1. Глобалізація як ключова тенденція розвитку і процес.

Глобалізація сьогодні є реальним аспектом сучасної світової системи, однією з найбільш впливових сил, що визначають подальший хід розвитку нашої планети. Вона зачіпає всі області громадського життя, включаючи економіку, політику, соціальну сферу, культуру, екологію і т.д.

Глобалізація - це посилення взаємозалежності національних економік, переплетення соціально-економічних процесів, що відбуваються в різноманітних регіонах світу і спонукають фірми до пошуку кращих умов діяльності.

Глобалізація є закономірним етапом розвитку інтеграційних процесів сучасної світової економіки. Протягом останніх десятиліть глобалізація проявлялась як ключова тенденція світогосподарського розвитку. Сучасні системні трансформації надають їй нової якості – із тенденції глобалізація переростає у всепоглинаючий процес, що включає в себе політичну, економічну, соціальну, екологічну, науково-технічну, культурну та інші складові, і не має зворотного напрямку.

Глобалізація як процес виникла не в останні десятиліття. Сам термін «глобалізація» з’явився понад 400 років тому, але поширення його використання почалося в середині минулого століття. Це об’єктивний, необхідний процес, який супроводжує людство протягом його історії. Водночас це процес суспільний, який відбувається в діяльності та взаємовідносинах індивідів, різних соціальних груп і прошарків, націй і цивілізацій. Він пов’язаний безпосередньо з їх цілями та інтересами. Глобалізація виявляється у розширенні проникнення компаній в економіку зарубіжних країн за допомогою експорту, а в широкому значенні — за допомогою іноземних інвестицій у відкриття заводів з виробництва комплектувальних, у заснування виробничих підприємств або дочірніх фірм зі збуту продукції. Таким чином компанії отримують додаткові можливості для збуту, який стримується через недостатні розміри внутрішнього ринку окремої країни. Тим самим вони зменшують свою залежність від єдиного внутрішнього ринку в отриманні прибутку.

Глобалізація сприяє тому, що створюється глобальна по своєму масштабу система взаємозалежності, набирає силу процес, що генерує трансконтинентальні і міжрегіональні потоки; світова економіка не просто стає взаємозалежною, вона інтегрується практично в єдине ціле.

2. Політичні фактори глобалізації.

Серед політичних факторів глобалізації слід вказати на взаємопроникнення макроекономічної політики урядів та центральних банків країн, що входять до світової спільноти, посилення орієнтації національних держав на зовнішні зв'язки та геополітичні зрушення, породжені розпадом світової соціалістичної системи. До них також відносять поступову втрата державними кордонами свого значення, розмивання та прозорість державних кордонів, посилення ліберальних тенденцій, дерегулювання ринку і товарів .

Політичні фактори зачіпають проблеми уніфікації правового регулювання, методів управління в глобальному масштабі та інтеграції соціальних, економічних і політичних систем в універсальну світову систему. Основою глобального порядку виступає відповідна система регулювання, яка встановлює комплекс правових та інших норм, що визначають допустимий поведінку господарюючих суб'єктів у масштабах усього світу. Сьогодні неможливо уявити собі сформований глобальний порядок, що характеризується високим ступенем узгодженості і гармонійності і в той же час є відносно справедливим для всіх учасників, заснованим на співпраці та розсудливою конкуренції, без наявності відповідних інститутів та інструментів регулювання. Метою є, серед іншого, створення безпечних умов для функціонування мікроекономічних суб'єктів, держав і народів.

Згідно із західними концепціями, політична глобалізація забезпечила і забезпечує поширення по всьому світу таких політичних цінностей як розподіл влади, парламентаризм, політичний плюралізм, багатопартійність, пошанування міжнародного права, пріоритет прав людини, захист національних меншин та багатьох інших.