Тема 7. Організація та методика кримінологічних досліджень

7.1. Поняття кримінологічного дослідження

Кримінологічний аналіз злочинності дає можливість розроб­ляти конкретні заходи, спрямовані па боротьбу з нею, будувати цю роботу цілеспрямовано та планомірно, правильно коор­динувати діяльність правоохоронних органів і громадських організацій. Тож вивчення злочинності, виявлення її детермінант дає змогу згодом проводити ефективний комплекс економічних, соціальних, ідейно-виховних, організаційно-управлінських, правових заходів запобігання злочинності.

Отже, кримінологічні дослідження дають змогу на основі комплексного вивчення стану злочинності розробити та втілити в правоохоронну практику ефективні заходи запобіжної діяль­ності.

Наукове дослідження в кримінології - це процес отримання нових знань про злочинність, причини й умови, що її зумовлюють, особу злочинця для розробки та реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявам.

У проведенні соціологічних досліджень виділяють чотири послідовних, логічно і змістовно взаємопов'язаних етапи:

1. підготовчий;

2. збір первинної кримінологічної інформації;

3. упорядкування й обробка зібраної інформації;

4. аналіз обробленої інформації, підготовка звіту, формулю­вання висновків, розробка рекомендацій.

Отож підготовка кримінологічного дослідження охоплює:

• добір методології дослідження;

• обґрунтування теоретичних засад і логічної послідовності дослідження;

• вироблення інструментарію (анкети, бланки інтерв'ю тощо);

• розробка методичних документів для збирання первин­ної інформації (поради інтерв'юерові, спостерігачеві тощо);

• формування дослідницької групи відповідно до мети та за­вдань дослідження (розробників програми й інструментарію,

118

119

виконавців досліджень, аналітиків для підготовки підсум­кового звіту);

• навчання спеціалістів досліджень (інтерв'юерів, спо­стерігачів та ін.);

• розробка програми обробки даних.

7.2. Мета й завдання кримінологічного дослідження

Як і при будь-якому дослідженні, при вивченні злочинності важлива роль відводиться визначенню мети та завдань до­слідження.

Мета визначає загальну орієнтацію дослідження. Криміно­логічне дослідження проводиться, щоб отримати нові знання: про рівень, структуру, динаміку, характер злочинності в регіоні за визначений відрізок часу, про осіб, винних у вчиненні злочи­нів, розробити наукові рекомендації щодо усунення чи ней­тралізації криміногенних факторів, підвищення ефективності запобігання їй.

Завдання дослідження злочинності витікають з постав­леної мети. До них належать:

• вивчення кількісних і якісних показників злочинності (рівень, структура, динаміка, характер, географія);

• вивчення причин й умов злочинності;

• дослідження тих обставин, які формують особу злочинця;

• дослідження системи заходів, що здійснюються право­охоронними органами з метою встановлення ефективності їхньої діяльності.

Наукове дослідження в кримінології виконує чотири основних функції: описову, пояснювальну, прогностичну й регулятивну.

1. Описова функція — це повна й об'єктивна фіксація харак­теристик об'єктів дослідження та наявних між ними зв'язків і відносин.

2. Пояснювальна функція — це теоретичний аналіз при­чиново-наслідкових зв'язків, виявлення закономірностей виникнення, розвитку й функціонування злочинності.

3. Прогностична функція - це наукове передбачення роз­витку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірно­стей її розвитку в перспективі.

4. Регулятивна функція - полягає в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

7.3. Об'єкти та суб'єкти кримінологічного дослідження

Складовими елементами кримінологічного дослідження є об'єкти та суб'єкти дослідження.

Об'єкти - це суспільні відносини об'єктивного характеру, що існують поза та незалежно від людської свідомості. Найбільш загальними об'єктами кримінологічних досліджень є такі:

• злочинність;

• причини й умови здійснення злочинів;

• особа злочинця;

• заходи, яких вживають державні органи та громадські організації для запобігання злочинам.

Суб'єктами кримінологічного дослідження є конкретні організації, установи чи конкретні особи, що вивчають зло­чинність. До них належать:

• правоохоронні органи, суди, науково-дослідні інститути;

• творчі колективи та конкретні наукові працівники, а також працівники навчальних закладів.

До вивчення злочинності можуть залучатися й інші відом­ства та установи (приміром, представники контрольно-ревізій­них органів, державного технічного нагляду, фахівці інших галузей знань).