- •9. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •10.Територіальний поділ праці, його суть та зв'язок з формуванням економічних районів.
- •22. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •34. Особливості формування ринку праці в Україні та раціональної зайнятості населення в а регіонах.
- •35.Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів Україні, їхня суть та складові.
- •45. Електроенергетика Укр, її знач. Сучасна структура виробн. І спож. Електоренергії
- •46. Теплова електроенергетика України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •47. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •57 Хімічний комплекс
- •58. Лісова пром: значення, райони розміщення, проблеми рац використання і охорони лісів.
- •63. Технічні культури України, їх структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •70. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні та розвитку міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі
- •71. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •78. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •85. Апк Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •92.Курортно-туристичний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти.
- •105.Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •111.Основні етапи природокористування.
- •122) Екологічні проблеми теплових електростанцій
- •131) Екологічне законодавство України та механізм його чинності
45. Електроенергетика Укр, її знач. Сучасна структура виробн. І спож. Електоренергії
Електроененргетика –впливає не тільки на розвиток н/г, а й на територ організацію ПС.
Буд-во потужних ліній електропередач дає змогу освоювати паливні ресурси незалежно від віддалення районів споживання. Достатня кількість електроенергії притягує до себе енергомісткі під-ва і вир-ва. Електроененргетика має велике районотоврче значення. У ряді районів У. (Донбас, Придніпров’я) вона визначає виробничу спеціалізацю, є основою формування ТВК.
Розміщення Е. залеж від наявності пал-енерг рес. і спож-в електроенергії. 1/3 електроенергії виробл. в р-нах спожив. і понад 2/3 спожив. в р-нах її вир-ва. Місце буд-ва ДРЕС вибирають на основі порівняння економічних показників транспортування палива та електроенергії з урахуванням еколог. обстановки.
Усі електростанції України поділяють на чотири види. В основу поділу покладено ознаку використовуваного ресурсу:
- теплові – працюють на твердому, рідкому і газоподібному паливі. Вирізняють конденсаційні і теплоелектроцентралі;
- гідравлічні – викор. гідроресурси. Поділ. на гідро, гідростимуляційні і припливні;
- атомні – збагачений уран або інші радіоактивні ел-ти;
- електростанції, що використовують нетрадиційні джерела енергії. Серед них найперспективнішими є вітрові, сонячні тощо.ТЕС-44%, ГЕС-6%, АЕС-50%.
46. Теплова електроенергетика України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
Найпоширенішими в Україні є теплові електростанції, які за характером обслуговування споживачів є районними (ДРЕС). Вони виробляють майже 2/3 всієї електричної енергії. За останні 30 років потужність ТЕС зросла у 5 разів. Частка вугілля у структурі палива велика. Перевагою ТЕС є відносно вільне розміщення, вдвоє дешевша вартість капіталовкладень порівняно з ГЕС.
Найбільшими ДРЕС в Україні є Вуглегірська, Старобешівська. Курахівська, Слов'янська (Донецька обл.), Криворізька, Придніпровська (Дніпропетровська обл.), Бурштинська (Івано-Франківська обл.), Запорізька. Ладижинська (Вінницька обл.), Трипільська (Київська обл.) та ін.
Дедалі більшого значення набувають теплоелектроцентралі. Їх будують поблизу споживача, оскільки радіус транспортування тепла невеликий (10—12 км), проте коефіцієнт корисного використання тепла становить майже 70 %, тоді як на ТЕС — тільки 30—35 %. Теплоелектроцентралі обігрівають понад 25 міст України. Найбільші з них — Київська ТЕЦ, Дарницька (Київ), Київська ТЕЦ-6, Харківська ТЕЦ. Одеська, Калузька. Краматорська та ін.
47. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
АЕС за характером використовуваного палива не пов'язані з родовищами його видобування, що забезпечує широкий маневр їх розміщення. АЕС орієнтовані винятково на споживачів, особливо на райони з обмеженими ресурсами палива та гідроенергії.
В Україні працюють 5 потужних АЕС — Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька, Чорнобильська. Під тиском громадськості припинено будівництво Кримської, Чигиринської, Харківської АЕС та Одеської атомної ТЕЦ.
АЕС виробляють 29% енергії. Слід проводити реконструкцію атомної електроенергетики на новій технологічній основі, створювати енергоблоки, які використовували б уран низького збагачення, який виробляють наші збагачувальні фабрики Придніпров'я та Прикарпаття. Доцільно будувати нові блоки середніх за потужністю атомних електростанцій під землею з багатократним рівнем техніки безпеки. АЕС розташовують незалежно від пал.-енерг. фактору та орієнтують на споживачів у районах з напруженим пал-енерг балансом, біля водних джерел. ТЕС-67%, ГЕС-4%, АЕС-29%.57. Хімічний комплекс України, його структура , сировинна база й регіональні особливості територіальної організації основних галузей.