупців;

• товаропостачання роздрібної торгової мережі.

Склади, що обслуговують торгівлю, називаються товарними.

Існують такі основні класифікаційні ознаки і види товарних складів:

1. Характер виконуваних функцій:

• підсорувально-розподільні,

• митні ліцензійні,

• транзитно-перевалочні,

• нагромаджу вальні,

• склади-готелі,

• консигнаційні,

• дрібнооптові склади-магазини,

• склади гарантійного зберігання.

2. Товарна спеціалізація:

• Спеціалізовані,

• Універсальні,

• Неспеціалізовані,

• Вузькоспеціалізовані,

• Комбіновані,

• Змішаного асортименту.

3. Розмір складської площі та місткість:

• Малі (до 5 тис.кв.м.; до 1 тис.т)

• Середні (від 5 до 10 тис.кв.м.; від 1 до 6 тис.т)

• Великі (понад 10 тис.кв.м.; понад 6 тис.т)

4. Технічне обладнання, що визначає режим зберігання товарів:

• Спеціальні,

• Загально товарні;

5. Транспортні умови:

• Портові,

• Прирейкові,

• Пристанські,

• Не прирейкові або внутрішньо міські.

6. Ступінь механізації обладнання:

• Механізовані

• Немеханізовані

• Комплексно-механізовані

• Автоматичні

• Автоматизовані

7. Поверховість і висота приміщень:

• Одноповерхові (низько-, середньовисотні і висотні)

• Багатоповерхові

8. Форма власності:

• Державні

• Приватні

• Колективні

• Спільні

• Іноземні

9. Конструктивні особливості:

• Відкриті

• Закриті

• Напівзакриті

• Збірно-розкладні

• Надувні

10. Температурний режим:

• Утоплені або опалювальні

• Неутоплені або неопалювальні

• охолоджувані