- •§31. Елементи геометричної оптики
- •§32. Теплове випромінювання тіл
- •§ 33. Фотоефект
- •§34. Фотони. Енергія, маса та імпульс фотона. Тиск світла. Ефект Комптона.
- •§ 35. Основи квантової фізики. Гіпотеза де Бройля. Хвильова функція. Рівняння Шрьодінгера
- •§36. Рух мікрочастинки в нескінченно глибокій одновимірній потенціальній ямі. Проходження частинки через потенціальний бар’єр
- •§ 37. Ядерна модель атома. Борівський водне подібний атом. Спектральні серії
- •§38. Водне подібні атоми в квантовій фізиці
- •§39. Магнітний момент атомів. Досліди Штерна і Герлаха. Спін. Ферміони і бозони. Принцип Паулі. Багатоелектронні атоми
- •§40. Будова і властивості атомного ядра. Ядерні сили
- •§8.3. Радіоактивність. Ядерні реакції
§36. Рух мікрочастинки в нескінченно глибокій одновимірній потенціальній ямі. Проходження частинки через потенціальний бар’єр
У
Рис.1
,
де
Всередині ящика рівняння Шредінгера запишеться як
або
. (1)
Введемо позначення
, (2)
де k має зміст хвильового числа. Тоді рівняння (2) набуде форми, подібної до диференціального рівняння гармонічних коливань,
.
Розв’язок цього рівняння шукаємо у вигляді гармонічної функції координати х:
. (3)
Оскільки хвильова функція повинна бути неперервною, в тому числі і на стінках ями, а вийти за межі ями частинка не може, то . Перша гранична умова дає , і тому
. (4)
Друга гранична умова дає
, де n = 1, 2, 3, … – квантове число стану частинки (5)
Врахувавши, що , отримаємо з (5) співвідношення , тобто в межах ширини ями повинно вкладатись ціле число півхвиль де Бройля.
Формальну амплітуду А в (4) знайдено з умови нормування хвильової функції до одиниці:
.
Звідси , і остаточно хвильова функція частинки в довільному квантовому стані n, з врахуванням (5), набуває вигляду
. (6)
Об’єднуючи (2) і (5), отримаємо вираз для енергії частинки в різних квантових станах
. (7)
Отже, енергія частинки в потенціальній ямі приймає не довільні, а дискретні значення Е1, Е2, Е3, …, зображені на рис.1 відповідними енергетичними рівнями. Густина імовірності (на рисунку – штрихові лінії) залежить від координати частинки, при цьому по різному в кожному квантовому стані. Наприклад, для центру ями вона максимальна в стані n = 1 і дорівнює нулю в стані n = 2.
Відстань між сусідніми енергетичними рівнями
. (8)
Р
Рис.
2
Задача про частинку в потенціальній ямі скінченої глибини розв’язується значно складніше, але висновок про квантування енергії і в цьому випадку залишається в силі.
Спорідненою до описаної є задача про проходження частинки через потенціальний бар’єр. Нехай мікрочастинка з масою m і енергією Е налітає на одновимірний прямокутний потенціальний бар’єр шириною l і висотою U0 (рис. 2). Якщо частинка класична, то вона пролітає над бар’єром, коли Е > U0, і відбивається від нього, коли Е < U0. Проникнути під бар’єр класична частинка не може, бо тоді її кінетична енергія була б меншою від нуля. Розв’язок рівняння Шредінгера для квантомеханічної мікрочастинки дає, що хвильові функції в усіх трьох областях відмінні від нуля, тобто мікрочастинка проникає під бар’єр і за бар’єр. Це явище називається тунелюванням. Від’ємні значення кінетичної енергії мікрочастинки в момент проходження бар’єру не можуть турбувати, бо в квантовій механіці кінетична енергія , як і потенціальна енергія, не є точно визначеними. Прозорість бар’єру, тобто імовірність тунелювання частинки, знаходиться як відношення густин імовірності в областях ІІІ та І. Розрахунок дає
. (9)
Звідси видно , що бар’єр тим прозоріший, чим менші його ширина і висота. Для класичної частинки (m ) і макробар’єру (l ) прозорість бар’єру зникаюче мала.