Тема 6. Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження (самостійна робота)

1. Дозиметричний контроль на підприємстві є частиною:

протирадіаційного захисту персоналу

Сокирко Уляна Володимирівна

2. Тривалість дотримування режиму радіаційного захисту залежить від :

таких факторів: різень радіації на місцевості, захисні властивості схопиш, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені (допустимі) дози опромінення.

3. При яких рівнях радіації здійснюється повна евакуація населення:

Потужність експозиційної дози більше 100 мр/год

4. Дезактивація це:

Під дезактивацією розуміється вилучення радіоактивних речовин із забруднених будинків, споруд, рослинності, подвір'їв, парків, садів, доріг і різних середовищ (води, продовольства), одягу, взуття, техніки, транспортних засобів, обладнання або зниження їх активності і блокування перенесення під дією вітру, воли, а також на техніці, одязі, взутті. Мета дезактивації - звести до мінімуму кількість опромінених людей, а також можливу дозу опромінення.

5.Загальна евакуація населення проводиться за рішенням:

Загальна евакуація проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України для всіх категорій населення.

6. Пішим порядком евакуації планується на відстані:

добового переходу (30 40 км).

7.До евакуаційних органів не належить :

• обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;

• евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ:

• збірні евакуаційні пункти (ЗЕІ1):

• приймальні евакокомісії (ПЕК) та приймальні евакуаційні нункти(ПГІ і):

• пункти посадки і висадки, а також проміжні нуикти евакуації (ППЕ):

8. При аваріях на АЕС проміжні пункти евакуації:

• розгортаються на межі 30-км зони, де проходить дезактивація іа санітарна обробка.

Томчак Анастасія Анатоліївна

9. До ЗІЗ органів дихання і шкіри належать:

Засоби захисту органів дихання:

фільтруючі протигази ГП-5, ГП-5м; протигази ПДФ-д, ПДФ-ш, а також камера захисна дитяча КЗД-4 (КЗД-6); респіратори Р-2; промислові респіратори; Протипорохова тканинна маска ПТМ-1 та ватно-марлева пов 'язка; ізолюючі протигази ІП-46м, ІП-4, ІП-5;

Засоби захисту шкіри:

найпростіші засоби захисту шкіри(одяг, взуття), Плащі і накидки із прогумованої тканини, хлорвінілу, пальта із драпу, шкіри, грубого сукна добре захищають від радіоактивного пороху і біологічних засобів, Для захисту ніг використовують гумові чоботи, боти, валянки з галошами, взуття із шкіри і шкірозамінників. Для захисту рук використовують гумові або шкіряні рукавиці. Для захисту голови і шиї пропонується використовувати капюшони, Звичайний одяг, оброблений мильно-масляною емульсією, може захистити від пари отруйних речовин, легкий захисний костюм Л-1(сорочка з капюшоном, штани, які зшиті разом з панчохами, двопалі рукавиці і підшоломники); комплект захисного фільтруючого одягу (ЗФО)( є два рецепти: перший- поглинає пару ОР за рахунок абсорбції (розчину пари ОР), другий — нейтралізує ОР за рахунок хемосорбції);

10. Сховище - інженерна споруда, що не захищає від:

Сховище – інженерна споруда, герметичного типу, яка забезпечує захист людей від дії уражаючих речовин, наслідків аварій та катастроф техногенного і природного характеру.

11. До основних і допоміжних приміщень сховищ відносяться:

До основних приміщень відносяться:

- приміщення для укриття людей;

- медичний пункт;

- пункт управління.

До допоміжних приміщень відносяться:

- фільтровентиляційні приміщення (ФВП);

- приміщення під дизельні електростанції (ДЕС);

- санітарні вузли;

- електрощитова;

- аварійний вихід;

- приміщення для зберігання продуктів харчування;

- тамбури і тамбур шлюзи та інші.

12. Система повітрозабезпечення сховища може працювати в таких режимах:

Постачання сховища зовнішнім повітрям повинно забезпечу­ватися у двох режимах: у режимі чистої вентиляції та у режимі фільтровентиляції. У сховищах, розташованих у пожежо-небезпечних районах, у зонах катастрофічного затоплення, на радіаційно- та хімічно-небезпечних об'єктах, передбачений третій режим — ре­жим регенерації повітря, яке міститься усередині сховища, по замк­нутому циклу

13. Норма потрапляння повітря у сховище в режимі чистої вентиляції, фільтровентиляції і повної ізоляції становить:

Кількість зовнішнього повітря, яке подається в сховище у ре­жимі чистої вентиляції, встановлюється в залежності від температу­ри цього повітря в межах 8-13 м³/год на людину.

Норма подачі повітря в режимі фільтровентиляції - 2 м³/год на одну людину (5 м³/год на одну людину, що знаходиться в пункті управління).

Продуктивність однієї комірки масляного фільтра 1000-1300 м³/год при аероди­намічному опорі від 3 до 8 мм водяного стовпчика.

При повній ізоляції Потужність засобів регенерації визначають, виходячи з три­валості їх роботи протягом розрахункового терміну при нормах витрати кисню 25 л/год і поглинання вуглекислого газу 20 л/год на одну людину.