- •9. Регіональний економічний простір, його ознаки та принципи формування.
- •10.Територіальний поділ праці, його суть та зв'язок з формуванням економічних районів.
- •22. Мінеральні ресурси України, їхня структура та економічна оцінка.
- •34. Особливості формування ринку праці в Україні та раціональної зайнятості населення в а регіонах.
- •35.Виробничий та науково-технічний потенціал регіонів Україні, їхня суть та складові.
- •45. Електроенергетика Укр, її знач. Сучасна структура виробн. І спож. Електоренергії
- •46. Теплова електроенергетика України. Ії місце у вир-ві електроенергії, особливості розміщення. Основні тес України.
- •47. Атомна електроенергетика України, особливості розміщ. Та місце в сучасному паливно-енергетичному балансі України.
- •57 Хімічний комплекс
- •58. Лісова пром: значення, райони розміщення, проблеми рац використання і охорони лісів.
- •63. Технічні культури України, їх структура, зональний характер розміщення та вплив на формування спеціалізованих апк.
- •70. Автомобільний транспорт України, його місце та роль у формуванні та розвитку міжрегіональних зв’язків. Основні автомобільні магістралі
- •71. Диференціація економічних районів України за рівнем соціально-економічного розвитку. Депресивні території.
- •78. Агропромисловий комплекс Придніпровського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •85. Апк Подільського економічного району, основні галузі та особливості їхнього розміщення.
- •92.Курортно-туристичний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
- •93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
- •99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти.
- •105.Конкурентні переваги регіонів України у світовій економічній системі.
- •111.Основні етапи природокористування.
- •122) Екологічні проблеми теплових електростанцій
- •131) Екологічне законодавство України та механізм його чинності
92.Курортно-туристичний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.
Карпатський регіон має значні пізнавальні рекреац ресурси. Серед сільських адмін районів високою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл., Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірський і Сколівський райони Львівської обл. та Путильський район Чернівецької обл.
У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санаторіїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 курортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється щорічно до 50 тис. чол.
Велике знач. для оздоровл. переважно місцевого насел. мають санаторії-профілакторії (їх у регіоні — 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські дитячі табори (понад 180).
Найпопулярнішими курортами є Трускавець. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Другим за потужністю та популярністю є курорт Моршин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення обміну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік.
На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціонують 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.
У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних підйомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об’єктів і майже половина туристських місць (45%) припадає на Закарпаття.
93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.
Сх. Ек. р-н (Полтавська, Сумська та Харківська обл.) – промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в заг.держ. поділі праці є галузі машинобуд. та металообробки,
99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти.
Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку в районі морського, залізничного, автомобільного, річкового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які формують єдину транспортну систему і доповнюють один одного.
Найбільше значення не тільки на регіональному, а й на державному рівні має морський транспорт (Азово-Чорноморське і Дунайське пароплавства). На морському узбережжі і на Дунаї розташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші — Іллічівськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорного моря — Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У 1978 р. стала до ладу міжнародна морська залізнична поромна переправа Іллічівськ—Варна (Болгарія). Залізнична колія Арм'янськ—Джан-кой—Керч дає сполучення поромною переправою АР Крим з Північним Кавказом, діє поромна переправа з Одеси в Хайфу (Ізраїль). Введена в дію у 1999 р. поромна переправа Іллічівськ— Поті є найкоротшим шляхом між Україною та Грузією.У структурі перевезення вантажів морським транспортом у 2000 р. найбільша частка припадає на Одеську область, далі йдуть Херсонська, Миколаївська та інші області.
Річковий транспорт. У перевезенні вантажів та пасажирів провідне місце належить Дніпровському басейну (1/2 водних шляхів). Найбільшими річковими портами є: Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховський, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.Важливе значення, особливо для міжнародних зв'язків, має судноплавство по Дунаю. Судноплавство здійснюється також по річках Південний Буг та Дністер.
Автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів по території Основні автомобільні шляхи державного та міжнародного значення: Миколаїв—Одеса—Кишинів, Миколаїв—Херсон—Сімферополь, Миколаїв—Кіровоград, Миколаїв—Кривий Ріг, Рені— Ростов-на-Дону, Одеса—Ізмаїл. У Криму діє єдина в країні міжміська тролейбусна лінія Сімферополь—Ялта.
Трубопровідний транспорт. За винятком газопроводів Глібівка— Сімферополь—Севастополь і Джанкой—Сімферополь, усі інші газопроводи району починаються за його межами. Через район проходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) — Дніпропетровськ — Одеса—Кишинів з відгалуджен-ням через Снігурівку до Одеси.Газо- та нафтопроводи України з'єднані відповідно між собою і всі разом є частиною транс'європейської системи.
Через Причорноморський економічний район проходять частини таких транспортних коридорів: Балтійське море — Чорне море (Гданськ — порти Чорного моря); Євро-Азіатський. Іллічівськ (поромна переправа через Чорне море) — Грузія—Азербайджан (поромна переправа через Каспійське море) — Туркменія. У рамках Чорноморського Економічного Співробітництва створено транспортний коридор, який проходить через причорноморські країни