Культура та духовне життя в роки непу

Визначальною тенденцією у розвитку культури України у 20–30-і рр. стала культурна революція — переворот у культурі, націлений на заміну буржуазного світогляду комуністичним.

Завдання:

1) прищепити через систему народної освіти й культурно-освітніх організацій навички єдиного загального марксистсько-ленінського світогляду та закласти в людину принципи комуністичного співтовариства;

2) встановлення тотального контролю над духовним життям для обслуговування культурою політичних цілей більшовиків;

3) обмеження впливу буржуазної інтелігенції, що не поділяла позицій більшовиків (аж до фізичного винищення) та створення власної соціалістичної інтелігенції.

Характерною рисою розвитку культури у 20-і рр. став небувалий зліт — національно-культурне відродження.

Причини:

 гнучка політика більшовиків — неп та українізація;

 духовне піднесення та розкріпачення, викликані подіями еволюції та громадянської війни.

Культурно-просвітня робота

Шляхами досягнення поставлених культурною революцією завдань стало:

 Підкорення єдиному керівництву всієї культурно-просвітньої діяльності через Головний політично-освітній комітет — Головполітпросвіта: сільські будинки (сільбуди) та хати-читальні на селі, клуби, агітпункти, театри, бібліотеки в містах.

 Ліквідація неписемності населення (через Всеукраїнську надзвичайну комісію по боротьбі з неписемністю у складі Головполітпросвіту) — все неписемне населення від 8 до 50 років зобов’язувалося навчатися грамоті; навчання елементарним навичкам читання і письма поєднувалося з вихованням відданості новому ладу; статистика засвідчила високі темпи ліквідації неписемності серед дорослих.

Народна освіта

1. Збільшення асигнувань на освіту (протягом 1923–1925 рр. майже в 7 разів).

2. Організація навчально-виховних закладів для сиріт і безпритульних (теоретик і організатор цієї справи — А.Макаренко).

3. Українізація.

4. Зміни у роботі вузів:

— заборона доступу до вищої освіти осіб «ворожих» для радянської влади;

— пролетаризація студентства;

— вигнання «непокірних» викладачів (у жовтні 1922 р. з Одеси, Києва, Катеринослава, Харкова в північні райони Росії та за кордон було вислано 70 вчених).

5. Створення комвузів та радпартшкіл.

Наука

ВУАН

(з 1925 р. поступово перетворюється у філіал АН СРСР)

37 Академіків, бл. 400 наукових співробітників.

Президент — ботанік В.Липський (1922—1928)

Близько 40 науково-дослідницьких установ

Фізико-математичне відділення

Математики

Д.Граве, Н.Крилов,

Хіміки Л.Писаржевський, В.Кістяківський

Соціально-економічне відділення

Історико-філологічне відділення

А.Кримський, С.Єфремов

М.Грушевський (видає з 1924 р. журнал «Україна»); Інститут української наукової мови (1921) до 1932 р. видав 49 термінологічних словників

Культурно-художнє відродження

Галузь художньої культури	Факти культурного відродження
Література	1. Нове покоління молодих літераторів: О.Досвітній, М.Драй-Хмара, М.Зеров, Г.Косинка, М.Куліш, М.Рильський, О.Слісаренко, В.Сосюра, П.Тичина, М.Хвильовий, В.Яловий та ін. 2. Видавалося більше 20 літературно-художніх та суспільно-політичних альманахів та збірників, 10 республіканських газет та 55 журналів. 3. Виникали та розпадалися чисельні літературно-художні об’єднання: «Гарт», «Плуг», «Аспанфут», «Ланка», «Молодняк», «Авангард» та інші. 4. Літературні дискусії різних течій.
Образотворче мистецтво	1. Виникають об’єднання художників: Асоціація художників Червоної України (С.Їжакевич, К.Трофименко, А.Кокель, Ф.Кричевський), бойчукісти.
Театр	1. В середині 20-х рр. в Україні — 45 професійних театрів. 2. Діяльність найбільших у Києві: Перший драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка (керівник — О.Загаров), Державний драматичний театр ім. І.Франка (Г.Юра), «Березіль» (Л.Курбас). 3. Сценічна діяльність П.Саксаганського, М.Крушельницького, О.Мар’яненко, О.Сердюка, А.Бучми, Ю.Шумського та інших.
Кіно	1. Введено в експлуатацію Одеську кінофабрику (1922), розпочато будівництво Київської кіностудії (1927). 2. У 1924–1925 рр. знято понад півтора десятка картин, серед них: «Остап Бандура» (В.Гардін, 1923), «Звенигора», «Арсенал» (О.Довженко, 1927, 1929).
Музика	1. Діяльність композиторів Г.Вірьовки, П.Козицького, Л.Ревуцького, К.Богуславського, П.Сениці, А.Давидовського та інших. 2. Гастролі «ДУМКИ» (М.Городовенко): вся Україна, Дон, Кубань, Грузія, Азербайджан, Москва, Франція.

Втрати:

1. У 1919 р. Україну залишили В.Винниченко, О.Олесь, М.Вороний, В.Самійленко.

2. Цькування М.Хвильового у ході дискусії 1926 р.