Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
книга довкілля.docx
Скачиваний:
151
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
571.45 Кб
Скачать

4.4. Бесіди за змістом картин

4.4.1. Бесіди за дидактичними картинами

У роботі з дітьми використовують як предметні, так і сюжетні дидактичні картини. Високо оцінив значення предметної картинки для словникової роботи К.Д.Ушинсь-їсий. Він писав: "Учіть дитину будь-яких п'яти невідомих їй слів, і вона буде довго й даремно мучитися над ними, а пов'яжіть із картинками двадцять таких слів - і дитина засвоїть їх на льоту"1. Педагог зазначав, що предметні та сюжетні дидактичні картинки допомагають дитині зрозу­міти довкілля. "Ви пояснюєте дитині досить просту думку, - продовжує К.Д.Ушинський, - і вона вас не розуміє: ви пояснюєте цій самій дитині складну картинку, і вона вас швидко зрозуміє. Спробуйте одну й ту саму подію розпо­вісти двом дітям, однаково здібним: одній - за картинками, другій - без картинок, - і тоді ви оціните все значення кар­тинок для дитини"2.

Отже, картинка є чудодійним педагогом, який навчає дитину легко й просто. За словами К.Д.Ушинського, картинка сприяє і виправленню неправильного мовлення, вона "виправляє неправильний епітет, упорядковує неструктурну фразу, вказує пропуск якої-небудь частини..."1.

Слідом за К.Д.Ушинським, значення картинки в розу­мовому розвитку дитини, у збагаченні її знань та словника розкрила Є.І.Тихеєва. Вона вважала, що картинці з пер­ших років життя дитини повинно бути відведено почесне місце, оскільки вона розширює поле безпосереднього сприймання безпосереднього довкілля. Водночас слід па­м'ятати, що картинка не може замінити безпосереднього сприймання реальних предметів. Якщо є можливість познайомити дитину з реальним предметом чи об'єктом ( наприклад, з кішкою, цуценям, пташкою, квіткою, машиною тощо), слід показати дитині ці предмети, а потім уже закріпити їх сприймання через картинку. Проте, як справедливо зазначає Є.І.Тихеєва, бачити життя в усіх його проявах власними очима немає ніякої можливості. І ось тут на допомогу повинна прийти картинка. "Образи, уявлення, що викликаються ними, - пише Є.І.Тихеєва, - безумовно, менш яскраві, ніж ті, які дає реальне життя, проте... вони безперечно яскравіші і більш визначені, ніж образи, що викликаються голим словом"2. Так, з допомогою картонок вихователь знайомить дітей з дикими тваринами, із транс­портом (літак, пароплав, паровоз, поїзд), з предметами та об'єктами, які відсутні в цій місцевості.

Сама по собі картинка не навчає дитину, вона тільки зображує предмети, а навчає слово вихователя у супроводі картинки. Не можна захоплюватися досить широким сло­весним поясненням, вважаючи, що сучасні діти — акселе­рати і їм все під силу. Словесне натаскування, за словами І.П.Павлова, виховує базік і пустомель.

Дидактичні картини, які використовуються у дошкіль­ному закладі, об'єднують за такими темами: суспільно-політичні, життя дітей у грі та праці, ігри та іграшки, дошкіль­ний заклад, дитячі розваги, праця дорослих, будівництво, життя людей, побут, транспорт.

Усі ці теми представлені у відповідних серіях (Зеленко Н.І. Картини для розвитку дітей дошкільного віку. - К., 1976; Бойко В.Д., Головань Г.Г., Остапович Л.В. Картини з навколишнього життя. - К., 1971; Гербова В.В. Картинки по развитию речи детей старшего дошкольного возраста. -М., 1985, та ін.) та альбомах (Остапович Л.В. Картини з розвитку мови дошкільників. - К., 1986; Артемова Л.В. Професії твоїх батьків. - К., 1978 та ін.), у наборах предмет­них і сюжетних роздавальних та демонстраційних картин.

Вимоги до дидактичних картин розробила Є.І.Тихеєва. Картина повинна бути графічно грамотною, правдиво відо­бражати реальну дійсність, не спотворювати її правильно передавати колір, форму, композицію, просторові відно­шення. Картина своїм змістом повинна не тільки збагачу­вати й уточнювати знання дітей та словник а й сприяти патріотичному, морально-етичному й естетичному вихо­ванню. Зміст картини має також психологічно відповідати віку дитини (а тому в кожній серії картин, які видаються для дошкільників, є відповідні методичні вказівки з ре­комендаціями, для якого віку доступна ця картина). Під час розгляду картини дітей краще посадити півколом, показу­вати зображене на картині указкою, а не пальцем.

На заняттях з ознайомлення з довкіллям картину показують дітям тільки після повідомлення теми і мети, щоб не зник інтерес до змісту картини.

Є.І.Тихеєва рекомендує проводити такі види занять з предметними картинками: назва предметів, їх частин, дій, якостей, ознак, властивостей; описування картинок, зіста­влення та порівняння картинок, систематизація (групуван­ня, класифікація) картинок. Усі ці види занять здебільшого проводять у вигляді дидактичних ігор ("Підбери картинку". "Що схоже, а що різне?", "Лото", "Доміно", "Загадки").

За сюжетними демонстраційними картинами на занят­тях з ознайомлення з довкіллям проводиться бесіда. Щоб активізувати дітей на розглядання картини на початку заняття, Е.П.Короткова рекомендує використовувати такі прийоми1.

Коротка вступна бесіда, що готує дітей до сприймання зображеного. Так, перед тим, як розглянути картину "Зи­мові розваги", вихователь запитує у дітей: Яка зараз пора року? Яка погода взимку надворі? Чим зайняті діти взимку? Як ви розважаєтесь взимку?

Звернення до минулого досвіду дітей. Так, діти напе­редодні заняття (за один-два дні) були на екскурсії на бу­дівництві, а сьогодні їм пропонується сюжетна картинка про будівельників. Перш ніж показати картину, вихо­ватель запитує дітей, куди вони ходили, що бачили, з ким познайомились. Заняття можна почати із загадки, з чи­тання уривків вірша чи оповідання, які допоможуть зро­зуміти зміст картини, з розглядання наочності.

У ході заняття провідним прийомом у роботі з картиною є запитання вихователя. Використовуються різні форми запитань2.

Запитання для з'ясування загального змісту картини: Про що ця картина? Яку пору року зображено на картині?

Запитання констатувального характеру: Хто? Що? Який? Де?

Запитання, спрямовані на описування предметів, дієвих осіб: Який? Що робить? На що схожий?

Запитання причинового характеру: Чому? Для чого? Навіщо?

Запитання, що стимулюють словникову роботу (підбір синонімів, епітетів): Якими словами ще про нього можна сказати?

Запитання оцінювального характеру: Якими словами можна оцінити поведінку хлопчика?

Є.І.Тихеєва рекомендує у бесіду за запитаннями вводити елементи змагання: Хто більше предметів побачить на картині? Діти, не повторюючись, повинні перерахувати всі деталі зображеного на картині.

Дітям старшої групи можна запропонувати придумати назву до картини, розділити її на частини й до кожної при­думати назву. Після бесіди вихователь узагальнює відповіді дітей у формі короткої розповіді за змістом картини.

Наводимо приклади занять: молодша група. Розглядан­ня картини "Поділись іграшками"1.

Мета: Закріпити знання дітей про життя у дошкіль­ному закладі: багато іграшок, діти граються, дружні, ді­ляться один з одним іграшками. Розвивати діалогічне мов­лення дітей. Виховувати позитивні колективні стосунки.

Словник: групова кімната, іграшки, гратися, дружно, ділитися, допомагати.

Хід заняття. Вступна бесіда: "Куди ви приходите кож­ного ранку? Що ви робите в дошкільному закладі? Як ви граєтеся? (Вихователь пропонує розглянути картину). Що зображено на картині? Де відбувається дія? Що роблять діти? (Вказати на групу дітей, які будують.) Що робить дівчинка? Як вона грається з лялькою? Що робить хлоп­чик? А ось цей хлопчик (показує) не хоче ділитися іграш­ками. Які іграшки біля нього? Чому плаче маленький хлопчик? Хіба так можна робити? Як потрібно гратися з іграшками?" Коротка розповідь вихователя. Читання опо­відання Н. Калініної "Хіба так граються?"

Середня група. Розглядання картини "У місті".

Мета: Уточнити й закріпити уявлення дітей про тран­спорт та його призначення. Виховувати уважність.

Картини для розвитку дітей дошкільного віку. - К., 1976.

Словник: транспорт, бруківка, тротуар, площа.

Хід заняття: Вихователь: "Ми з вами гуляли по вулиці. Пригадайте, що ви бачили? Який транспорт їздить по вулиці? Де їздить транспорт? Де ходять люди? Як можна перейти вулицю?" Вихователь вивішує картину й запитує: "Що зображено на картині? Які види транспорту ви ба­чите? Покажіть. Де ходять люди? Де переходять вулицю? Як дізнаються люди, що можна перейти вулицю? Хто зупиняє транспорт? У що вдягнені люди? Яку пору року зображено на картині? Що ви ще бачите на картині? Де відбувається дія?"

Вихователь пропонує дітям послухати розповідь за кар­тиною: "На картині зображено міську площу і вулицю. На міських вулицях і площах багато людей. Люди легко вдягнені, надворі тепло, світить сонце. Дорослі і діти йдуть по тротуару, переходять вулицю на зелене світло. Регулює рух світлофор, а на площі - міліціонер-регулювальник. Ву­лицями і площами міста їдуть легкові й вантажні машини, автобуси, трамваї, тролейбуси. Пасажирський транспорт зупиняється на визначених зупинках".

У старшій групі можна провести бесіду за серією кар­тин, об'єднаних однією темою. Наприклад, тема "Транспорт".

Бесіда за картинками "До Києва по Дніпру". Програм­ний зміст: уточнити знання дітей про столицю України -Київ, закріпити уявлення про водний транспорт та пра­цівників транспорту (капітан, рульовий, матроси, радист, вантажник). Виховувати повагу до працівників водного транспорту.

Словник: транспорт, водний, повітряний, залізничний, вантажник, капітан, рульовий, радист, матрос.

. Нагадує дітям, що столиця України - місто-герой Київ, і пропонує їм вирушити в подорож до Києва по Дніпру. У подорож вирушають на великому пасажирському тепло­ході (заздалегідь зробленому зі стільчиків або з будівель­ного матеріалу). Кільком дітям дають картинки, на яких зображено трудові дії членів екіпажу теплоходу: капітана, рульового, матросів тощо. Вони називають професію, трудові дії і розповідають, для чого потрібна ця праця. Решта дітей - "пасажири". Вони сідають у "теплохід", який "відпливає". Під час "подорожі" по Дніпру діти розгляда­ють інші види транспорту, що пропливають по річці (вихо­ватель виставляє відповідні картинки та в разі потреби дає пояснення). "Пасажири" розповідають про роботу людей на цьому транспорті. Узагальнюючи відповіді дітей, вихова­тель підкреслює різноманітність праці людей на водному транспорті. Подорож завершується. "Теплохід" причалює до пристані і всі виходять. Вихователь вітає дітей з приїздом до столиці України - Києва.

У старшій групі можна давати дітям на одному занятті порівнювати зміст декількох картин. Наприклад, за цією самою темою "Транспорт".

Бесіда порівняльного характеру за картинами "В аеро­порту", "На залізниці".

Програмний зміст: уточнення знань дітей про повітря­ний та водний транспорт, професії людей, які працюють на повітряному та залізничному транспорті. Узагальнити знан­ня про транспорт (наземний, водний, повітряний; паса­жирський, вантажний, спеціальний). Виховувати сміливість, повагу до працівників транспорту.

Словник: наземний, підземний, вантаж, трап, аеропорт.

Матеріал: картини "В аеропорту" та "На залізниці" (В.Д.Бойко, Г.Г.Головань, Л.В.Остапович. Картини з навко­лишнього життя/ електротабло "Транспорт"/ або предметні

Хід заняття. Розглядання картини "В аеропорту".

Запитання: Що зображено на картині? Що відбуваєть­ся в аеропорту? Хто стоїть біля трапа? Що вона робить? На чому підвезли багаж? Чим піднімають багаж? Хто готує літак до вильоту? Як навивають цей транспорт?

Розглядання картини "На залізниці".

Запитання: Як називають цей транспорт? Що зображе­но на цій картині? Як називають людину, яка стоїть біля вагона? А як називають людину, яка стоїть біля трапа лі­така? Як називають людей, які летять у літаках і їдуть у потягах? Хто веде потяг, а хто літак?

Електротабло "Транспорт". За вказівкою вихователь діти групують /засвітлюють лампочки/ різні види транс­порту: повітряний, водний, наземний, пасажирський, ван­тажний, спеціальний/.

На заняттях з ознайомлення з довкіллям діти не скла­дають розповідей за картиною. Вже знайома картина вико­ристовується на заняттях з розвитку мовлення, де дітям пропонують складати різні види розповідей (описові, сю­жетні, творчі).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.