- •Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни загальна психологія
- •Розподіл навчальНого часу за темами
- •Вимоги до викОнання завдань з курсу „Загальна психологія”
- •Модуль і. Вступ до психології
- •Лабораторні заняття Лабораторне заняття 1-2 кількісна та якісна обробка даних психологічного дослідження
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Модуль іі. Проблеми розвитку психіки та свідомості
- •Модульна контрольна робота № 2
- •Модуль ііі. Психологія особистості у спілкуванні та діяльності
- •Лабораторне заняття № 3-4 сАмооцінка особистості
- •Методика №1
- •Якості особистості:
- •Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
- •Методика №2
- •Хід виконання.
- •Обробка результатів.
- •Методика №3
- •Обробка результатів.
- •Аналіз та інтерпретація результатів.
- •Методика №1
- •Хід виконання.
- •Обробка результатів.
- •Аналіз отриманих результатів.
- •Інтерпретація отриманих результатів.
- •Методика №2
- •Хід виконання.
- •Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
- •Лабораторне заняття № 6-7 спілкування особистості у групі
- •Соціометрія
- •Процедура проведення соціометричного дослідження
- •Модульна контрольна робота
- •Розподіл навчальНого часу за темами
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Лабораторний курс лабораторне заняття №1-2 Дослідження властивостей уваги
- •Обробка результатів.
- •Стимульний матеріал до методики №1
- •Хід виконання:
- •Обробка результатів:
- •Відшукування чисел
- •Хід виконання.
- •Тема 2. Дослідження пам’яті
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Аналіз результатів дослідження
- •Хід виконання роботи.
- •Іі етап
- •Обробка результатів
- •Література
- •Література
- •Лабораторний курс лабораторне заняття №4 Дослідження емоційної сфери особистості
- •Хід виконання
- •Тест – опитувальник
- •Література
- •Література
- •Лабораторний курс Лабораторне заняття №5-6. Темперамент. Характер
- •Хід виконання.
- •Обробка результатів.
- •Хід виконання.
- •Список понять
- •Обробка результатів.
Лабораторне заняття № 3-4 сАмооцінка особистості
Теоретичні питання:
-
Поняття самооцінки особистості.
-
Вплив самооцінки на поведінку та діяльність особистості.
-
Види самооцінки.
Практичні завдання:
-
Ознайомлення з методами діагностики самооцінки особистості.
-
Вивчення особливостей власної самооцінки.
Завдання для самостійної роботи:
Оформити звіт за результатами дослідження особливостей самооцінки власної особистості.
Методика №1
Мета: визначення рівня самооцінки.
Необхідний матеріал: 50 слів-якостей.
Якості особистості:
Акуратність безтурботність, вдумливість, запальність, чутливість, гордість, грубість, життєрадісність, турботливість, заздрість, сором‘язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, капризність, легковір'я, повільність, мрійливість, помисливість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестриманість, чарівність, уразливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв'язність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, милосердя, соромливість, терплячість, боягузтво, впертість, поступливість, холодність, ентузіазм.
Хід виконання.
Інструкція досліджуваному: „Перед Вами ряд слів-якостей особистості.
І етап. Вам необхідно з наведених слів-якостей вибрати риси бажаного та небажаного образу „Я”. При цьому в І ряд записують слова, що визначають риси особистості, які належать до суб’єктивного ідеалу, тобто складають позитивну множину. В ІІ ряд – небажані якості, тобто складають негативну множину.
Подивіться уважно на список слів, які характеризують особистість і запишіть їх у дві колонки. В колонку зліва – риси, які б Ви бажали мати у себе, справа – риси, які б Ви не бажали мати у себе.
Якщо слова Вам не зрозумілі, зовсім не пишіть їх.
ІІ етап. Уважно подивіться на слова в І та ІІ колонці. Відмітьте хрестиком ті слова-якості, які притаманні Вам, на Вашу думку.”
Обробка результатів.
Визначення коефіцієнту самооцінки за позитивною та негативною множинами (СО+) та (СО–):
, , де М+, М– – кількість рис у „позитивній” та „негативній” множині, що властиві досліджуваному, тобто вибрані ним для себе.
N+, N– – кількість еталонних рис у „позитивній” та „негативній” множині.
Аналіз та інтерпретація отриманих результатів.
Рівень адекватності самооцінки визначають за допомогою таблиці:
СО+ |
СО– |
Рівень самооцінки |
1 – 0,76 |
0 – 0,25 |
неадекватно завищена |
0,75 – 0,51 |
0,26 – 0,49 |
адекватна з тенденцією до завищеної |
0,5 |
0,5 |
адекватна |
0,49 – 0,26 |
0,51 – 0,75 |
адекватна з тенденцією до заниженої |
0,25 – 0 |
0,76 – 1 |
неадекватно занижена |
При аналізі результатів слід враховувати не лише величину коефіцієнта, але й кількість рис, що склали еталон досліджуваного по „позитивній” та „негативній” множинах, що свідчить про когнітивну складність особистості.
Адекватна самооцінка з тенденцією до завищеної свідчить про позитивне ставлення до себе.
Низька самооцінка може бути пов’язана з негативним ставленням до себе, з відчуттям неповноцінності.
У висновку вказується на адекватність і рівень самооцінки. Результати вважаються надійними, коли вони збігаються по двох показниках.