19

1.Предмет и задачи курса «и. У».Лит-ра, источники

Объект.явл.те реал.события общест.жизни с древней.времен до наш.дней, кот.происх. на тер-рии У в ее наст.гос.границах. Предм.явл.законом-ти возник-я и разв-я разн.д-ти народа У.Задачи курса:1.дать поним-е сути ист.процессов,кот.происх.в прошл.и про-исх.ныне в У.2.выработать ум-е анализ-ть и обобщ.ист.материал в опред.с-ме в кон-тексте миров.ист.3.-/- применять получен знания для прогнозир-я обществ.процессов. Ист-ки и лит-ра: ист. ист-ки несут на себе непосред-но следы прошл.,а ист.лит-ра созд-ся на осн.ист-ков:-памятники матер.культуры, здания,соборы,церк.; -устн.ист-ки: нар. песни,ист.думы,легенды;-письм.ист-ки,кот.явл.осно-вой ист.знаний(законы,универс., протоколы..)

2.Древней.Племена на тер-рии у

1-м народом на тер.У.были кимерийцы.Они насел.обл.Сев.Причерном.от Дона до Дуная с 10по 7в.до н.э.Они заним.кочев.скотов-м,пост-но передвиг-сь с>табунами коней и стадами скота.Заслуги:1.они 1-ыми освоили на тер.У.технолог.желез.пр-ва и нач.примен.железо в х-ве и воен.деле. 2.они освоили искусство езды на лошадях. Осн.ч.в-ка сост.конница.Ким-цы объед-сь в племена,а племена в союзы племен во главе с царями.Это было 1-ое гос.образ-е на тер.У. Дальней.разв-е кимер.общ-ва было прерв.нашествием с Востока скифов.Они насел.степи У.с 7 по 3в до нэ.Они делились на 2 >группы:кочевников и земледельцев.Им.оч.сильн.в-ка, осущ.воен.походы.Особ-но прослав.победой над персиц.царем Дарьем1;считались непобедим.Им.оч.жестк.обыча-и.В 6в до нэ у скифов возник.г-во рабовладельч.типа.Общ-во делил.на богат.и бедных. В 3в до нэ скифов вытеснили сарматы. Почти 600лет они господств.в укр.степях(до 3в нэ)Хар.чертой сармат.общ-ва было особ.полож-е женщин.Они владели оружием, участв.в войнах на ровне с мужч.Сарматы созд.тяж.кавалерию,кот.затем распростр-сь по вс.Европе.В 3в нэ появ.нов.племена завоев-й готы.Они пришли с Прибалтики и господ-ли в степях У.с 3в до к.4в.Были разгромл.гуннами-кочев.племена,кот.пришли из Ср.Азии.Они господ-ли на укр.землях с к4 до к5в.

3.Античні міста-держави в Північному Причорномор ї

На рубежі VIII-VII ст. до н. є. на північних берегах Чорного та Азов­ського морів виникли античні (стародавні) грецькі міста-держави (полі­си).Серед грецьких міст-держав найвідомі-ші: Ольвія (нині с. Парутіне в гирлі Пів­денного Бугу), Херсонес (околиці сучасного Севастополя), Пантикапей (місце сучасної Керчі), Тіра (на місці нинішнього Білгоро-да-Дністровського), Феодосія (Крим), Кер-кінітида (на місці сучасної Євпаторії), Та-наїс (гирло Дону) та ін. Античне місто складалося з двох частин: безпосередньо з укріпленого поліса та хлі­боробських селищ. Кожне місто мало мо­гутні мури, власне військо, охорону, карбу­вало монету, видавало закони. Мешканці міст обробляли поля, розводили виноград­ники, були ремісниками, вели жваву тор­гівлю із сусідами та Грецією.Скіфи, які жили поруч з містами, приво­зили до грецьких полісів зерно, худобу, ра­бів, а купували вироби ремісників, вино, тканини. Грецькі поліси! лися різноманітними ремеслами: обробкою металів, виготовленні лірних прикрас та кераміки, ткацтвом і шкіряним виробництвом держави швидко збагачувалися. На початку свого існування грецькі міста були ра­бовласницькими республіками. Право брати участь в управлінні містом мали лише вільні громадяни-чоловіки з 25 років. Жінки, іноземці, раби були позбавлені виборчих прав. Уся законодавча влада в містах зосереджувалася в руках народних зборів, до яких мав право ввійти будь-який громадянин міста; виконавча — у руках ради міста, яка обира­лася на однорічний термін.