Запитання для самоконтролю

1. Висвітліть рубіжне значення для розвитку історичної науки заснування Української Академії наук.

2. Які цілі ставилися у процесі радянізації історичної науки?

3. Що розуміють під дуалізмом організаційних структур історичної науки УРСР у 1920-ті рр.?

4. Розкрийте взаємовплив політики «українізації» та розвитку історіографії.

5. Назвіть основні центри марксистської історіографії в Україні та її представників.

6. Чим зумовлювалася згода партійно-урядових органів на повернення М. Грушевського в Україну?

7. Поясніть, чому радянська влада чинила перешкоди науковій та науково-організаційній діяльності М. Грушевського.

8. Обґрунтуйте, чому тоталітарний режим насаджував марксистський напрям в історіографії.

9. Розкрийте наслідки масових репресій і великого терору для української історіографії.

Тема 11. Українська історіографія в другій половині 1940 — 1980-ті рр.

План лекції «Українська історична наука у перше післявоєнне десятиріччя (1945-1955 рр.)»

1. Відновлення роботи науково-дослідних установ історичного профілю у повоєнні роки.

2. Ідеологічні репресії сталінського режиму щодо українських істориків.

3. Діяльність науковців Інституту історії України в умовах агонії сталінського тоталітаризму.

4. Міфологізація української історії з нагоди 300-річчя так званого «возз’єднання» України з Росією.

План лекції «Українська історична наука в другій половині 1950-х — середині 1980-х років»

1. Українська історіографія в час хрущовської «відлиги».

2. Стан історичної науки в добу брежнєвського «застою».

3. Основні напрями історичних досліджень в останнє тридцятиріччя радянської влади.

Семінарське заняття 14.

Історики-шістдесятники в обороні національних традицій

української історіографії

(2 год.)

Мета: З’ясувати нові явища в українській історіографії, породжені діяльністю істориків-шістдесятників.

ПЛАН

1. Хрущовська «відлига» і критика культу особи та рубіжне значення для розвитку історичних досліджень.

2. Творчі особистості шістдесятництва:

а) Ф.Шевченко;

б) М.Брайчевський;

в) О.Апанович;

г) О.Компан.

3. Заснування Українського історичного товариства як важливого центру історичної думки в діаспорі.

Рекомендована література

1. Бажан О., Данилюк Ю. Український національний рух: основні тенденції і етапи розвитку (кінець 1950-х — 1980-ті рр.). — К., 2000.

2. Брайчевський М. Розум у пустелі бездуховності [О.Компан] // Старожитності. — 1993. — Квітень (№ 3-4). — С. 30-31.

3. Гирич І. Михайло Брайчевський // Історія в школах України. — 2000. — № 2. — С. 48-49.

4. Дмитрієнко М.Ф. 80-річчя від дня народження О.М.Апанович // Український історичний журнал. — 1999. — № 5. — С. 71-86.

5. Іванко А. З когорти шістдесятників. М.Ю.Брайчевський // Історія України. — 2004. — № 48. — С. 4-8.

6. Калакура Я. Українська історіографія: Курс лекцій. — К., 2004. — С. 339-360.

7. Колесник І.І. Федір Шевченко: інтелектуальна генеалогія українського радянського історика // Український історичний журнал. — 2005. — № 2. 

8. Кухарчук Ю. Нотатки з минулого Михайла Брайчевського / Хроніка-2000. — К., 2002. — Вип. 51-52. — С. 558-559.

9. Кухарчук Ю.В. Учений, громадянин, особистість // Наукові записки. / Національний університет «Києво-Могилянська академія». Сер. Історичні науки. Ч. І. — К., 2002. — Т. 20. — С. 10-14.

10. Мицик Ю. Козацька мати (до 80-річчя від дня народження О.М.Апанович) // Пам’ять століть. — 1999. — № 6. — С. 17-28.

11. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукової праць та спогадів. Число 4, Ч. 1 (Пам’яті Олени Станіславівни Компан). — К., 2000.