9 Сіткове планування та управління

9.1 Основні поняття та правила побудови сіткових графіків

В основі сіткового планування та управління (СПУ) ле­жить сіткова модель - це графічне зображення плану, яке на­зивають сітковим графіком.

Сітковий графік є схемою, на якій у певному порядку наочно показано всі операції зі створення будь-якого об'єкта або здійснення будь-якої програми діяльності.

Основними поняттями, які використовують при побудові сіткової моделі, є робота, подія та шлях.

Роботами називають будь-які процеси, дії, то сприяють досягненню певних результатів (виготовлення креслень, мон­таж обладнання тощо). Роботою слід вважати також «очіку­вання», яке потребує витрат часу; існують так звані фіктивні роботи.

Фіктивною роботою (залежністю) називають зв'язок між якимись результатами робіт, що не потребують витрат часу.

На сітковому графіку роботи зображують стрілками. Роботи, що потребують витрат часу, зображують суцільними стрічками, фіктивні роботи — пунктирними,

Подія є підсумком якоїсь діяльності, проміжним або за­кінченим результатом виконання однієї або кількох попере­дніх робіт, що дозволяє розпочати виконання подальших ро­біт.

Подія на відміну від роботи не є процесом. Вона не має довжини і не супроводжується затратами часу та коштів. На сітковому графіку події зображують кружечками з порядко­вим номером.

Шлях — це послідовність робіт на сітковому графіку, в якій завершення кожної попередньої роботи збігається з по­чатком подальшої.

Взаємозв'язок кружечків і стрілок, що є графічними сим­волами сіткової моделі, потрібно здійснювати за певними пра­вилами:

1) сітку викреслюють зліва направо;

2) нумерують події зліва направо та зверху вниз, тобто кож­на подія з більшим порядковим номером позначається правіше або нижче від попередньої. Рекомендується нумерувати події після побудови сітки;

3) стрілка передбачає Лише логічний взаємозв'язок; як прави­ло, ні довжина стрілки, ні її напрям не мають значення. Проте їм слід все-таки надавати спільного напряму також зліва направо;

4) при виконанні робіт, що йдуть одна за одною (а, б, в), кожну наступну роботу можна розпочинати лише після виявлення результатів попередніх робіт, тобто після здійснення визначеної події. На сітці це слід зобразити так:

1. якщо здійснення будь-якої події дає змогу розпочати кіль­ка робіт (а, б, в), то на графіку це зображують так:

6) якщо будь-яка подія може статися лише внаслідок вико­нання ряду робіт (а, б, в), то на сітці це зображують так:

7) якщо в попередньому випадку для початку роботи а не треба очікувати здійснення події 6, а можна обмежитися проміжним результатом, то його потрібно подати у вигля­ді самостійної події 5, і робота має починатися від неї,

отже,

8) якщо дві роботи а і б мають початися після здійснення однієї й тієї самої події і завершитися одночасно наступ­ною подією, то необхідно ввести додаткову подію і фік­тивну роботу в:

невірно вірно

Вірно

9) якщо робота в йде після двох робіт а і б, а за роботою б — робота г, яка не залежить від а, то для зображення такого положення також звертаються до фіктивної роботи д:

Будувати сіткові графіки потрібно дуже уважно. Оскі­льки на графіку логічно пов'язані в єдину сітку всі роботи та події, невірне зображення навіть окремих робіт може призве­сти до великих помилок у наступних розрахунках.

Розглянемо деякі найхарактерніші з помилок:

1) у сітці не повинно бути «тупикових» подій (подія 7), тобто тих, від яких не починається жодної роботи (за ви­нятком завершальної події всього комплексу робіт, наприклад події 10). Поява «тупикової» події свідчить або про припущення помилки в побудові графіка, або про те, що робота, яка передувала цій подій, виявилася непотрібною;

2) у сітці не повинно бути так званих хвостових подій (подія 5), яким не передує жодна інша робота (за винятком вихідної події сітки). Ця подія виникла або в результаті помилки, або внаслідок того, що якісь роботи виявилися пропущеними;

3) у сітці не повинно буї й «замкнених контурів», тобто шляхів, які повертаються до вихідної події. Такий контур cпроходить через події 2, 3, 4, 2. Логічно він свідчить про те, що робота 2 може розпочатися лише після завершення робо­ти 2. «Замкнений контур» може виявитися лише внаслідок логічної помилки, яку після перевірки слід виправити.

Отже, з огляду на викладене розпочинаючи будувати сітку, необхідно спочатку встановити:

• які роботи мають бути завершені раніше, ніж розпочнеться дана робота;

• які роботи можуть бути розпочаті після завершення даної роботи;

• які роботи можуть бути виконані водночас із даною роботою.

З'ясувавши цю логічну інформацію, за допомогою пра­вила побудови можна розпочинати будову сіткового графіка.

Нехай унаслідок аналізу взаємозв'язку робіт, за допомо­гою яких створюють будь-який об'єкт, здобуто таку залеж­ність між ними, як наведено в табл.9.1.

Таблиця 9.1 – Аналіз взаємозв‘язку робіт

Робота	Попередні роботи	Наступні роботи
а	_	г
б	-	в, д
в	б	г
г	а, в	е, ж
д	б	ж
е	г	-
ж	г, д	-

Тоді згідно з правилами побудови сітки маємо

Оскільки робота г залежить також від роботи в, то слід перебудувати графік:

У цьому разі знову слід накреслити графік, оскільки двічі викреслено роботу ж, яку можна розпочинати після за­вершення робіт гід:

Така будова невірна, оскільки на графіку робота е вихо­дить залежною від робіт г і д, а насправді вона залежить ли­ше від роботи г.

У цьому разі за правилами побудови рекомендується скористатися фіктивною роботою. Тоді графік набере такого вигляду:

Оскільки після робіт е і ж немає жодної роботи, то вони завершуються завершальною подією, отже, сітковий графік має вигляд:

Пронумеруємо події одержаного графіка. Отже, комплекс, заданий у табл. 7.1, показано в вигляді сіткового графіка.