92.Курортно-туристичний комплекс Карпатського економічного району, передумови його формування, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку.

Карпатський регіон має значні пізнавальні рек­реац ресурси. Серед сільських адмін районів висо­кою пізнавальною цінністю рекреац ресурсів виділ Мукачівський район Закарпатської обл., Ко-сівський район Ів-Франк обл, Дрогобицький, Старосамбірсь­кий і Сколівський райони Львівської обл. та Путиль­ський район Чернівецької обл.

У Карпатському рекреац регіоні діє 60 санато­ріїв, 17 пансіонатів з лікуванням, у яких налічується близько 25 тис. ліжок. У регіоні функціонують 3 ку­рортні поліклініки, їх послугами наприкінці 30-х років користувалося понад 400 тис. чоловік. У 10 будинках відпочинку на 2,5 тисячі місць оздоровлюється що­річно до 50 тис. чол.

Велике знач. для оздоровл. переважно місце­вого насел. мають санаторії-профілакторії (їх у регі­оні — 70), бази відпочинку (120), табори праці та відпочинку для старшокласників (1150) і заміські ди­тячі табори (понад 180).

Найпопулярнішими курортами є Трускавець. Тут щорічно обслуговується понад 300 тис. чоловік. Дру­гим за потужністю та популярністю є курорт Мор­шин, де лікують захворювання печінки, жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту і порушення об­міну речовин. За рік на курорті обслуговується понад 75 тис. чоловік.

На кліматолікуванні спеціалізуються курорти у Яремчі, Ворохті, Косові. На Закарпатті компактним є Центрально-Закарпатський підрайон, де функціону­ють 6 бальнеологічних та кліматичних санаторіїв, що обслуговують понад 50 тис. чоловік щорічно.

У Карпатах розміщено 53 туристські бази, готелі, кемпінги, а також кілька десятків гірськолижних під­йомників. Потужність туристських закладів на день максимального розгортання становить понад 10 тис. місць. Дві третини туристських об’єктів і майже по­ловина туристських місць (45%) припадає на Закар­паття.

93. Східний (Пн-Сх) ек. Р-н, його роль в економіці України, галузі спеціалізації та особливості їх розміщення.

Сх. Ек. р-н (Полтавська, Сумська та Харківська обл.) – промислово-аграрний регіон, спеціалізацією якого в заг.держ. поділі праці є галузі машинобуд. та металообробки,

99.Транспортний комплекс Причорноморського економічного району, його значення, галузева структура, основні магістралі та порти.

Вигідне географічне положення, специфіка територіальної організації господарства, природні умови сприяли розвитку в районі морського, залізничного, автомобільного, річ­кового, трубопровідного та повітряного видів транспорту, які фор­мують єдину транспортну систему і доповнюють один одного.

Найбільше значення не тільки на регіональному, а й на держав­ному рівні має морський транспорт (Азово-Чорноморське і Ду­найське пароплавства). На морському узбережжі і на Дунаї роз­ташовано 12 основних торгових портів, з яких найбільші — Іллі­чівськ, Одеса, Керч, Миколаїв, Херсон, Ізмаїл.Найбільший обсяг пасажиропотоків припадає на порти Чорно­го моря — Севастополь, Ялту, Євпаторію, Одесу. У 1978 р. стала до ладу міжнародна морська залізнична поромна переправа Іллі­чівськ—Варна (Болгарія). Залізнична колія Арм'янськ—Джан-кой—Керч дає сполучення поромною переправою АР Крим з Північним Кавказом, діє поромна переправа з Одеси в Хайфу (Із­раїль). Введена в дію у 1999 р. поромна переправа Іллічівськ— Поті є найкоротшим шляхом між Україною та Грузією.У структурі перевезення вантажів морським транспортом у 2000 р. найбільша частка припадає на Одеську область, далі йдуть Херсонська, Миколаївська та інші області.

Річковий транспорт. У перевезенні вантажів та пасажирів про­відне місце належить Дніпровському басейну (1/2 водних шляхів). Най­більшими річковими портами є: Миколаївський, Херсонський, Ново-Каховський, Гола Пристань, Ізмаїльський, Бєлгород-Дністровський.Важливе значення, особливо для міжнародних зв'язків, має суд­ноплавство по Дунаю. Судноплавство здійснюється також по річ­ках Південний Буг та Дністер.

Автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних шляхів по території Основні автомобільні шляхи державного та міжнародного зна­чення: Миколаїв—Одеса—Кишинів, Миколаїв—Херсон—Сімфе­рополь, Миколаїв—Кіровоград, Миколаїв—Кривий Ріг, Рені— Ростов-на-Дону, Одеса—Ізмаїл. У Криму діє єдина в країні міжмі­ська тролейбусна лінія Сімферополь—Ялта.

Трубопровідний транспорт. За винятком газопроводів Глібівка— Сімферополь—Севастополь і Джанкой—Сімферополь, усі інші га­зопроводи району починаються за його межами. Через район про­ходить транзитний газопровід Шебелинка (Харківська обл.) — Дніпропетровськ — Одеса—Кишинів з відгалуджен-ням через Снігурівку до Одеси.Газо- та нафтопроводи України з'єднані відповідно між собою і всі разом є частиною транс'європейської системи.

Через Причорноморський економічний район проходять части­ни таких транспортних коридорів: Балтійське море — Чорне море (Гданськ — порти Чорного моря); Євро-Азіатський. Іллічівськ (по­ромна переправа через Чорне море) — Грузія—Азербайджан (по­ромна переправа через Каспійське море) — Туркменія. У рамках Чорноморського Економічного Співробітництва створено транс­портний коридор, який проходить через причорноморські країни