Опорний план за методом випадкового
заповнення клітинок ТТ
|
|
B1 |
B2 |
B3 |
B4 |
Запаси ai |
ai' |
ai'’ |
|
A1 |
4 803
|
7 205
|
2 –
|
5 –
|
100 |
100-80=20 |
20-20=0 |
|
A2 |
3 –
|
6 804
|
1 –
|
8 406
|
120 |
120-80=40 |
40-40=0 |
|
A3 |
9 –
|
3 –
|
6 1101
|
2 302
|
140 |
140-110=30 |
30-30=0 |
|
Заявки bj |
80 |
100 |
110 |
70 |
360 |
|
|
|
bj' |
80-80=0 |
100-80=20 |
110-110=0 |
70-30=40 |
|
|
|
|
bj'’ |
|
20-20=0 |
|
40-40=0 |
|
|
|
Одержали (m + n – 1) = 6 перевезень вантажу, отже складений опорний план не вироджений і ми можемо порахувати вартість його реалізації:
у.г.о.
У додатку 14 представлений текст процедури на алгоритмічної мові Delphi побудови опорного плану перевезень вантажу методом випадкового заповнення (рандомизації).
12. Метод апроксимації Фогеля
Побудова опорного плану перевезень методом апроксимації Фогеля також розглянемо на тому же самому прикладі (див. табл. 1).
У кожному рядку і кожному стовпці матриці вартостей (табл. 39) шукаємо мінімальний і наступний за ним елементи (підкреслюємо відповідні значення). Різниця між ними записуємо праворуч і внизу таблиці і вибираємо з них максимальну величину. У нашому прикладі це значення 3, що зустрічається двічі – у другому і четвертому стовпцях (також підкреслюємо ці значення).
У такому випадку, перевіряють, чи є мінімальний елемент у стовпці також мінімальним і в рядку. Якщо такий елемент єдиний, то в нього й поміщають відповідну кореспонденцію. Якщо ж мінімальних елементів і в стовпці і у рядку декілька, то необхідно знайти в рядках другу різницю і вибрати той елемент, у якого друга різниця більше. У нашім випадку мінімальне значення 2 у четвертому стовпці одночасно є і мінімальним значенням у третьому рядку, а тому що воно єдине, те саме в цю клітку А3В4 і поміщаємо максимально можливу кореспонденцію 70, при цьому виключаємо з подальшого розгляду четвертий стовпець, поставивши в його вільних клітках знак “ –“, а нижче різниці - букву К (кінець). Різниці в інших стовпцях не змінилися, удруге їх не переписуємо. Різниці ж у рядках можуть змінитися, тому обчислюємо їх знову і записуємо у табл. 40.
Таблиця 39