Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання загальнокримі-нальній корисливій злочинності

16.1. Поняття та кримінологічна характери­стика загальнокримінальної корисливої злочинності

Істотні ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів такі:

• корисливі злочини - це завжди посягання на чуже майно. Загальнокримінальні корисливі злочини включають посяган­ня, переважно, на чуже майно, у тому числі й гроші, цінні папери й інші предмети власності. Посягання може бути пов'язане з вимогою передачі права на майно;

• корислива мета - протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного;

» корисливе посягання вчиняється поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища у сфері виробництва, розподілу й обігу матеріальних цінностей.

При проведенні кримінологічних досліджень виділяється масив загальнокримінальних корисливих злочинів, до якого належать крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання та вбивства з корисливих мотивів. Ці злочини становлять близько 90 % від усієї загальнокримінальної корисливої злочинності.

У 2004 р. зареєстровано 475 934 загальнокримінальних корисливих злочинів, їхня питома вага в загальній кількості злочинів становить приблизно 60-65 %. Цей показник стабіль­ний не тільки протягом останніх років.

Найпоширенішим злочином у загальнокримінальній корисливій злочинності є крадіжка. У структурі цього виду злочинів переважають, звичайно, крадіжки приватного майна. В 2004 р. в Україні зареєстровано 231 632 крадіжок.

Грабежі та розбої - це відкриті насильницькі форми заволодіння чужим майном. У колишньому СРСР із 1956 р. та до 1991 р. кількість грабежів збільшилася в 14 разів, а в Україні тільки за 1991-1993 рр. - у 2,2 рази. У наступні

231

роки їхній рівень продовжує зменшуватися з незначними коливаннями. Так, у 2004 р. зареєстровано відповідно грабежів і розбоїв 60 946 і 5538¹⁰⁹.

Шахрайство та присвоєння довіреного майна криміно­логічно близькі. Шахрайство вирізняє стрімка тенденція росту. В колишньому СРСР шахрайство було не досить поширеним явищем. Із переходом до ринкової економіки, розкрадання майна шляхом обману в Україні інтенсивно почастішало. Тільки за 1991-1999 рр. кількість шахрайств збільшилася приблизно в три рази. Так, у 2004 р. зареєстровано 15 233^і10 шахрайств. Після крадіжок і грабежів шахрайство стає найбільш поширеним злочином у структурі загальнокримі-нальної корисливої злочинності проти власності.

За останні роки спостерігаємо зменшення кількості заре­єстрованих фактів привласнення та розтрати чужого або ввіре­ного майна. Для порівняння: у 1991 р. зафіксовано 9387 зло­чинів, найменша їх кількість зареєстрована в 1995 р. - 7557; найбільша в 1999 р. - 10 640^і", у 2002 р. таких випадків було виявлено лише 7993^ш.

Вимагання має кілька різновидів. Із початком ринкових ре­форм ці злочинні прояви трансформувалися та стали прояв­лятися майже у відкритому одержанні від власника наявної грошової данини під погрозою фізичної розправи, псування чи знищення майна. Якщо в 1991 р. було виявлено 1272 випад­ки вимагання індивідуального майна громадян, то в 1998 р. -3240 злочинів. У 2004 р. цей показник становив 1319 випадків¹¹³

¹⁰* Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. -К-: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. -Лист 3-2.

¹¹⁰ Там само.

¹¹¹ Злочинність в Україні: Статистичний збірник. - К.: Держав­ ний комітет статистики України, 2000. - 100 с.

¹¹² Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2002 рік. - К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2003. - 120 с.

¹¹³ Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. - К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005.

232

державного майна, в 1991 р. зафіксовано 13 злочинів, у 1998 р. -161 злочин, у 2002 р. -12 злочинів¹¹⁴.

16.2. Причини й умови корисливої злочин­ ності

До основних причин корисливої злочинності належать:

• криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства;

• матеріальні нестатки;

• ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

• віктимна (легковажна, аморальна, протиправна) поведінка потерпілих, яка стала приводом злочину;

• провокаційні взаємини в сім'ї, із сусідами, товаришами по службі;

• недоліки в охороні майна, в організації патрульно-посто­вої служби міліції, профілактичної діяльності органів внутріш­ніх справ;

• латентність і безкарність значної частини злочинів проти власності;

• відставання законодавчого забезпечення боротьби з ко­рисливими злочинами;

• недоліки в діяльності правоохоронних органів.

16.3. Запобігання корисливим злочинам

До загальносоціальних заходів запобігання корисливим злочинам належать:

• правова пропаганда діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення;

• розробка заходів для підвищення рівня матеріальної бази си­рітських і соціально-реабілітаційних установ;

• забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;

¹'⁴ Експрес-інформація про стан злочинності в Україні за 2004 рік. -К.: МВС України. Департамент інформаційних технологій, 2005. -Лист. 3-2.

233

• створення спеціальних служб для дітей, що залишилися без засобів існування;

• розробка й реалізація заходів для забезпечення соціальної зайнятості підлітків і молоді, безробітних та безпритульних, біженців і переселенців, раніше засуджених та інших осіб, по­збавлених постійних доходів і джерел до існування;

• створення центрів реабілітації осіб, які займаються бродяжництвом та жебракують;

• здійснення заходів щодо розвитку мережі установ соціаль­ної допомоги особам, які опинилися без певного місця про­живання та занять тощо.

Заходи спеціальної спрямованості:

• створення економічних і правових умов, які виключають криміналізацію суспільства й усіх сфер господарської та фінансо­ вої діяльності, можливості проникнення кримінальних струк­ тур до виробничих і фінансових установ, різних інститутів влади;

• експертиза прийнятих рішень з фінансових і господар­ських питань із позицій економічної безпеки;

• проведення комплексних оперативно-розшукових заходів щодо запобігання всім видам розкрадань художніх, історич­них та інших культурних цінностей і перевірка дотримання правил обліку, збереження, використання, вивозу за кордон та повернення культурних цінностей;

• протидія організованій злочинності через проведення операцій з виявлення та припинення злодійських сходок, діяль­ності злодіїв у законі, лідерів й активних учасників злочинних формувань;

• створення інформаційного банку даних фізичних і юри­дичних осіб, які проходять за оперативними матеріалами та кримінальними справами про факти розкрадання коштів з використанням підроблених платіжних документів;

• розробка заходів, які перешкоджають кримінальній діяль­ності організованих злочинних груп і корумпованих посадо­вих осіб на підприємствах з видобутку й переробки нафти, газу, кольорових та рідкоземельних металів;

• розробка системи заходів щодо організації боротьби з неза­конним використанням об'єктів інтелектуальної власності;

• розробка заходів виявлення фальшивих грошей, фінансо­вих документів і цінних паперів, недопущення їх виготовлення й обігу;

• створення організаційної системи із захисту банків та інших фінансових і кредитних установ від проникнення злочинних капіталів або іншого впливу організованої злочинності;

• розширення кримінального професійного середовища (вдосконалення правової бази боротьби з професійною зло­чинністю, забезпечення невідворотності покарання, запобігання поширенню кримінальної ідеології та культури).

234